Четвер, 16 Липня, 2026

Пам’ять про Володимира Івасюка: таємниця його смерті та могила у Львові

Важливі новини

Інтерв’ю Зеленського для Fox News: Про завершення війни та відставку Залужного

Володимир Зеленський віддав інтерв'ю телеканалу Fox неподалік від лінії фронту, акцентуючи на важливості української війни для американців. Порівняно з Володимиром Путіним, який раніше звертався до Fox з Кремля, Зеленський відповідав на запитання, перебуваючи на тлі зруйнованого будинку, що підкреслювало тяжкість ситуації в Україні. Це інтерв'ю вийшло на Fox News, каналі з великою аудиторією, яка переважно схильна до Республіканської партії, дозволивши Зеленському передати своє головне послання американському консервативному населенню.

Ведучий Fox News, Брет Баєр, вирушив до України з метою поставити президенту Зеленському питання, які цікавлять американців після двох років інтенсивних військових дій. Це вже не перше інтерв'ю Баєра з українським лідером: вони зустрічалися раніше як минулого, так і позаминулого року. У ході інтерв'ю Баєр запитав Зеленського, чи дивився він інтерв'ю з Путіном. Президент відповів: "У мене не було двох годин, щоб слухати марення про нас, війну і США".

За даними видання Forbes, захоплення Куп'янська наразі є головною тактичною метою Росії, що підкреслює значення візиту ведучого Fox News до цього регіону України.

Згідно з Forbes, шматочок Харківської області став би великим подарунком для Путіна до дня виборів від російської армії. Цей факт намагався викреслити Зеленський перед республіканцями, демонструючи, що війна триває, і Україна наразі не має "плану Б". Володимир Зеленський визначив діалог з США як пріоритет, оскільки Україні надзвичайно потрібна допомога для подальшого протистояння на фронті проти Росії.

З початку війни міжнародні партнери України обіцяли надати їй допомогу під загальною сумою майже 170 млрд євро. З цієї суми 40% припадає на військову підтримку, 50% на фінансову допомогу і близько 10% на гуманітарну допомогу. Допомагали 42 країни, але основним донором з 71 млрд євро стали Сполучені Штати. Адміністрація Джо Байдена вже восени звернулася до Конгресу із закликом схвалити додаткове фінансування для України.

У запропонованому пакеті на суму понад 100 млрд доларів понад 60 млрд доларів призначалося на витрати, пов’язані з війною Росії проти України. Проте це питання залишається невирішеним через опір республіканців, які спочатку вимагали пов’язати його з вирішенням внутрішніх проблем США, зокрема з посиленням контролю за південним кордоном.

Заявили, що подальша передача озброєнь загрожує безпеці самої Америки. Для заповнення вичерпаних дворічною підтримкою України запасів Пентагону необхідне ухвалення відповідного закону, навколо якого розгорілися суперечки в Капітолії.

Хоча здається, що обидві фракції у Сенаті нарешті знайшли компроміс, проблема залишається. Дональд Трамп закликав "не робити дурниць", вважаючи, що хвиля невдоволення принесе його до Білого дому на майбутніх виборах. Його послухалися прихильники в Палаті представників Конгресу.

Зеленський раніше пропонував Трампу особисто приїхати до України. У інтерв’ю Fox News він додав, що готовий разом з Трампом поїхати прямо на передову. Зеленський також обговорював плани на майбутній рік, якщо Україна не отримає фінансування від США. Він відзначив, що Росія залишається сильнішою в небі та щодо чисельності. Щодо плану “Б”, він не конкретизував, але зазначив, що Україна шукатиме альтернативні шляхи для виживання. Однак він підкреслив критичну важливість американської допомоги для захисту країни від загрози.

З погляду середньостатистичного американця, який переглянув обидва інтерв’ю – і Зеленського, і Путіна – очевидно одне: Росія закликає не звертати увагу на те, що відбувається (“Вам що, нічим зайнятися?” – питав Путін), а Україна не лише закликає уважно стежити за подіями, але ще й просить допомогти. “Не може бути різниці поглядів на цю війну, – каже Володимир Зеленський. – Є лише один ворог, і це Путін”.

