ООН прогнозує, що населення України до 2100 року зменшиться до 15,3 млн осіб

Українська співачка та колишня учасниця популярного гурту “ВІА Гра” Міша Романова вперше дала відверте інтерв’ю, в якому розповіла про своє особисте життя, зокрема, про стосунки з батьком свого 7-річного сина. Під час бесіди артистка поділилася важливими моментами, які зберігала в таємниці від публіки, а також пояснила, як вона намагається поєднувати кар'єру, материнство та особисте життя.

Артистка виховує дитину самостійно і досі не розкриває, хто є батьком хлопчика. Проте зізналася: він надає фінансову допомогу у вигляді аліментів.

“Він допомагає так, як це передбачено законом. Звісно, ми всі розуміємо, що цього недостатньо, адже дитина потребує значно більше витрат. Але закон в Україні один, і є так, як є“, – написала виконавиця у своїх Instagram-сторіз.

Романова також підкреслила, що колишній обранець не підтримує жодного зв’язку з сином.

“Мені б дуже хотілося, щоб він спілкувався зі своїм сином, та, на жаль, наразі я не можу на це вплинути. Поки що ситуація має саме такий вигляд“, – поділилася артистка.

Раніше стало відомо, що Міша завершила роман із радником президента Володимира Зеленського. За словами співачки, рішення про розрив вони з екскоханим ухвалили ще восени 2024 року, проте причини вона не уточнила.

Таким чином, зараз Романова зосереджена на вихованні Мартіна та своїй кар’єрі, намагаючись поєднувати роботу і материнство без підтримки батька дитини.

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.