Рекрутинг в Україні активно працює, але проблеми, пов'язані з алкоголізмом серед військовослужбовців, а також низька ефективність дисциплінарних заходів, ставлять під серйозну загрозу боєздатність підрозділів. За словами командира полку «Ахіллес» Юрія Федоренка, які він озвучив в ефірі програми «Фабрика новин», командири різних рівнів щодня стикаються з наслідками недбалого ставлення до проблеми пияцтва в армії. Це питання набуває особливої актуальності на фоні війни, коли кожен військовий має бути на висоті, готовий до виконання бойових завдань в найскладніших умовах.
Як зазначає Федоренко, систематичне перебування військовослужбовців на службі в стані алкогольного сп'яніння може створювати реальну загрозу для безпеки як самого бійця, так і його побратимів. Алкоголь, будучи фактором, що погіршує концентрацію, реакцію та загальну фізичну підготовку, в умовах війни може стати фатальним для виконання завдань, зокрема у критичний момент, коли кожен бій важить на вагу життя.
Щоб мінімізувати ризики, Федоренко пропонує практичні рішення: у військових частинах має бути спеціальне закрите і безпечне місце — підвал або окрема кімната — куди нетверезого бійця можна помістити під нагляд, аби він не завдав шкоди собі або іншим. Командир наголошує, що після «протрезвіння» формальні обіцянки більше так не робити часто не витримують перевірки, тому потрібен системний підхід до проблеми: медична, психологічна та дисциплінарна робота, яка реально діє.
Федоренко також звернув увагу на різницю між армією та приватною організацією: якщо компанія наймає спеціалістів для досягнення економічної мети, то полк має завдання інше — знищувати противника. Тому підхід до людських ресурсів у ЗСУ інший — командири повинні не лише вимагати від підлеглих, а й створювати умови для їхнього виживання і виконання завдань. Без притомної системи управління, за його словами, ефективної роботи на передовій не буде.
Крім проблем із дисципліною, командир підкреслив важливість збереження і ремонту «коридорів життя» — логістичних шляхів, що забезпечують постачання і евакуацію. За його словами, ці споруди мають охороняти й обслуговувати вчасно, інакше після ворожого удару вони перетворюються на «коридори смерті». Також Федоренко вкотре закликав цивільне населення опановувати елементарні навички користування вогнепальною зброєю — зокрема рушницями — для захисту від дронів за потреби.
Експерти й командири наголошують: проблема алкоголю в армії потребує комплексних рішень — від профілактики й соціальної роботи до реальних програм лікування залежностей і адекватної дисциплінарної політики. Інакше локальні покарання та формальні догани не зможуть вирішити системну загрозу для бойової готовності підрозділів.
Зокрема, можливі кроки: посилення профілактичних заходів під час рекрутингу, введення ефективних медико-психологічних програм в частинах, облаштування спеціальних безпечних приміщень для нетверезих бійців, а також створення механізмів реальної відповідальності та реабілітації, які працюють не лише на папері, але й у реальному бойовому житті.
Юрій Федоренко у своїх виступах нагадує, що кожний боєць — це не просто працівник, а людина, від стану якої залежить життя інших. Саме тому питання алкоголю та дисципліни мають підніматися на рівні політики, командування та медичної спільноти для знаходження сталих рішень.
Пацієнти з синдромом роздратованого кишківника (СПК), які дотримуються безглютенової дієти, можуть робити це марно — до такого висновку дійшли вчені з Університету Макмастера. Результати їхнього дослідження, опубліковані у журналі The Lancet Gastroenterology and Hepatology, свідчать: глютен не завжди є причиною погіршення самопочуття в таких пацієнтів. У дослідженні взяли участь 29 людей із клінічно підтвердженим СПК, […]