“Нам потрібна зброя великої дальності, – додає Зеленський. – Ми говорили про це з конгресменами, я говорив про це з президентом Байденом. Далекобійні ракети ATACMS з дальністю до 300 кілометрів нам дуже допомогли б. Тому що це нечесна війна: наша артилерія має дальність близько 20 кілометрів, а в Росії – 40 кілометрів. Тож якщо партнери мають такі системи, чому б не надати їх Україні?”

Досі адміністрація Джо Байдена вкрай неохоче йшла на надання Україні систем озброєнь, які б дозволяли їй завдавати шкоди противнику далеко за лінією фронту, мотивуючи це побоюваннями “подальшої ескалації”. Певну кількість ракет ATACMS зі зменшеною дальністю надали після численних закликів минулої осені, але далі цього справа поки що не просунулася. Поки американська допомога застрягла на півдорозі, російські війська захопили Авдіївку – місто на Донеччині, яке вони безуспішно намагалися взяти протягом двох років. Питаючи Зеленського, Брет Баєр назвав це найбільшим досягненням Росії за останні дев’ять місяців. Чиновники, зокрема у Вашингтоні, як і багато експертів, пов’язують цей успіх російських військ із гострим дефіцитом боєприпасів в українській армії.

Росія веде боротьбу за контроль над містом Авдіївка вже з початку війни. Проходячи кілька кілометрів від міста, знаходиться дорога, яка з’єднує контрольовані Росією Донецьк, Горлівку та Луганськ. Якщо б українській армії вдалося перерізати цю дорогу, це серйозно ускладнило б логістику російських військ. Росія ж веде боротьбу за Авдіївку з метою відсунення українських військ, щоб Донецьк не потрапив під обстріл ЗСУ. Зараз Авдіївкою контролює Росія, але, як зауважив Зеленський, це не означає, що вона функціонує нормально. “Вони зруйнували все. Їхня стратегія полягає в тому, щоб зрівняти все із землею, а потім йти далі”, – сказав президент про ситуацію в Авдіївці.

Зеленський також зазначив досягнення української армії за останні два роки. “Вони окупували Харківську область, але ми контролюємо її зараз. Ми розблокували Чорне море і знищили багато кораблів російського флоту”, – сказав він.

Зеленський також відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, замінивши його на генерал-полковника Олександра Сирського. Питаний про нагороду Героя України для Залужного, Зеленський сказав, що це вибір самого генерала. “Він захищав нашу націю і нашу країну, і я дуже вдячний йому за це”, – додав він.

Президент не конкретизував кількість втрат України в цій війні, але зазначив, що “десятки тисяч смертей” та “десятки тисяч дітей були депортовані”. “На одного нашого солдата, який загинув у бою, припадає п’ять російських солдатів”, – зазначив він.

“Критики можуть сказати, що ви, намагаючись залишитися при владі, не поспішаєте сісти за стіл переговорів для завершення цієї війни”, – зазначив Брет Баєр. Володимир Зеленський відповів зітханням. Тема переговорів була очікуваною. Недавно Володимир Путін у своєму інтерв’ю запевнив, що Росія “ніколи не відмовлялася від переговорів”, але унеможливлює їхнє проведення указ Зеленського про неможливість переговорів з Путіним. Олію у вогонь підливає той факт, що, якби Україна не вела б війну, вона зараз перебувала б на порозі президентських виборів. Але за законом, ухваленим задовго до президентства Зеленського, вибори у воєнний час заборонені. Це частково забороняє і Конституція. Баєр зазначив, що це турбує Захід. Для країн Заходу вибори є невід’ємним елементом демократії. І Україна, яка вважає себе частиною демократичного світу, за деякими думками, повинна була знайти спосіб провести ці вибори.

“Я справді не хотів говорити про політику, тому що те, що відбувається на війні, набагато важливіше”, – сказав Зеленський. Він знову звернувся до закону, який забороняє голосування під час війни. Але навіть якби вибори відбулися, чинному президентові не бракувало б приводів для хвилювань: наразі рівень підтримки його дій перевищує 70%. “Якби вибори відбулися зараз, я б переміг”, – додав Зеленський, посилаючись на свої рейтинги.

Після цього він знову звернувся до питання про переговори. “Переговори з танками, зі знищенням наших людей – це не переговори”, – зауважив Зеленський. “Макрон та Шольц говорили з Путіним до початку війни. І стверджував, що жодного вторгнення не буде. Тож – хоч би що він казав, цьому не можна вірити”.

