Ощадбанк попередив українців про можливе блокування карток: кому варто терміново звернутися до установи

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його звіт, об'ємом понад 250 сторінок, містить вагомі докази нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він наголосив на неприпустимості законопроекту 8371, який, на його думку, несе в собі елементи мови ненависті та загрози для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та утриматися від дій, що розділяють націю.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Він навів відомості про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія, що церква будує божий мир, а не "русский мир".

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну, наголосивши на критичній важливості цієї підтримки для обох країн. Він зауважив, що після подій в Кабулі та на фоні сучасної ситуації в Києві питання довіри до США стає особливо актуальним.

У висновку до цієї статті слід зазначити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама має велике значення для розуміння сучасної ситуації в Україні щодо релігійної свободи та конфлікту між церковними громадами. Його звернення до влади України та заклик до припинення розгляду законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, свідчать про серйозні обурення порушеннями прав вірян та загрозою для релігійного миру у країні.

Також важливою є позиція щодо незалежності УПЦ від Московського патріархату та активної підтримки держави Україна у контексті захисту своїх територіальних та релігійних прав. Адвокат наголошує на важливості міжнародної підтримки, зокрема з боку США, щоб запобігти дальшому загостренню ситуації та сприяти миру та стабільності в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.