Основні пункти перемовин в Лондоні: ракети до Patriot,  розвіддані та зниження призовного віку

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними слідства, група осіб, шляхом підробки установчих документів, здійснили фіктивну зміну керівництва гаражних кооперативів та автостоянок для їхньої приватизації, а також за підробленими документами заволоділи землями КП «Київпастранспарксервіс». Члени ОЗУ в період з 2021 по 2023 рік незаконно заволоділи понад 45 об’єктами нерухомості в Києві.

Реєстрація нерухомості здійснювалася за схемою вчинення реєстраційних дій щодо об’єктів, які нібито побудовані до 1991 року. У багатьох випадках об’єктів нерухомості ніколи не існувало за адресами, за якими реєструвалося право власності.

Після цього через підконтрольного землевпорядника виготовлявся проєкт землеустрою на земельну ділянку та відповідні відомості вносились до Державного земельного кадастру де зазначалось що користувачем є компанія, яка підконтрольна одному із зловмисників.

Для реєстрації нерухомості він використовував низку підконтрольних компаній, засновниками, керівниками та бенефіціарами яких є також підконтрольні йому люди, які отримували за це кошти. Наприклад, ТОВ «Стейкхолдери прилеглих територій», чиїми власниками є Олександр Харченко, Арсен Романюк і Дмитро Крейнін.

Останній – колишній депутат Київської обласної ради від фракції партії «УДАР Віталія Кличка» у 2010-2015 роках. Після цього він працював завідувачем сектору протидії корупції Київської ОДА. Після цього був заступником міністра Кабміну. ЗМІ називали Крейніна власником ринку «Лісовий» у Києві. Раніше Крейнін був одружений на дочці екс-спікера ВР Володимира Литвина.

Українське суспільство відзначилося швидкістю та активністю, висловивши велике підтримку петиції до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка здобула 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Зараз ініціатори пропонують новий, дещо неочікуваний крок — надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після настання повномасштабної війни.

Це цікаво порівняти із попередніми ініціативами, зокрема петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямованою на мобілізацію депутатів і чиновників, яка зібрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Зазначимо, що ця петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Порівняно з попереднім досвідом, коли українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників у 2023 році, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні. Це вказує на зростаючу активність та усвідомленість громадян щодо важливості змін у системі державного управління.

У результаті, можна зробити декілька висновків. Перш за все, українське суспільство вия

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.