Пам’ятна монета донорам крові: данина героїзму та єдності

Антикорупційні органи виявили складну схему підбурювання до надання неправомірної вигоди, у рамках якої прокурор Офісу Генерального прокурора та група адвокатів намагались домовитись про передачу 3,5 мільйона доларів США. За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), ця сума повинна була бути використана для впливу на суддів Вищого антикорупційного суду та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), щоб домогтись закриття кримінального провадження, яке наразі перебуває на розслідуванні.

Матеріали слідства вказують на те, що з 10 лютого по 18 вересня 2025 року адвокати, перебуваючи у змові з прокурором Офісу Генерального прокурора, почали діяти як посередники, пропонуючи підозрюваному в рамках провадження НАБУ «вирішити питання» щодо закриття справи. Згідно з інформацією, яку розкрили правоохоронці, частина коштів була передбачена як хабар, щоб здійснити тиск на слідчих і суддів, які мали ухвалити рішення по справі.

Встановлено, що зловмисники розробили детальний план передачі хабаря частинами. На момент викриття детективами НАБУ прокурор та адвокати встигли отримати від підозрюваного 200 тисяч доларів США.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників схеми та документують їхню діяльність. Деталі справи обіцяють оприлюднити після завершення розслідування.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Валентина Гінзбург, директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА, повідомила, що зростає кількість госпіталізованих і пацієнтів, які потребують штучної вентиляції легень. Однак, за її словами, захворювання в основному протікає без суттєвих ускладнень.

“Хворі, які не відчувають значних симптомів, можуть ігнорувати їх, вважаючи, що це звичайна втома чи нежить. Це підвищує ризик поширення Covid-19 серед інших осіб”, – попередила Гінзбург.

У зв’язку з цим, медики рекомендують використовувати захисні маски, антисептики для рук, уникати великих скупчень людей і тримати дистанцію.

Також варто зазначити, що в Україні зафіксовано новий субваріант коронавірусу Omicron – Flirt, який швидше передається і краще уникає імунної відповіді. Проте вакцини залишаються ефективними проти цього варіанту вірусу.

Попри трикратне зростання захворюваності на Covid-19 за останній місяць, Міністерство охорони здоров’я не планує вводити обмежувальні заходи, оскільки абсолютна кількість хворих залишається відносно невеликою.

МОЗ також оновило рекомендації щодо вакцинації. Тепер більшості людей достатньо одного щеплення проти Covid-19, тоді як людям з групи ризику слід проходити ревакцинацію через 6-12 місяців.

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.