Продукти зі “склеєного” м’яса: ризик чи безпечна технологія для здоров’я

У Львівській області правоохоронні органи викрили організовану схему незаконного ввезення транспортних засобів на територію України під виглядом гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил. За інформацією Бюро економічної безпеки, група осіб системно використовувала статус благодійництва для уникнення сплати митних платежів, після чого автомобілі не передавали військовим, а виставляли на комерційний продаж.

Слідство встановило, що до схеми були залучені керівники та представники кількох благодійних фондів і громадських організацій. Під час перетину державного кордону вони оформлювали транспортні засоби як гуманітарний вантаж, подаючи до митних органів документи з неправдивими відомостями про кінцеве призначення автівок. Формально автомобілі призначалися для фронту, однак фактично їхній подальший маршрут вів до приватних покупців.

Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.