Олександра Кучеренко підбурила чутки про розлучення з ведучим Дмитром Комаровим

Троє українських ветеранів, які мають ампутації, здійснили неймовірне досягнення, яке стало історичним для нашої країни. Вони перепливли протоку Боніфачо, що розділяє південну частину французької Корсики та північну частину італійської Сардинії. Загальна дистанція, яку подолали герої, становила 12,8 кілометра. Цей подвиг є не лише фізичним досягненням, а й символом мужності, волі та незламного духу, який характеризує наших військових навіть після важких травм та випробувань.

Про це повідомила громадська організація ONE TEAM FORCES, яка активно займається підтримкою військових та ветеранів. Вона допомагає їм адаптуватися до цивільного життя та реалізувати свої потенціали через різноманітні спортивні й реабілітаційні ініціативи. Ця організація вже не раз доводила, що навіть у найважчих умовах, після серйозних поранень, українські ветерани можуть досягати великих висот, і їхній дух залишається непереможним.

Заплив мав розпочатися ще вранці, однак через складні погодні умови — шквальний дощ, грім і блискавку — команді довелося тимчасово повернутися на берег. Після покращення погоди плавці стартували о 8:36 ранку. Марафонська водна дистанція пролягала від скель Корсики до скель Сардинії. У складних умовах, серед сильних течій і непередбачуваних змін погоди, команда ветеранів показала результат у 4 години 50 хвилин і фінішувала четвертою серед семи команд-учасниць.

Заплив через протоку Боніфачо вважається офіційною марафонською дистанцією у відкритій воді. Це перший в історії випадок, коли її подолала команда ветеранів з ампутаціями. Їх досягнення стало не лише спортивним проривом, а й потужним символом витривалості, мужності та реабілітації через спорт.

У контексті Сухопутних сил, що підпорядковані Територіальному центру комплектування (ТЦК), розпочалася ретельна перевірка обставин інциденту, пов'язаного з журналістом Євгенієм Шульгатою з видання "Слідство.Інфо". Генерал-полковник, головнокомандувач Збройних сил України, доручив провести службову перевірку стосовно працівників ТЦК та соціальної підтримки Солом'янського району міста Києва у зв'язку із звинуваченнями у зловживанні службовим становищем.

Зазначається, що працівники ТЦК незаконно втрутилися в діяльність журналіста, намагаючись відновити матеріал про голову департаменту кібербезпеки СБУ, Іллю Вітюка. Генерал-полковник підкреслив, що Збройні сили України засуджують будь-які порушення військовослужбовцями та обіцяють вжити відповідних заходів після завершення перевірки.

Він також висловив подяку журналістам за їх внесок у захист інформаційного простору України від російської пропаганди. У пресслужбі Сухопутних сил підтвердили проведення службової перевірки, а редакція "Слідство.Інфо" отримала запит, на який обіцяли відповісти згідно з вимогами законодавства.

На фоні цього, громадська організація "Медіарух" закликає військово-політичне керівництво країни детально розслідувати цей інцидент та розглянути можливість порушення кримінальних справ проти працівників СБУ та ТЦК. Автори статті "Внутрішній фронт. Хто й навіщо тисне на антикорупційних журналістів і активістів", Інна Ведернікова та Тетяна Безрук, підкреслюють важливість боротьби з корупцією та роль журналістики у цьому процесі.

У світлі подій, що сталися, важливо підкреслити необхідність проведення ретельних розслідувань щодо будь-яких порушень, включаючи ті, що стосуються зловживань службовим становищем. Заходи, які планується вжити після завершення перевірки, мають бути ретельними та об'єктивними, а відповідальність за будь-які недопущені порушення має бути надійно забезпечена.

Подібні інциденти підкреслюють важливість свободи преси та захисту журналістів від будь-якого тиску або втручання у їхню діяльність. Роль журналістики у боротьбі з корупцією та захисті інформаційного простору країни є надзвичайно важливою, і вона повинна бути належним чином визнана та підтримана.

На Миколаївщині прокуратура провела успішну операцію, в результаті якої було викрито групу шахраїв, які організували схему ошуку громадян через інтернет. Зловмисники розміщували фейкові оголошення, в яких пропонували покупцям вигідні угоди, але в реальності їхнім наміром було тільки заволодіти грошима довірливих людей.

Як повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі, організатором злочину виявився житель Вінницької області, який уже відбуває покарання у виправній колонії. До схеми він залучив колишню дружину та її матір із Кривоозерської громади.

Зловмисники створювали оголошення про продаж дров на популярних онлайн-платформах та в соцмережах. Вони отримували передоплату від довірливих покупців, після чого зникали з грошима, не надаючи жодного товару.

Правоохоронці задокументували щонайменше 26 випадків таких махінацій. Загальна сума завданих збитків склала близько чверті мільйона гривень.

Нині слідство завершено, справу передано до суду. Згідно з ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене повторно та за попередньою змовою, карається до трьох років позбавлення волі.

26 вересня є датою, що об’єднує у собі кілька важливих подій світового, релігійного та народного характеру. Вона нагадує про значення культурного різноманіття, прагнення людства до миру й духовного зростання, а також зберігає традиції, які передавалися з покоління в покоління в Україні.

У цей день у світі відзначають Європейський день мов — свято, яке покликане підкреслити важливість багатомовності, рівності культур та взаємоповаги. Європейський Союз вважає різноманітність мов однією зі своїх найбільших цінностей, а також прагне заохотити молодь до вивчення іноземних мов як інструменту для розвитку та взаєморозуміння між країнами.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, проте саме 26 вересня народилися відомі українці: поет Микита Годованець, правозахисник Євген Пронюк, спортсменка Юлія Ткач і п’ятий президент Петро Порошенко.

Церква у новому календарі цього дня вшановує апостола Іоанна Богослова, одного з найближчих учнів Ісуса Христа. У старому стилі згадують мученика Корнилія Сотника та відзначають оновлення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.

За народними традиціями 26 вересня вважалося поминальним днем. Люди відвідували кладовища, замовляли панахиди й готували страви з овочів, ділилися їжею з сусідами, вважаючи це добрим знаком. Прикмети підказували, якою буде осінь і зима: якщо граки збиралися у зграї — чекали негоди, а яскраве мерехтіння зірок уночі обіцяло морози.

Серед заборон цього дня — гучні веселощі, весілля, пияцтво, сварки, а також використання гострих предметів і важка фізична робота після полудня. Вважалося, що такі дії можуть накликати біду.