“Не зовсім справедливо запитувати українців, коли закінчиться війна”, – додав Зеленський. “Ми робимо все можливе, щоб вона закінчилася. Але давайте бути відвертими: світ не дуже готовий до поразки Путіна. І світ боїться змін у Росії. Отже, коли світ зрозуміє, що Путін переступив всі червоні лінії, що він не дуже адекватна людина, яка загрожує всьому світу, чий план – це знищення НАТО, – отож, коли це станеться, тоді війна і закінчиться”.

У висновку можна зазначити, що український президент Володимир Зеленський акцентує увагу на тому, що війна на сході України залишається пріоритетним завданням для країни. Він відзначає необхідність міжнародної підтримки, зокрема з боку США та інших країн Заходу, у забезпеченні обороноздатності та вирішенні конфлікту з Росією.

Зеленський відмовляється від можливості проведення виборів під час війни і підкреслює недосяжність реальних переговорів з Росією, доки та не припинить військову агресію. Водночас, він наголошує на важливості світового реагування на дії Путіна та необхідності об'єднання у зусиллях для захисту міжнародної безпеки та зупинення російської загрози.

Нацполіція Запоріжжя повідомила про підозру 14 фігурантам справи про корупцію

У Запоріжжі оголошено про підозру одразу 14 посадовцям і підрядникам, зокрема міському голові, керівникам ОТГ, директору лікарні та представникам будівельних фірм. За даними Національної поліції, посадовці організували розкрадання майже 9 мільйонів гривень бюджетних коштів — коштів, які мали йти на життєво необхідні потреби прифронтового регіону. Зникле пальне та «бойові» надбавки без боїв Серед найгучніших епізодів […]

Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

У 2024 році перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко – задекларувала понад 3,1 мільйона гривень доходу за викладацьку діяльність у Київській школі економіки (КШЕ). Це майже втричі більше, ніж її річна зарплата у Кабміні, і в кілька разів перевищує доходи ректорів державних вишів. Як з’ясувала Українська правда, такі виплати були здійснені через три контракти: […]

Розслідування неслужбових зв’язків керівника Рівненського ТЦК із співробітниками: деталі та наслідки

Службову перевірку начальника ТЦК у Рівному, підполковника ЗСУ Олександра Ярмошевича, розпочато через викрите в мережі відео, де він, як заявляють, цілується з колегами на робочому місці. Це відео, опубліковане в медіа, містить кадри, зняті, очевидно, за допомогою таємного відеоспостереження в службовому приміщенні, де начальник ТЦК демонструє інтимні дії з різними співробітницями. Сухопутні війська ЗСУ підтвердили розпочаття службової перевірки у зв'язку з цим випадком.

Учасник АТО та підполковник ЗСУ Олександр Ярмошевич займав посаду начальника Рівненського ТЦК. Подальші дії та рішення військових стосовно цього інциденту будуть залежати від результатів перевірки, яка включатиме аналіз вмісту відео, часових параметрів його зйомки, а також факту встановлення таємного відеоспостереження у службовому приміщенні.

Цей випадок став предметом публічної уваги через соціальні мережі та медіа, викликаючи обговорення щодо етики та дотримання службових норм у військовому середовищі.

У результаті вищезгаданої ситуації важливо провести адекватну службову перевірку щодо дій начальника Рівненського ТЦК, оскільки виявлені на відео неслужбові стосунки з колегами порушують принципи професійної поведінки та можуть мати негативний вплив на робочий колектив та дисципліну. Важливо з'ясувати всі обставини цього випадку, включаючи правомірність та обґрунтованість використання таємного відеоспостереження, а також дотримання військової етики та службових норм у військовому закладі. Залежно від результатів перевірки будуть прийняті відповідні заходи, щоб забезпечити дотримання законності, дисципліни та професійних стандартів серед військовослужбовців.

