Ольга Арику подала декларацію при звільненні: значні подарунки та нерухомість

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Проблеми з податками та фіктивні компанії

Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.

Рівненський міський суд ухвалив рішення щодо групи військовослужбовців, визнавши їх винними у порушенні закону під час виконання службових обов’язків. У ході судового розгляду були детально вивчені обставини справи, свідчення очевидців та матеріали слідства, що дозволили встановити точний хід подій. Суд відзначив, що дії обвинувачених суперечили чинному законодавству і створили загрозу безпеці громадян.

Під час слухань було заслухано низку експертних висновків, а також показання колег і керівництва військової частини. З’ясувалося, що порушення не носили випадкового характеру, а стали результатом нехтування службовими обов’язками та порушення встановлених процедур. Суд у своїй мотивувальній частині підкреслив, що правопорушення у військовій сфері мають особливо серйозні наслідки, оскільки зачіпають не лише безпеку окремих осіб, а й державну обороноздатність.

Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Західні дипломати в Києві «відчули», що Зеленський став більш відкритим для початку переговорів із Росією, йдеться у статті The Washington Post.

Видання нагадує, що Зеленський заявив про можливість покликати Росію на наступний мирний саміт.

Водночас газета вказує, що президент України наполягає на необхідності завершити війну на його умовах, «хоча за останній рік його позиція ослабла, оскільки Росія завоювала значні території на Донбасі і навряд чи віддасть їх». Аналітики прогнозують нові втрати на фронті в найближчі місяці.

Водночас курська операція ЗСУ «застопорилася» і не призвела до відведення військ з РФ з фронту, як сподівався Київ.

І прохолодна реакція деяких чиновників, ознайомлених із «планом перемоги» Зеленського, свідчить про те, що Київ може не отримати того козиря, на який розраховував.

Глава американського генштабу Чарльз Браун заявив журналістам, що цей план викладає деякі речі, про які українські чиновники «вже просили», і американські чиновники переглядають план щодо того, «що насправді можливо».

«Нам доведеться сісти з українцями і обговорити, що ви насправді можете зробити, порівняно з тим, що у вас є в цьому списку», – сказав Браун.

Також він визнав, що між союзниками по НАТО існують розбіжності щодо ухвалення України в Альянс (це перший пункт «плану перемоги» Зеленського).

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.