Вівторок, 1 Вересня, 2026

Олена Київець стала новою членкинею Верховної Ради України

Важливі новини

Громадянин Угорщини намагався незаконно вивезти зброю з України

Вчора вночі в пункті пропуску «Лужанка» на кордоні з Угорщиною прикордонники Мукачівського загону спільно з митниками виявили незаконну спробу вивезення зброї. 54-річний громадянин Угорщини намагався вивезти з України чотири предмети, що мають ознаки холодної зброї, у автомобілі «Skoda». Під час поглибленого огляду транспортного засобу правоохоронці виявили два ножі та два мачете з лезами різної довжини. […]

25 тисяч голосів за 3 дні: Українці вимагають мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

10 грудня: церковні вшанування, міжнародні події та народні традиції цього дня

У християнській традиції 10 грудня згадують мучеників Міну та Єрмогена. Їхні імена пов’язані з непохитністю віри та готовністю захищати справедливість. Святий Міна особливо шанований як покровитель військових, а також як заступник у проханні про захист від недругів та допомогу при недугах очей. Колись за старим стилем цього дня також вшановували ікону Богородиці «Знамення» — символ її опіки та заступництва, а також преподобного Романа Антіохійського, відомого строгим подвижництвом і духовною мудрістю.

Народна традиція не виділяла цього дня пишними святами, проте надавала йому значення буденної, але важливої праці. Люди займалися хатніми справами, завершували господарські роботи перед зимовими холодами та звертали увагу на погоду, вбачаючи в ній прикмети на прийдешні тижні. Вважалося, що тиха та ясна днина передвіщає добрий мороз, а сильний вітер — снігопади.

У світі сьогодні теж є приводи для святкування. 10 грудня відзначають Міжнародний день футболу — його святкують спортсмени, тренери й уболівальники. Традиційно цей день проходить у спортивній атмосфері, адже найкращий спосіб відзначити свято — переглянути матч або вийти на поле самому. Також 10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії — подію, яка щороку привертає увагу всього світу. Крім того, ця дата є Всесвітнім днем захисту тварин, коли громадські організації закликають брати тварин з притулків і звертати увагу на практики, що шкодять живим істотам.

В Україні 10 грудня офіційно відзначають День прав людини — подію, присвячену рівності, свободі та підтримці правозахисних інституцій. Також цей день пов’язаний із народженням талановитих українців, серед яких художник Олекса Бахматюк, письменниця Ірина Невицька, скульптор Макс Гельман і диригент Микола Кацал.

Народні прикмети 10 грудня допомагали передбачати погоду. Вважалося, що побілілі зайці свідчать про встановлення справжньої зими, кіт, який шукає тепле місце, — до похолодання, а шум із колодязя передвіщає хуртовину. Якщо риба переставала ловитися, це було ознакою морозів. У цей день не можна було лінуватися, адже дата вважалась сприятливою для роботи. Поганою прикметою було просидіти весь день удома, потрібно було хоча б коротко вийти на двір. Також небажано сваритися й з’ясовувати стосунки — це вважалося до тривалих конфліктів.

10 грудня поєднує духовні традиції, міжнародні події та народні уявлення про зимовий період, роблячи цей день особливим у різних культурах і сферах життя.

Реновація “хрущовок” в Україні: перспективи модернізації житлового фонду

В Україні не передбачається масового знесення житлових будівель, відомих...

Андрій Садовий відповів чи будуть мовні патрулі у Львові

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«У нас нема такої проблеми. Ми якось стараємось проводити роз’яснювальну роботу», – сказав Садовий. Він зазначив, що питання мовного контролю успішно вирішується в межах співпраці з мовним омбудсменом, а введення додаткових заходів, таких як мовні патрулі, не є необхідним для Львова.

Садовий наголосив, що місто слід зосереджуватися на позитивних змінах: «Наша сила в тому, щоби любов’ю переформатувати людей і робити їх союзниками».

Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська, раніше заявив, що в його місті почнуть працювати мовні інспектори для протидії поширенню російської мови. Ця ініціатива викликала резонанс, проте Садовий дав зрозуміти, що Львову така практика не потрібна, оскільки українська мова вже міцно вкорінена в місцевому суспільстві.

28 квітня Верховна Рада України зустріла нову народну депутатку Олену Київець, яка успішно склала присягу під час пленарного засідання. Вона приєдналася до фракції «Слуга народу», замінивши Дар'ю Володіну, котра достроково залишила свої повноваження.

Під час церемонії Київець озвучила текст присяги, пообіцявши відстоювати інтереси українського народу, дотримуватись Конституції та законодавства, а також захищати суверенітет і незалежність України. Цей крок офіційно відкрив їй двері до участі в законодавчому процесі.

Обрання Олени стало можливим завдяки рішенню Центральної виборчої комісії, яка визнала її наступною кандидаткою у списку партії після виходу попередньої депутатки. Такі заходи регламентуються законодавством у випадках дострокового складання мандата.

Олена Київець відзначається значним досвідом у правничій та науковій сферах. Вона є доктором юридичних наук та викладала в престижних університетах, зокрема на кафедрах цивільного, міжнародного та європейського права. Протягом 2013–2020 років вона працювала в Національній академії прокуратури України, а згодом продовжила викладацьку діяльність у Київському національному економічному університеті.

Крім академічної роботи, Київець має досвід у парламентській діяльності. Протягом 2012–2019 років вона була помічницею народного депутата Олега Кулініча, що дозволило їй здобути практичні знання про роботу парламенту і підготовку законопроєктів.

Її активність у громадських ініціативах також є важливим аспектом біографії. Олена брала участь у заснуванні організацій, таких як «Ліга професорів права» та «Центр законотворення та правової експертизи», а також у проектах, пов'язаних з аграрною політикою.

У 2019 році Київець вже намагалася потрапити до Верховної Ради, балотуючись від фракції «Слуга народу», але тоді не була обрана. Втім, вона залишилася активною в політичному житті, очоливши партію «Довіра», пов’язану з групою депутатів.

Призначення Олени Київець відбувається в умовах воєнного стану, коли парламент займається ухваленням важливих рішень у сферах оборони, економіки та міжнародних відносин. Зміни у складі фракції «Слуга народу», що є найбільшою у Верховній Раді, можуть вплинути на розподіл голосів під час ухвалення важливих законопроєктів.

На думку експертів, прихід депутатів із юридичним досвідом може підвищити якість законодавчої роботи, особливо у питаннях правової реформи та євроінтеграції. Однак політичне минуле Олени, її зв’язки з різними ініціативами можуть викликати інтерес з боку громадськості.

Верховна Рада продовжує свою роботу, і нова депутатка готова долучитися до діяльності комітетів та підготовки законодавчих ініціатив. Складання присяги Оленою Київець є важливим кроком у процесі оновлення парламенту, що може вплинути на подальший розвиток законодавчого органу.

Останні новини