Родина рівненського депутата від «Слуги народу» Юрія Чаборая продовжує активно інвестувати в закордонну нерухомість. Дружина депутата Ольга у 2024 році стала власницею квартири та нежитлового приміщення в Іспанії загальною вартістю майже 22 мільйони гривень. У березні 2024 року Ольга Чаборай придбала квартиру площею 57 кв. м із паркомісцем і коміркою за 9,88 млн грн. Вже […]
Міністерство охорони здоров’я України ухвалило рішення про запровадження нових фінансових коефіцієнтів для медичних працівників, які виконують обов’язки у небезпечних умовах. Це дозволить суттєво збільшити їхні доходи та посилити спроможність системи охорони здоров’я реагувати на виклики війни. Про це повідомляє Судово-юридична газета. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що базовий рівень оплати праці для медиків планують […]
24 серпня за новим календарем Православної церкви України вшановують пам’ять священномученика Євтихія — єпископа та учня апостола Іоана Богослова. У народі цей день відомий як Євтихій Тихий, коли радять провести час у спокої та сімейному колі. Історія святого Євтихій жив на межі I–II століть у Севастії Палестинській. Ставши учнем Іоана Богослова, він проповідував християнство разом […]Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.
Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.
Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.
Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.
Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.
За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.
Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.
