У кабінеті голови Шевченківської РА виявили приховану камеру

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

Юлія Свириденко: 40% ВВП України знаходиться в тіні, за оцінками Міністерства економіки

Перший віцепрем’єр-міністр та міністр економіки звертає увагу на важливість боротьби з тіньовою економікою

Під час брифінгу у середу Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко зробила важливу заяву щодо стану національної економіки. За оцінками Міністерства економіки України, приблизно 40% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни перебуває "у тіні". Ця заява підкреслює масштабність проблеми тіньової економіки та необхідність рішучих дій для її подолання.

Тіньова економіка, яка включає неофіційні доходи та ухилення від сплати податків, має значний вплив на економічний розвиток країни. Свириденко наголосила, що боротьба з цим явищем є пріоритетним завданням уряду. Міністерство економіки вже працює над комплексною стратегією, яка передбачає посилення контролю за фінансовими операціями, збільшення прозорості бізнесу та стимулювання підприємців до роботи в законодавчому полі.

За словами Свириденко, уряд планує запровадити низку реформ, спрямованих на зниження рівня тіньової економіки. Серед ключових заходів – удосконалення податкової системи, запровадження нових технологій для відстеження фінансових потоків та зміцнення інституцій, відповідальних за економічний контроль.

Однією з головних цілей цих реформ є створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Свириденко зазначила, що підтримка підприємництва та створення чесних умов для ведення бізнесу сприятимуть зростанню економіки та зменшенню обсягів тіньової діяльності.

Експерти погоджуються з необхідністю реформ та наголошують на важливості співпраці між урядом, бізнесом та громадянським суспільством для досягнення позитивних результатів. Прозорість, довіра та відповідальність мають стати основою нової економічної політики України.

Заява Юлії Свириденко підкреслює нагальність вирішення проблеми тіньової економіки, яка гальмує розвиток країни. Успішна реалізація запланованих заходів сприятиме зміцненню економіки, підвищенню рівня життя громадян та створенню нових можливостей для розвитку бізнесу.

На завершення, виступ Юлії Свириденко на брифінгу висвітлив важливу проблему тіньової економіки, що значно впливає на національний ВВП України. Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на необхідності рішучих реформ для зменшення рівня тіньової економіки та забезпечення прозорості бізнесу. Впровадження нових технологій, удосконалення податкової системи та підтримка підприємництва мають стати ключовими складовими стратегії уряду. Співпраця між усіма зацікавленими сторонами стане запорукою успішних реформ, які сприятимуть економічному зростанню та підвищенню добробуту громадян.

За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

«Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

«Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.