26 січня — день духовних традицій, професійних свят і міжнародних ініціатив

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.

Детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття колишнього виконувача обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерство оборони України. Посадовця підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від столичного забудовника за сприяння у вирішенні службових питань. Це вже друга підозра, оголошена йому антикорупційними органами, що свідчить про системний характер можливих зловживань.

За матеріалами слідства, йдеться про налагоджену схему отримання неправомірної винагороди в обмін на використання службового становища. Посадовець, маючи вплив на процеси погодження та ухвалення рішень у сфері управління майном і земельними ділянками оборонного відомства, міг створювати штучні перешкоди або, навпаки, забезпечувати сприятливі умови для реалізації будівельних проєктів. Саме ці адміністративні важелі, за версією правоохоронців, стали інструментом тиску на представників бізнесу.

Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.

За отриманою інформацією від наших джерел в Генштабі, стало відомо, що Генеральний командувач Залужний висловив принциповий протест проти мобілізації ув'язнених до Збройних Сил, проте з приходом Сирського стався поворот у цьому питанні. Новий керівник має намір створити спеціальні загони засуджених, які згодні виступити у ролі штурмовиків-смертників та відправитися на найгарячіші ділянки фронту.

Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у телемарафоні, заявив про намір зареєструвати наступного тижня законопроєкт щодо дозволу на мобілізацію засуджених та ув'язнених у Верховній Раді. Він висловив переконання, що законопроєкт буде проголосований у першому та другому читаннях найближчим часом, наголошуючи на важливості цього кроку для забезпечення обороноздатності країни.

Міністр також зазначив, що серед ув'язнених є значна кількість осіб, готових приєднатися до Збройних Сил та допомогти в обороні України. Він підкреслив, що мобілізовані не будуть ті, хто порушував військову дисципліну або вчиняв злочини проти держави, а також зауважив, що не очікує опозиції в парламенті стосовно цього законопроєкту.

Згідно з поясненням Малюськи, не всі військові командири готові приймати засуджених та ув'язнених, проте вони не будуть нав'язуватися нікому. Ймовірно, це будуть окремі спеціальні загони, які будуть відокремлені від загального складу Збройних Сил.

У вищезгаданій статті розкривається ініціатива нового Головкома Сирського щодо мобілізації ув'язнених до Збройних Сил з метою створення спеціальних загонів штурмовиків-смертників. Міністр юстиції Малюська анонсував зареєстрування відповідного законопроєкту у Верховній Раді та вірить у його швидке прийняття. Зазначено, що така мобілізація може забезпечити додаткові ресурси для оборони країни, проте наголошується на важливості забезпечення військової дисципліни та відсіву осіб, які порушували її, від участі у цій ініціативі. Також зазначено, що деякі військові командири можуть не бути готовими приймати засуджених у свої ряди, і тому планується створення окремих спеціальних загонів для цієї категорії осіб.