Понеділок, 1 Грудня, 2025

Освітня омбудсменка: “Школярі виїжджають через страх мобілізації з 18 років”

Важливі новини

СБУ викрила поліцейського, який вимагав гроші та інтим у заявниці

У Дніпрі колишнього поліцейського засудили за вимагання грошей та інтимних послуг у жінки, яка неодноразово зверталася до правоохоронців зі скаргами на домашнє насильство. Як повідомляє «Судовий репортер», Чечелівський районний суд міста Дніпра визнав колишнього начальника сектору превенції відділу поліції №3 винним у зловживанні впливом. Жінка скаржилася на насильство з боку колишнього чоловіка, проте її заяви […]

Чому Україна ще не отримала запрошення до НАТО

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Конноллі вважає, що наразі основним пріоритетом є завершення війни та відновлення суверенітету України над її територіями. Він підкреслив, що НАТО, а також уряд США, мають чітку позицію щодо підтримки ідеї приєднання України до Альянсу. Однак, за його словами, перш ніж здійснити це приєднання, потрібно вирішити проблему окупації та присутності російських військ на території України.

Конгресмен зазначив, що важливо дочекатися завершення війни, щоб Україна могла приєднатися до НАТО в цілому, а не лише з частиною своїх територій. “Можливо, це не єдиний шлях, але ми сподіваємося на певний результат. Саме тому НАТО та уряд США виділяють великі ресурси для підтримки України,” – пояснив він.

Конноллі також звернув увагу на те, що президент США Джо Байден підтримує устремління України, включаючи її прагнення вступити до НАТО. Однак він підкреслив, що Байден навряд чи вдасться до конкретних дій без консультацій з іншими союзниками по НАТО.

На думку конгресмена, першим пріоритетом є завершення насильства, яке чинять росіяни на українських територіях. “Давайте не втрачати фокус на цій пріоритетній меті. Підтримка президента Зеленського та української армії, щоб виграти цю боротьбу, повинна залишатися у центрі уваги,” – підсумував він.

Планування майбутнього: довгострокове перебування в Німеччині та можливість повернення в Україну

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

В липні українці побили рекорд за кількістю придбаних електромобілів

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Частка нових машин серед всіх реєстрацій BEV в липні цього року склала 21%, що є значним зростанням в порівнянні з 17% торік. Це свідчить про зростаючу популярність нових електромобілів в Україні.

Основну частину зареєстрованих в липні електромобілів склали легкові авто. З 4684 одиниць легкових електромобілів нових було 980, а уживаних – 3704.

У липні найбільший попит серед нових електромобілів мали наступні моделі:

Ці моделі продемонстрували значний інтерес споживачів до нових технологій та екологічних транспортних засобів.

Серед вживаних електромобілів найбільше реєстрацій у липні мали:

Ці дані відображають високий попит на перевірені часом моделі електромобілів, зокрема відомі бренди Tesla та Nissan.

Загальна картина

З початку 2024 року в Україні було зареєстровано понад 29,2 тисячі електромобілів на акумуляторних джерелах живлення. З цього числа 20% – нові автомобілі, а 80% – вживані. Зростання частки нових електромобілів свідчить про тенденцію до оновлення автопарку та збільшення інтересу до екологічного транспорту в Україні.

У Києві неповнолітній жорстоко побив колишнього військового

Неповнолітній підліток у Києві побив колишнього військовослужбовця

Увечері, 21 червня, в Києві стався інцидент, який викликав широкий резонанс у суспільстві. Неповнолітній підліток жорстоко побив колишнього військовослужбовця 32 окремої механізованої бригади. Подія сталася у одному з районів столиці, і згодом на місце події були викликані правоохоронці.

Згідно з попередніми даними, інцидент стався близько 20:00 на одній з центральних вулиць Києва. Колишній військовослужбовець, який служив у складі 32 окремої механізованої бригади, зустрівся з групою молодих людей, серед яких був неповнолітній підліток. Між ними виникла сварка, яка швидко переросла в бійку. Під час конфлікту неповнолітній наніс кілька ударів колишньому військовослужбовцю, в результаті чого той отримав серйозні тілесні ушкодження.

Правоохоронці оперативно відреагували на виклик та затримали підозрюваного на місці події. Проте, за словами сестри постраждалого, підлітка незабаром відпустили. Ця новина викликала обурення серед громадськості та родичів потерпілого, які вимагали справедливого розслідування інциденту.

Сестра постраждалого заявила, що її брат, колишній військовослужбовець, отримав серйозні травми та був доставлений до лікарні для надання медичної допомоги. Вона також висловила занепокоєння щодо того, що нападник може уникнути відповідальності за скоєне.

Наразі правоохоронні органи продовжують розслідування цього інциденту. Вони збирають свідчення очевидців та переглядають записи з камер відеоспостереження, встановлених у районі події. Важливо встановити всі обставини конфлікту та притягнути винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Цей інцидент підняв питання про безпеку в місті та захист прав колишніх військовослужбовців, які зробили значний внесок у захист країни. Громадськість вимагає справедливого розгляду справи та притягнення винних до відповідальності. Представники ветеранських організацій також висловили підтримку постраждалому та його родині, наголошуючи на необхідності посилення заходів безпеки для захисту прав військовослужбовців та ветеранів.

Розслідування триває, і громадськість очікує на результати роботи правоохоронців. Важливо, щоб справедливість була відновлена, а винні понесли відповідне покарання за свої дії.

Слідчо-оперативна група та екіпаж патрульної поліції на місці події попередньо встановили, що між чоловіком та 17-річним хлопцем через раптовий конфлікт виникла бійка. Двоє повнолітніх друзів останнього були свідками сутички.

Поліцейські доставили всіх учасників інциденту до Дарницького управління поліції для з’ясування всіх обставин. Потерпілому було надано направлення для проходження судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеня важкості отриманих тілесних ушкоджень.

Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного легкого тілесного ушкодження. Цей злочин карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на термін від 150 до 240 годин, або виправними роботами на термін до одного року, або пробаційним наглядом на термін до двох років, або обмеженням волі на той самий термін. Досудове розслідування триває, повідомляють у поліції.

Україні необхідно виробити державну політику з повернення біженців, зокрема дітей і молоді. Про це заявила освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю агентству “Укрінформ”, коментуючи тривожну тенденцію виїзду учнів старших класів за кордон.

За її словами, у країні наразі відсутня чітка статистика щодо виїзду за віком, однак зі шкіл активно зникають як дівчата, так і хлопці. При цьому вчителі й директори повідомляють про поступове зменшення кількості учнів одинадцятих класів, що навчаються очно — частина школярів переходить на дистанційне навчання і виїжджає до інших країн.

“Що примушує виїжджати? Безпека — це головне. Але ще батьків лякають повідомлення про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це теж впливає на ухвалення рішень”, — зазначила омбудсменка.

Лещик додає, що, попри складнощі адаптації дітей за кордоном, багато родин не бачать альтернативи виїзду: “Іноді дивишся на дітей за кордоном і бачиш, що вони не завжди можуть там адаптуватися, є проблеми. Їм було б краще тут. Але ми мусимо говорити про те, що змусить їх повернутися”.

За результатами опитування, яке проводив офіс уповноваженого з прав людини, для повернення українців з-за кордону критичними чинниками є:

  • наявність житла,

  • стабільна робота,

  • родинні зв’язки в Україні,

  • якість освітніх перспектив для дітей.

На думку Лещик, держава має не лише декларувати прагнення до повернення біженців, а й пропонувати реальні стимули та безпекові гарантії.

Останні новини