Вівторок, 29 Вересня, 2026

Опір деяких країн ЄС прискореному вступу України

Важливі новини

Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У слідстві ім’я чиновника не вказується. Однак ЗМІ повідомляють, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який раніше очолював Донецьку ОДА.

У 2020-2023, обіймаючи посаду керівника Донецької ОВА, Кириленко придбав 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини.

Серед незаконно придбаного:

▫️7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; ▫️дом під Києвом площею понад 220 кв. м; ▫️2 гаражних боксу; ▫️6 паркувальних місць; ▫️3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м; ▫️автомобиль ВМW Х3.

Придбане майно не було вказано в деклараціях Кириленка за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.

Нові штрафи за відсутність на ТЦК: Верховна Рада вводить покарання до 200 тисяч гривень

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.

АРМА вже вчетверте не змогла продати арештовану землю Владислава Каськіва

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вже вчетверте не змогло реалізувати 463 гектари арештованої землі на полонині Боржава — актив, який фігурує у гучній справі про розкрадання коштів з Держінвестпроєкту часів Владислава Каськіва. Останній аукціон, запланований на 7 липня, зірвався через відсутність учасників. Торги мали відбутися на платформі Prozorro.Продажі. Усього до лоту входять 494 […]

Дрони «Азову» зруйнували логістику російських військ під Донецьком

Підрозділи безпілотних літальних апаратів 1-го корпусу Національної гвардії України...

Через недбалість чиновниці з бюджету Житомирщини зникло 240 тисяч гривень

На Житомирщині посадову особу відділу освіти, молоді та спорту однієї з селищних рад Черняхівської громади підозрюють у службовій недбалості, що призвела до збитків на понад 240 тисяч гривень. Про це повідомили в Коростишівській окружній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво у справі. Слідство встановило, що чиновниця, не виконавши належної перевірки тендерної документації, погодила проєкт будівництва найпростішого […]

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловили свої сумніви щодо швидкого вступу України до Європейського Союзу. На противагу їм, Швеція та Данія виступають за прискорення переговорів про інтеграцію. Про це повідомляє видання Politico.

Країни, які виступають проти термінового вступу, наголошують на важливості того, щоб процес розширення ЄС залишався «заснованим на заслугах» і щоб він не піддавався змінам лише з геополітичних причин, незважаючи на агресію Росії проти України і Молдови. Багато дипломатів в ЄС зазначають, що більшість держав-членів наразі не готові активно брати участь у дебатах щодо прискорення вступу нових учасників.

Європейські дипломати підкреслюють, що, хоча вони і не бажають послаблювати підтримку президента Зеленського, зараз більшість країн членів ЄС не відчувають потреби в активних дискусіях на цю тему. Позиція Франції з цього питання підтримується Німеччиною, Нідерландами та Італією, які вважають, що всі кандидати повинні проходити однакові етапи вступу до ЄС, без урахування геополітичних обставин.

В ЄС також звертають увагу на уроки минулого, зокрема, на досвід розширення Союзу, що демонструє необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів. Додатковим фактором для обережності є ситуація з Угорщиною, яка неодноразово піддавалася критиці за обмеження демократичних інститутів і конфлікти з Брюсселем, що вплинуло на ставлення до критеріїв вступу нових держав.

Крім того, ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки в ЄС, підкреслює складність розширення, навіть коли країна виконує більшість вимог.

Ця ситуація створює складний контекст для України, адже перспектива вступу до ЄС розглядається як один із основних елементів забезпечення безпеки в умовах російської агресії. Також обговорюється можливість, що майбутні мирні домовленості можуть включати політичні орієнтири щодо членства України в ЄС, проте деякі європейські уряди не підтримують ідею прискореної інтеграції.

Швеція та Данія продовжують залишатися активними прихильниками швидкого завершення переговорів. Один із високопосадовців ЄС зазначив, що "ми ще не там", коментуючи перспективи відкриття нових етапів переговорів.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС до 2027 року і закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки цього процесу. Разом з тим, в ЄС акцентують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ в Україні та узгодження всіх етапів переговорів між українською стороною та країнами-членами Євросоюзу.

Останні новини