В Україні триває мобілізація: хто має з’явитися до ТЦК у 2025 році

У румунському місті Клуж медики підтвердили два випадки захворювання на проказу (лепру) серед іноземних громадянок. Йдеться про жінок з Індонезії віком 21 та 25 років, які на момент виявлення хвороби працювали масажистками в одному зі спа-центрів міста. Одна з них нещодавно повернулася з подорожі до країн Азії, що ймовірно стало джерелом інфікування.

За інформацією румунських органів охорони здоров’я, обидві пацієнтки перебувають під медичним наглядом і отримують необхідне лікування відповідно до міжнародних протоколів. Стан їхнього здоров’я контролюється, а контакти, які могли мати епідеміологічне значення, встановлюються та перевіряються.

Проказа — хронічне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium leprae. Воно вражає шкіру, периферичні нерви, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей. Симптоми включають зміни на шкірі (знебарвлення, потовщення, вузлики), безболісні виразки на стопах, гіпертрофію нервів, слабкість або параліч, втрату волосся на бровах і віях, а також проблеми із зором.

Історично проказа вперше з’явилася на Індійському субконтиненті і поширилася Європою через торговельні шляхи. До 1200 року в Європі існувало близько 19 тисяч закладів для хворих на проказу. Захворюваність почала знижуватися у 1400-х роках і майже зникла у більшості європейських країн до 1600-х років.

За даними ВООЗ, щороку у світі діагностують проказу у близько 200 тисяч людей. Сучасні методи лікування ефективні, а своєчасна медична допомога дозволяє уникнути інвалідизації.

Податкова політика держави передбачає низку винятків, спрямованих на підтримку категорій громадян, які несуть підвищене соціальне навантаження. Однією з таких важливих гарантій є звільнення від сплати податку на нерухоме майно для багатодітних і прийомних сімей, де виховується п’ятеро або більше неповнолітніх дітей. Цей підхід ґрунтується на чітких законодавчих положеннях і покликаний полегшити фінансовий тягар родин, що забезпечують розвиток значної кількості дітей.

Податковий кодекс України, у підпункті «л» пункту 266.2.2 статті 266, закріплює норму, за якою житлова нерухомість, що перебуває у власності таких сімей, повністю виключається з об’єктів оподаткування. Йдеться насамперед про житлові будинки, квартири або їх частини, які використовуються для постійного проживання родини та забезпечення належних умов для виховання дітей. Таким чином, законодавець визнає, що значні витрати на утримання великої родини потребують додаткових механізмів підтримки.

Такі ж норми містить і Закон України «Про охорону дитинства», де зазначено, що дитина — це особа віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітньої раніше.

Пільга поширюється на об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодній з яких не виповнилося 18 років.

У такому разі податок на нерухоме майно — незалежно від площі будинку чи квартири — не застосовується.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.