П’ятниця, 17 Липня, 2026

Операція “МоЛоЧКа”: українські дрони завдають ударів по російським суднам у Чорному морі

Важливі новини

Голосування за назву української мовної моделі розпочалося у Дії

У застосунку Дія стартувало голосування, метою якого є вибір...

Сергій Шефір: Перехід та Історія Роботи з Президентом Зеленським

Сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський розпорядився звільненням Сергія Шефіра з посади першого помічника. Ця посада була довірена Шефіру з травня 2019 року. Указ про це був опублікований на офіційному сайті президента 30 березня. Сергій Шефір був відомий як один із найближчих радників президента Зеленського, будучи його особистим другом з часів юності та в період спільної роботи у "Студії Квартал-95". Наразі причини звільнення залишаються невідомими. Нещодавно президент Зеленський провів значні зміни у своєму оточенні, звільнивши кілька осіб, які працювали з ним ще з 2019 року. Одним з таких випадків було звільнення секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова. Його місце зайняв Олександр Литвиненко. Крім того, були звільнені два заступники голови Офісу президента Андрія Єрмака – Олексій Дніпров і Андрій Смирнов, замість них були призначені Олена Ковальська та Ірина Мудра. Сергій Шефір теж опинився серед цих змін. Журналісти вважають, що це рішення може бути пов’язане з впливом голови Офісу президента. Незважаючи на те, що після замаху на нього у 2021 році, Шефір відійшов від активної участі в політиці та втратив деякі зв’язки, зокрема з олігархами, він залишався важливою фігурою в кругах президента. Сергій Шефір, 59-річний віком, має багату спільну історію з Володимиром Зеленським. Обидва вони народилися у Кривому Розі і спільно писали жарти для різних команд КВН, включаючи "95-й квартал", який став улюбленою командою майбутнього президента. Сергій Шефір розвивався у кінопродюсера та сценариста, а його спільний з Зеленським бізнес "Квартал 95" став важливим активом.

Хоча в заслугах Сергія Шефіра були й власні амбіції стати головою адміністрації президента, він завжди віддавав перевагу кваліфікованій та компетентній особі у цій посаді. Він неодноразово наголошував на тому, що для успішного виконання обов'язків голови адміністрації необхідна "добре підкована юридична людина". На протязі своєї роботи в офісі президента, Шефір підтримував тісні контакти з великим бізнесом як в Україні, так і за кордоном. Він акцентував увагу на важливості залучення інвесторів, які не лише вкладають свої кошти, але й отримують стабільні дивіденди від інвестицій у країну. Це стратегічне спрямування на розвиток економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату підтверджувало важливість роботи Шефіра у залученні потенційних інвесторів для подальшого розвитку України.

У висновку можна зазначити, що звільнення Сергія Шефіра з посади першого помічника президента України Володимира Зеленського є важливою подією в політичному житті країни. Ця подія свідчить про значні зміни у керівництві президентської адміністрації та можливі реструктуризації в самому оточенні президента. Варто відзначити, що причини цього кроку залишаються невідомими, але можуть бути пов'язані з стратегічними розрахунками та переглядом пріоритетів у роботі президентської команди. Також важливою є роль Сергія Шефіра у залученні інвестицій та співпраці з бізнесом, що відображається у відомостях про його діяльність в офісі президента. В цілому, ця подія має потенціал вплинути на подальший курс української політики та економіки, тому варто уважно спостерігати за подальшими розвитками в цьому напрямку.

Чому нас тягне до солодкого: основні причини й небезпеки для здоров’я

Тяга до солодкого — знайоме майже кожному явище, яке часто виникає раптово та набуває нав’язливого характеру. Проте не завжди це сигнал про реальну потребу організму в глюкозі. Часто це наслідок нестачі поживних речовин, стресу або гормональних змін. Про це пише видання Interia Kobieta. Одна з основних причин такого бажання — коливання рівня глюкози в крові. […]

У столиці викрито схему незаконного зняття з військового обліку

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність керівниці однієї з громадських організацій, яку підозрюють в організації корупційної схеми, пов’язаної з ухиленням від військового обліку. За даними слідства, жінка налагодила механізм, що дозволяв чоловікам призовного віку за грошову винагороду уникати виконання обов’язків, передбачених чинним законодавством у період воєнного стану.

