Олена Хуст, депутатка від “Слуги народу”, ховає свої мільйоні доходи і елітну нерухомість

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Втрата живлення загрожує безпечній роботі станції. У разі повного відключення від зовнішньої енергосистеми ЗАЕС змушена буде покладатися на резервні дизельні генератори, ресурс яких обмежений. Такі перебої створюють загрозу радіаційної безпеки в Україні та Європі.

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив:

“Кожен день окупації станції наближає ЗАЕС до катастрофи. Лише повернення Україні контролю над станцією може гарантувати її безпечну експлуатацію”.

Він також наголосив, що українські енергетики готові відновити роботу пошкодженої лінії одразу після стабілізації безпекової ситуації.

Україна неодноразово зверталася до міжнародної спільноти із закликом забезпечити деокупацію ЗАЕС та посилити контроль над її експлуатацією, щоб уникнути ядерної катастрофи.