Олександр Усик: від рингу до політичної арени

Командир взводу Збройних Сил України, відомий під позивним "Дієго", підняв тривожний сигнал щодо дуже низького рівня донатів на підтримку армії. За його словами, останній збір коштів став своєрідним "лакмусовим папірцем" для відображення загального настрою та підтримки військових справ в країні. Ця ситуація викликала серйозні занепокоєння стосовно морального клімату в суспільстві та рівня підтримки військових дій у боротьбі за незалежність.

За його словами, на збір, який за неповну добу переглянуло понад 15 тисяч користувачів, задонатило в підсумку тільки 12 осіб, серед яких був сам Дієго і його дружина.

“Це свідчить багато про що. Я думаю, законодавцям потрібно замислитися над такою статистикою – наскільки люди зараз вірять армію і в усе”, – сказав військовий.

Окремо «Дієго» розповів, що в коментарях до збору було багато критики за те, що він говорив російською. На це Дієго відповів, що в окопах на Донбасі в перший період війни він практично не бачив солдатів, які розмовляють виключно українською.

“Усі говорили російською, або суржиком, але наближеним до російської. На вашу думку, якщо я говорю російською, я не можу бути патріотом України? Скажіть це десяткам тисяч загиблих хлопців”, – заявив військовий.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В інтерв’ю Подоляк зазначив, що Росія використовує свої прикордонні території для розміщення артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), невеликих авіаційних баз і пускових установок для балістичних ракет. Це дозволяє їй наносити масштабні удари по цивільному населенню інших країн, одночасно перебуваючи під ілюзією, що її власні території залишаться недоторканими.

“Це війна без правил ведення війни”, — відзначив Подоляк, підкреслюючи, що Росія вважає свої території недоторканими, нехтуючи законами війни. Вона сподівається, що ніхто не зможе завдати шкоди її логістичній та інфраструктурній системі на території РФ.

Подоляк вважає, що Україні потрібно скористатися двома основними шляхами для зміни цього підходу. Перший — це руйнування військової інфраструктури Росії на її території через сухопутні операції. Він вважає, що Україна має можливість і необхідність здійснювати такі операції, щоб захистити свої прикордонні області.

Другий шлях — завдання далекобійних ударів по глибині Росії. Подоляк підкреслює необхідність масштабних і регулярних ударів, для яких потрібні значні запаси ракет і відмова від “неформальних заборон” на використання цих ракет на території РФ.

Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик опинився у центрі резонансного скандалу, який обговорюють у юридичних колах та медіа. За даними Офісу очищення судової системи, посадовець нібито сприяє своєму сину Максиму Усику у спробі отримати суддівську посаду. Ця інформація викликала серйозне занепокоєння серед експертів з етики та антикорупційних організацій, оскільки конфлікт інтересів у такому випадку є очевидним.

Максим Усик, народжений 1986 року, розпочав професійну кар’єру у прокуратурі Дарницького району Києва. Там він три роки працював помічником прокурора, після чого протягом короткого періоду обіймав посаду прокурора. Згодом він перейшов у приватний сектор, де працював у кількох адвокатських об’єднаннях, серед яких “Александров і партнери”, “МГМ Лоу Груп” та “Дерев’янчук, Макаренко та партнери”. У цих компаніях він здобував досвід у представництві клієнтів, консультуванні та веденні юридичних справ, що, на думку деяких спостерігачів, могло б підготувати його до суддівської діяльності.

З початком мобілізації Усик-молодший влаштувався юрисконсультом до військової частини 3078 Національної гвардії України. Його посадовий оклад становить близько 20 тисяч гривень. Саме це рішення викликало підозри у громадськості: родину з двома дітьми на таку суму утримати складно, тож працевлаштування могло бути лише прикриттям для уникнення мобілізації.

За інформацією з неофіційних джерел, саме Григорій Усик міг посприяти тому, щоб його син отримав посаду у Нацгвардії, не потрапивши на передову. Таким чином, молодий юрист нібито отримав статус військовослужбовця без ризику опинитися на фронті.

Військова частина 3078, де працює Максим Усик, займається переважно господарською діяльністю — закупівлею консервів, овочів та інших продуктів для підрозділів Нацгвардії. Усик-молодший, за наявними даними, виконує юридичну роботу, готуючи претензії та позови про стягнення неустойок із постачальників.

Попри скромну офіційну зарплату, кар’єрні амбіції сина голови ВРП не обмежуються Нацгвардією. За інформацією антикорупційних активістів, він активно готується подати документи на конкурс до суддівського корпусу, користуючись підтримкою батька, який має ключовий вплив у системі правосуддя.

Якщо ці підозри підтвердяться, історія з “ухилянням” може перетворитися на ще один тест для прозорості судової реформи та незалежності Вищої ради правосуддя.