Як встановили правоохоронці, фігурантка пропонувала «послуги» з оформлення статусу непридатності до військової служби. Ключовим елементом схеми було проходження військово-лікарської комісії з наперед визначеним результатом. Вартість такого «вирішення питання» становила близько 10 тисяч доларів США з однієї особи. Клієнтам обіцяли повний супровід — від консультацій до впливу на ухвалення медичних висновків.

За даними слідства, 41-річна мешканка Київської області запевняла військовозобов’язаних, що має зв’язки з однією зі столичних медичних установ і може організувати «потрібні» довідки та медичні висновки. Зокрема, вона пропонувала оформити стаціонарне обстеження та лікування, після чого чоловікам мали видати документи про непридатність до служби з подальшим виключенням з військового обліку.

Свої послуги підозрювана оцінила у 10 тисяч доларів. Частину суми — 4 тисячі доларів — вона отримала як аванс під час особистої зустрічі з одним із клієнтів.

Протиправну діяльність задокументували слідчі столичного главку поліції спільно з оперативниками Управління стратегічних розслідувань у Києві під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Жінку затримали в порядку статті 208 КПК України під час передачі коштів.

Їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за попередньою змовою групою осіб.

У разі доведення вини фігурантці загрожує до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскація майна.

Стратегічні напрямки нового законопроєкту щодо мобілізації: визначення ключових положень

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.

17 липня безпілотні апарати Збройних сил України провели потужну атаку на російські судна в Чорному морі, в результаті якої було уражено 12 суден, що перевозили вантажі, нафтопродукти та паливо. За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта "Мадяр" Бровді, серед поразок були дев'ять суховантажів, один нафтовий танкер, один газовоз і один буксир. Ця атака стала частиною повномасштабної операції "МоЛоЧКа", яка триває з 6 липня і має на меті підірвати російську логістику на морі.

З початку операції українські сили зафіксували 159 атакованих суден, з яких 117 в Азовському морі та 42 в Чорному. При цьому варто зазначити, що українська сторона акцентує увагу не стільки на повному знищенні суден, скільки на їхньому виведенні з ладу. Тим часом, Росія не надала офіційних даних про свої втрати.

Основною метою кампанії є створення "невиліковного паралічу логістики" для російських перевезень, які часто здійснюються з метою обходу міжнародних санкцій. Українські дрони намагаються вражати судна так, щоб вони втрачали можливість самостійно рухатися, але не отримували критичних пошкоджень, що могло б призвести до масштабних екологічних катастроф.

Командувач Бровді пояснив, що назва операції "МоЛоЧКа" розшифровується як "Москва ляже через Крим". Удари по морській логістиці є частиною стратегії, спрямованої на те, щоб позбавити Росію ресурсів для підтримки окупаційного контингенту в Криму, що стало особливо актуальним після того, як операція розширилася й на Чорне море.

Така стратегія атаки на судна, які є основою російської морської логістики, включає в себе танкери, газовози, суховантажі та буксири. Значна частина атак спрямована на фідерний флот — невеликі судна, що транспортують вантажі до більших кораблів. Пошкодження цих суден вплине не лише на конкретні перевезення, а й на весь ланцюг постачання.

Підвищення тиску на російську логістику вже викликало зміни в їхніх морських маршрутах. Після нових атак Росія була змушена обмежити рух суден в Азовському морі, перенаправивши частину зернових вантажів до інших портів. Це, в свою чергу, призвело до зростання цін на пшеницю на міжнародних ринках.

Згідно з даними аналітиків, темп українських атак є безпрецедентним і не мав аналогів навіть під час "танкерної війни" в 1980-х роках. Хоча не всі атаковані судна мають санкційний статус, українські військові вважають їх частиною "тіньового флоту", що допомагає Росії обійти санкції.

Операція "МоЛоЧКа" демонструє, що українські сили перейшли до системних атак, цілеспрямовано підриваючи впевненість Росії в безпеці її морських шляхів. Якщо темп атак збережеться, Москва буде змушена перебудовувати свою логістичну інфраструктуру, що суттєво вплине на їхні військові можливості.

Останні новини