Середа, 5 Серпня, 2026

Опір деяких країн ЄС прискореному вступу України

Важливі новини

Поліція розслідує смерть дитини в аквапарку Полтавської області

У селі Супрунівка Полтавської області стався трагічний випадок — в аквапарку загинув 6-річний хлопчик. Про це повідомила пресслужба поліції Полтавщини. Інформація про інцидент надійшла від медиків до відділу №2 Полтавського районного управління поліції. За попередніми даними, дитина випадково впала у басейн. Її дістали з води вже без свідомості. Медики провели реанімаційні заходи, однак, на жаль, […]

Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США

В останні місяці в україно-американських відносинах стався суттєвий поворот, що свідчить про кризу у співпраці між Києвом та Вашингтоном. Президент США Дональд Трамп і ключові члени його команди відкрито звинуватили президента України Володимира Зеленського у тому, що він став головною перешкодою для завершення війни з Росією. У відповідь, Зеленський вчергове відкинув пропозиції США та продовжив […]

The post Яку ціну Україна має заплатити за підтримку США first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Скандал із Рустемом Умєровим: НАБУ та звинувачення у розкраданні держкоштів

Український політичний простір сколихнув новий гучний скандал: народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що Національне антикорупційне бюро України нібито готує підозру секретарю Ради національної безпеки та оборони Рустему Умєрову. За словами депутата, Умєрова можуть підозрювати у розкраданні державних коштів та причетності до виведення частини «общака» за кордон, зокрема до країн Перської затоки.

Деталі щодо цих тверджень залишаються невідомими: Гончаренко не надав конкретних доказів, пославшись лише на власні джерела, і зазначив, що не збирається повертатися до «прізвиська» Умєрова, залишаючи слухачам можливість самостійно здогадуватися про сенс цього натяку. Водночас його заяви вже викликали широкий резонанс у медіа та суспільстві, підживлюючи дискусії про прозорість роботи державних органів та контроль за витратами держбюджету.

У своєму коментарі політик нагадав, що ще рік тому він закликав звільнити Умєрова, однак, за його словами, тоді отримував відповіді про “чесність”, “професіоналізм” і “високу компетентність” посадовця. Гончаренко додав, що нинішня ситуація, на його думку, ставить під сумнів такі оцінки.

Офіційних заяв НАБУ на момент публікації немає. Підтвердження підозри чи деталей справи з боку правоохоронних органів також не надходило. РНБО та сам Рустем Умєров публічно не коментували інформацію, озвучену депутатом.

Ситуація залишається предметом політичної дискусії, а подальші дії антикорупційних органів мають визначити, чи матимуть ці заяви юридичне продовження.

Чому не завжди глютен є причиною болю та здуття живота

Багато людей, які відмовляються від глютену через регулярний біль і здуття живота, вважають, що це є ознакою глютенової непереносимості. Однак, результати досліджень, опублікованих у журналі The Lancet, свідчать, що в реальності ці симптоми не завжди пов’язані саме з глютеном. Згідно з висновками вчених, істинною причиною дискомфорту найчастіше є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних вуглеводів, які не можуть бути повністю розщеплені в тонкому кишківнику.

Ці сполуки, включаючи фруктани, галактани та інші короткоциклічні вуглеводи, внаслідок відсутності достатньої кількості ферментів у кишківнику, не засвоюються і потрапляють до товстого кишківника. Тут вони зазнають бродіння, що може призводити до утворення газів, здуття і навіть болю. Відомо, що саме ці процеси є основними провокаторами дискомфорту, який іноді плутають з негативними реакціями на глютен.

Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

«Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

«Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.

“Переговори” — слово 2025 року в Україні: як це відображає реалії часу

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловили свої сумніви щодо швидкого вступу України до Європейського Союзу. На противагу їм, Швеція та Данія виступають за прискорення переговорів про інтеграцію. Про це повідомляє видання Politico.

Країни, які виступають проти термінового вступу, наголошують на важливості того, щоб процес розширення ЄС залишався «заснованим на заслугах» і щоб він не піддавався змінам лише з геополітичних причин, незважаючи на агресію Росії проти України і Молдови. Багато дипломатів в ЄС зазначають, що більшість держав-членів наразі не готові активно брати участь у дебатах щодо прискорення вступу нових учасників.

Європейські дипломати підкреслюють, що, хоча вони і не бажають послаблювати підтримку президента Зеленського, зараз більшість країн членів ЄС не відчувають потреби в активних дискусіях на цю тему. Позиція Франції з цього питання підтримується Німеччиною, Нідерландами та Італією, які вважають, що всі кандидати повинні проходити однакові етапи вступу до ЄС, без урахування геополітичних обставин.

В ЄС також звертають увагу на уроки минулого, зокрема, на досвід розширення Союзу, що демонструє необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів. Додатковим фактором для обережності є ситуація з Угорщиною, яка неодноразово піддавалася критиці за обмеження демократичних інститутів і конфлікти з Брюсселем, що вплинуло на ставлення до критеріїв вступу нових держав.

Крім того, ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки в ЄС, підкреслює складність розширення, навіть коли країна виконує більшість вимог.

Ця ситуація створює складний контекст для України, адже перспектива вступу до ЄС розглядається як один із основних елементів забезпечення безпеки в умовах російської агресії. Також обговорюється можливість, що майбутні мирні домовленості можуть включати політичні орієнтири щодо членства України в ЄС, проте деякі європейські уряди не підтримують ідею прискореної інтеграції.

Швеція та Данія продовжують залишатися активними прихильниками швидкого завершення переговорів. Один із високопосадовців ЄС зазначив, що "ми ще не там", коментуючи перспективи відкриття нових етапів переговорів.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС до 2027 року і закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки цього процесу. Разом з тим, в ЄС акцентують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ в Україні та узгодження всіх етапів переговорів між українською стороною та країнами-членами Євросоюзу.

Останні новини