Катерина Репяхова — блогерка, бізнесвумен і дружина народного артиста України Віктора Павліка — розповіла про діагноз свого трирічного сина Михайла. За її словами, хлопчику вже майже чотири, однак він досі не говорить. Причиною є не аутизм, як припускали раніше, а рідкісний нейрогенетичний розлад, який впливає на швидкість обробки сигналів у мозку. У дописі в Instagram […]
В Україні не передбачається масового знесення житлових будівель, відомих як “хрущовки”, незважаючи на їхній незадовільний стан та перевищений термін експлуатації. Держава планує реалізувати поетапну реновацію застарілого житлового фонду, яка зможе розпочатися лише після удосконалення відповідного законодавства і стабілізації ситуації в країні.
Олена Шуляк, голова парламентського комітету, вказала на це під час інтерв'ю для програми “Новини.LIVE”. Вона зазначила, що законопроєкт (№6458), що стосується комплексної реконструкції кварталів, вже пройшов перше читання, але йому потрібні суттєві зміни для адаптації до умов війни.
Планується не лише локальне знесення окремих будинків, а комплексний підхід до модернізації цілого кварталу. Це включає заміну інженерних мереж, поліпшення інфраструктури та підвищення енергоефективності. Знесення будинків може бути лише крайнім заходом, якщо їхній технічний стан не дозволяє зробити реконструкцію.
За підрахунками, в Україні налічується приблизно 10 тисяч “хрущовок”, багато з яких вже давно перевищили свій проектний термін служби. Ці будівлі були зведені в період з 1950 по 1970 роки як тимчасове житло на 25-30 років, але насправді експлуатуються більше півстоліття.
Основними проблемами таких житлових будівель є зношені комунікації, низька енергоефективність, тріщини у конструкціях та поступова втрата міцності матеріалів. У деяких випадках будинки можуть бути визнані аварійними, що загрожує безпеці мешканців. Проте знесення не є автоматичним рішенням. Законодавство вимагає складної процедури, що включає технічну експертизу, рішення місцевої влади та, що найважливіше, згоду мешканців.
Для реалізації реновації необхідна підтримка не менше ніж 75% співвласників. Це є однією з причин, чому оновлення житлового фонду затягується протягом років. Навіть за наявності більшості, кілька проти можуть заблокувати проект.
Крім того, питання відселення також ускладнює процес. У разі реконструкції або знесення держава або інвестор повинні надати мешканцям рівноцінне житло або грошову компенсацію. Нові квартири мають бути не менше за площею та розташовуватися в тому ж населеному пункті, що робить реалізацію проектів більш витратною.
Шуляк підкреслила, що реновація є економічно вигіднішою альтернативою повному знесенню та новому будівництву. Пріоритетом для держави у нинішніх умовах є відновлення зруйнованого житла, будівництво укриттів і задоволення базових потреб населення, тому реновація старих будівель наразі на другому плані.
Хоча підготовка триває, міста повинні розробити плани оновлення, визначити об'єкти для реновації та готувати інфраструктурні заходи. Це дозволить швидко реагувати на фінансування та безпекові умови в майбутньому.
Варто зазначити, що знесення “хрущовок” не вирішить житлову проблему в Україні. Ефективнішим є модернізація існуючих будівель через утеплення, перепланування та оновлення інженерних систем. Міжнародний досвід, зокрема в країнах Балтії та Німеччині, підтверджує, що реновація може не лише продовжити термін служби будівель, але й покращити якість життя мешканців без масштабного знесення.
Отже, найближчим часом Україні не слід очікувати масового знесення “хрущовок”. Держава рухається до поступової трансформації житлового фонду, зосереджуючи зусилля на реновації, модернізації та комплексних міських програмах. Реальні зміни стануть можливими лише після ухвалення закону в цілому, появи фінансування та завершення війни.
