Орбан та Трамп обговорюють Україну: Угорський прем’єр може стати посередником у нових мирних ініціативах

Українська зброя: від відсутності до процвітання.

Українська зброя: з минулого в майбутнє.

Українська оборонна промисловість: виклики та перспективи.

Український військово-промисловий комплекс: виклики та стратегії вирішення.

У результаті викладених у тексті відомостей можна зробити кілька висновків. По-перше, Україна активно розвиває свою військово-промислову галузь, спираючись на співпрацю з західними компаніями та власні потужності. По-друге, агресивна політика Росії у напрямку українських військових заводів свідчить про значний вплив України на регіональну безпеку та стабільність. По-третє, незважаючи на труднощі, з якими стикаються українські виробники зброї, вони активно працюють над збільшенням виробництва та захистом своїх підприємств. Таким чином, Україна виявляє впевнений курс у зміцненні своєї обороноздатності та готовності до викликів, що можуть виникнути у майбутньому.

Під час останнього пленарного засідання Робочої групи, що входить до складу Комітету Верховної Ради з правоохоронної справи, відбулася важлива подія — заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Мар’яна Безугла, презентувала дороблений законопроект, спрямований на створення системи військової юстиції в Україні. Цей ініціативний крок має значний вагомий вплив на зміцнення законності та правопорядку у країні, забезпечуючи військовим правоохоронцям адекватний правовий статус і захист їх прав і свобод. Нова система військової юстиції має стати важливим інструментом у забезпеченні військової дисципліни, ефективності та прозорості в роботі військових судів, що в свою чергу підвищить рівень довіри громадян до військових структур та загальної безпеки в державі.

У законопроекті визначається статус військової поліції, її правові засади, загальна структура та особовий склад, порядок застосування заходів фізичного впливу та вогнепальної зброї, а також правовий та соціальний захист її працівників.

Під час презентації законопроекту також виступили голова Комітету Сергій Іонушас та інші члени робочої групи. Ініціатори законопроекту вважають, що це сприятиме підтриманню правопорядку та військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту.

Очікується, що розроблений законопроект буде зареєстровано та розглянуто Комітетом у найближчий час.

Раніше, 22 травня, у першому читанні Верховна Рада схвалила законопроект №10311 щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії. Він передбачає надання права військовослужбовцям Нацгвардії застосовувати засоби примусової зупинки автомобіля, водій якого не виконав їхніх законних вимог або намагається уникнути контролю на КПП.

Сьогодні вранці місто Дніпро відзначило світанок під гаслою єднання та відновлення після трагічних подій минулої ночі. Незважаючи на темряву, збройні сили держали оборону, а повітряні сили здійснювали контрзаходи, спрямовані на захист населення. Російські ракети «Іскандер-К», випущені з окупованого Криму, намагалися розтрощити спокій і безпеку міста, але завдяки героїчним діям наших захисників були зупинені. Дві з них були успішно знищені, але руйнівні наслідки їхнього нападу стали відчутними. Люди об'єдналися в допомозі постраждалим і відновленні міської інфраструктури, демонструючи непохитну віру в майбутнє і рішучість протистояти будь-яким випробуванням.

Про це повідомив керівник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Внаслідок падіння уламків сталися пошкодження цивільної інфраструктури, виникла пожежа. Пошкоджено півтора десятки авто. Вибиті вікна у приватних будинках, багатоповерхівках та лікарні.

Крім того, є потерпілі. Серед них – діти. Хлопчик, якому 1 місяць, перебуває у задовільному стані. 17-річний юнак опинився у лікарні в стані середньої тяжкості. Також постраждали й 68-річний чоловік і три жінки – 32, 36 і 56 років. Одна з них госпіталізована, лікарі оцінюють її стан як середньої тяжкості.

Згодом очільник ОВА повідомив про ще одного пораненого 37-річного чоловіка. Його шпиталізували. Загалом у Дніпрі через атаку РФ потерпіло семеро людей, серед них двоє дітей.

Лисак наголосив, що у ліквідації наслідків задіяні всі необхідні служби.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Видання пише, що Роберт Фіцо виступив проти міжнародних санкцій щодо Росії, з якими також не згоден Пекін.

Словацький керівник також фактично поклав на західні країни відповідальність за війну в Україні.

Фіцо сказав, що підтримує гуманітарну та економічну допомогу Україні і заявив про бажаність українського вступу до ЄС, але чинитиме опір членству України в НАТО, пояснивши, що це могло б призвести до «спалаху третьої світової війни».

Прем’єр сказав, що поки він буде словацьким прем’єр-міністром, то виступатиме проти прийняття України до Альянсу.

«Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО», – наголосив Роберт Фіцо.

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.