Середа, 9 Вересня, 2026

ООН фіксує нову хвилю міграції з України: ще 100 тисяч за перші місяці 2025 року

Важливі новини

Весілля: глибока думка солістки гурту Kazka

Майже рік тому гурт KAZKA представив композицію “Без кохання”, яка стала особистою чуттєвою історією кохання фронтвумен Олександри Заріцької. У подальшому вийшло mood-відео, де співачка з’явилася у весільній сукні, анонсуючи заручини з бойфрендом. Однак, весілля поки не відбулося. Під час зйомок для проєкту “Хто знає?”, що вийде на “Новому каналі” 19 березня, Олександра Заріцька розповіла про мрії щодо весільного образу та плани на розписку й вечірку. Вона ділиться, що хоче веселого та тривалого святкування з друзями та родиною, але усвідомлює обмеження у зв’язку із сучасними обставинами. Пара поки що не має конкретних планів на весілля, але підкреслює важливість взаємопідтримки й допомоги тим, хто цього потребує. Щодо відносин з майбутнім чоловіком, Павлом Тараненко, Олександра відзначає, що стосунки для них – це взаєморозуміння, підтримка та взаємна повага. Вони насолоджуються спільним часом, діляться інтересами та влаштовують домашні розваги зі своїми собаками.

За останній рік гурт KAZKA пройшов довгий шлях, випустивши пісню "Без кохання" та mood-відео, яке оголосило про заручини вокалістки Олександри Заріцької. Однак, попри анонс, весілля ще не відбулося. Під час спільних зйомок для "Хто знає?" на "Новому каналі", Олександра ділиться своїми мріями про весільний образ та святкування, визначаючи прагнення до радісного та тривалого весілля, але обмежене нинішніми обставинами. Вона висловлює важливість взаємопідтримки та допомоги один одному, а також іншим у потребі. Щодо її стосунків з Павлом Тараненко, вони підкреслюють взаємне розуміння, підтримку та взаємну повагу як основні аспекти відносин.

Атаки РФ на американський бізнес в Україні: Білому дому бракує реакції

Російська агресія активно націлилася на американські компанії, що працюють...

Роль електроенергії у військових постачаннях як фінансового інструменту

Закритість процесів постачання електроенергії для військових об'єктів створює нові умови, де цей життєво важливий ресурс набуває властивостей фінансового інструменту, з усіма його характеристиками щодо прогнозованості та маніпулювання. На відміну від традиційних матеріальних ресурсів, таких як озброєння чи продовольчі запаси, електрика має особливу здатність не залишати фізичних слідів. Вона не потребує складної транспортування чи складських умов, що суттєво спрощує її використання в умовах високої мобільності і секретності.

Ці особливості електроенергії створюють нові можливості для її застосування як частини фінансових угод. У результаті, ключові рішення, що стосуються забезпечення енергетичних потреб військових формувань, все більше визначаються цифрами в контрактах, а не фактичними умовами постачання чи збереження енергетичних ресурсів. Тому, процеси закупівлі та постачання електроенергії мають значний вплив не тільки на оперативну ефективність, але й на фінансові механізми, які визначають стабільність і вартість військових операцій.

Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

Український співак Володимир Дантес показав нове тіло після схуднення на 10 кг

Український співак та ведучий Володимир Дантес поділився зі своїми підписниками в Telegram вражаючими результатами схуднення. Артист втратив 10 кг і показав, як тепер виглядає його тіло. На пікантному селфі Дантес постає топлес, демонструючи накачані м’язи та сталевий прес. Фото зроблене у дзеркалі під час тренування. Співак зазначив, що досягнути таких результатів йому допомогли правильне харчування […]

Зеленський залишається непохитним: повернення Федорова не буде, незважаючи на протести

Президент України Володимир Зеленський не має наміру змінювати своє...

Попри те, що основний відтік населення з України відбувся у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, еміграція українців триває і сьогодні. Про це свідчать оновлені дані Агентства ООН у справах біженців та аналітика Мінекономіки, оприлюднена в моніторингу економічних подій за березень 2025 року.

Станом на 17 квітня 2025 року у світі зафіксовано 6,918 мільйона українських біженців. З них 6,358 мільйона перебувають у країнах Європи, ще понад пів мільйона — за її межами. З початку 2025 року кількість українців у Європі зросла ще на понад 100 тисяч осіб.

Країни, які прийняли найбільше українців:

  • Німеччина — 1,443 млн осіб

  • Польща — 999,7 тис.

  • Чехія — 401,4 тис.

  • Велика Британія — 254 тис.

  • Іспанія — 235,7 тис.

  • Італія — 171 тис.

  • Франція — 70,1 тис.

Також значна кількість українців залишилася у Росії — за даними на середину 2022 року там перебувало близько 1,2 млн осіб, а в Білорусі — 44 тис. станом на березень 2025 року.

Соціальний портрет біженця

Згідно з дослідженням Агентства ООН у справах біженців, проведеним у жовтні 2024 – квітні 2025 років серед 6471 респондента, 99% з яких є громадянами України:

  • 77% опитаних — жінки

  • Середній вік — 44 роки

  • 36% жінок і 17% чоловіків перебувають у віці 18–59 років

  • 28% виїхали у першому кварталі 2022 року, 14% — у другому

  • До війни 52% були працевлаштовані, нині працюють 42%

  • Рівень безробіття серед мігрантів у країнах перебування виріс утричі: з 5% до 16%

Прогнози на майбутнє

Національний банк України оцінює, що у 2024 році з країни виїхали ще близько 500 тисяч осіб. Прогноз на 2025 рік — додатковий відтік ще 200 тисяч українців.

Утім, з 2026 року очікується початок зворньої міграції: близько 200 тисяч осіб повернуться в Україну, а у 2027 році — ще 500 тисяч.

Єврокомісія прогнозує поступове зменшення кількості біженців, які отримують тимчасовий захист у ЄС: з 4,3 млн на початку 2025 року до 3,8 млн до кінця 2026 року.

Останні новини