У Полтаві чоловіку з російським прапором, який поранив двох людей ножем, скоротили строк ув’язнення

Київський райсуд Полтави виніс новий вирок у справі Павла Рославлєва, якого у перші дні повномасштабного вторгнення затримали місцеві мешканці мікрорайонів Половки та Сади. Тоді чоловіка запідозрили у встановленні міток, а під час переслідування він ножем поранив двох людей. 26 лютого 2022 року місцевий житель побачив Рославлєва біля дамби з підозрілими позначками. Коли спробував його зупинити, […]

Володимир Івасюк, один з найзначніших українських композиторів XX століття, залишив по собі невмирущі пісні, серед яких «Червона рута» та «Водограй». Його творчість стала символом української культури і протистояння радянській системі. 24 квітня 1979 року композитор вийшов з дому у Львові і зник, а майже місяць потому його тіло було знайдено у Брюховицькому лісі. Офіційна версія радянського слідства стверджувала, що це було самогубство, однак рідні та друзі ні на мить не повірили в цю версію. В 2019 році, після відновлення розслідування, експертиза підтвердила, що Івасюк фізично не міг вчинити самогубство в описаних обставинах.

Композитор побачив світ 4 березня 1949 року в Кіцмані, Чернівецька область, в родині педагогів. Його батько, Михайло Івасюк, був письменником, а мати, Софія, викладала. З раннього дитинства Володимир проявляв неабиякі музичні здібності, навчаючись грати на скрипці, фортепіано, віолончелі та гітарі. Він почав писати пісні ще в юності і згодом створив більше ста вокальних творів та безліч інструментальних композицій. Його ім’я стало символом відродження української естрадної музики.

Перший великий успіх прийшов до Івасюка в 1970 році, коли прозвучали його легендарні «Червона рута» та «Водограй». Ці пісні швидко завоювали популярність не лише в Україні, а й за її межами, і «Червона рута» стала культурним символом для кількох поколінь українців. Творчість Івасюка відрізнялася поєднанням сучасного звучання з українськими мелодіями та фольклором, здобуваючи прихильність мільйонів слухачів.

Життя композитора обірвалося в 30 років. Після участі в республіканському конкурсі артистів естради в Хмельницькому, Івасюк повернувся до Львова. Вранці 24 квітня він вийшов із дому і зник. Його пошуки тривали кілька тижнів, доки 18 травня не було виявлено його тіло. Офіційна версія слідства стверджувала, що він нібито вчинив самогубство, спираючись на інформацію про лікування у психіатричній клініці, але рідні відкидали це пояснення та приводили інші обставини.

Після здобуття незалежності України, справа Івасюка знову стала предметом обговорення. Висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 2019 року підтвердили, що композитор не міг самостійно вчинити самогубство, що стало новим поштовхом для обговорення обставин його смерті.

Похорон Володимира Івасюка, що відбувся 22 травня 1979 року, перетворився на масову акцію пам'яті та протесту. Незважаючи на тиск з боку радянської влади, тисячі людей прийшли провести композитора в останню путь. Після похорону багато учасників зазнали переслідувань, а біля його могили тривалий час чергували співробітники КДБ. Івасюк знайшов вічний притулок на Личаківському цвинтарі, де поховані інші видатні діячі української культури.

Сьогодні могила композитора на Личаківському цвинтарі є важливим місцем пам'яті для української культури, на якій встановлено пам'ятник з бронзовою постаттю Івасюка біля рояля. Цей меморіал став символом пам’яті про митця та незнищенність української культури, хоча за радянських часів влада не дозволяла встановити повноцінний пам'ятник. Раніше на могилі стояв дерев'яний хрест, який неодноразово зазнавав вандалізму.

Пам'ять про Володимира Івасюка залишається живою не лише у Львові, але й в усій Україні. Його композиції виконують артисти всіх поколінь, а «Червона рута» залишається однією з найвідоміших українських пісень у світі. У 2009 році він отримав звання Героя України посмертно, що стало свідченням його значного внеску в національну культуру. Проте таємниця його смерті залишилася нерозкритою.

Історія Володимира Івасюка викликає болісні спогади не лише через його ранню загибель, а й тому, що вона стала символом тиску радянської влади на українську культуру. Його творчість була надто яскравою і українською, щоб не викликати занепокоєння у тих, хто прагнув контролювати національну ідентичність. Сьогодні могила Івасюка є не тільки місцем поховання, а й пам’ятником людині, яка здійснила важливі зміни в українській музиці, та всьому поколінню митців, які продовжували творити навіть у небезпечні часи.

Останні новини