Четвер, 14 Травня, 2026

Парад без важкої техніки: аналітика Годжеса щодо московського рішення

Важливі новини

Підозра у розкраданні коштів на ремонті аеропорту: в Ужгороді розслідують зловживання підрядника

Ужгородська окружна прокуратура оголосила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту «Ужгород» і, за версією слідства, незаконно заволодів майже 700 тисячами гривень бюджетних коштів. Правоохоронці вважають, що фінансові порушення були допущені під час реалізації проєкту з ремонту інфраструктури стратегічного об’єкта.

Слідством встановлено, що в листопаді 2022 року підприємець уклав договір на виконання капітального ремонту приблизно 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Роботи мали бути виконані у визначені строки та з дотриманням технічних вимог, передбачених проєктно-кошторисною документацією. Після завершення ремонту замовнику були подані акти виконаних робіт із зазначенням повного обсягу та вартості.

Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

Франція пропонує замінити США у наданні розвідувальної інформації для України

Франція готова замінити Сполучені Штати Америки в питанні надання розвідувальної інформації Україні, заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню. В інтерв’ю france24 Лекорню підтвердив, що Франція готова пропонувати Україні розвідувальні дані, які раніше надавали Сполучені Штати Америки. Це відбувається на тлі останніх подій, коли 5 березня ЗМІ повідомили про тимчасове припинення обміну розвідувальними даними між США […]

The post Франція пропонує замінити США у наданні розвідувальної інформації для України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Спалах небезпечного вірусу на круїзному лайнері: термінова евакуація пасажирів

На Канарських островах триває масивна міжнародна евакуаційна операція, пов'язана...

Омега-3: міф чи справжня користь для серця та мозку

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

Стрімке зростання статків: як змінилися доходи очільника Державної комісії з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка під час війни

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

Відсутність танків на параді 9 травня в Москві викликала численні коментарі, зокрема й від колишнього генерал-лейтенанта армії США Бена Годжеса. На його думку, зміни у форматі цього важливого пропагандистського заходу можуть свідчити про серйозні проблеми, які існують у російському війську, або ж бути частиною умисної інформаційної гри Кремля.

Годжес виділяє кілька причин, чому на Червоній площі цього року не демонстрували важку техніку. По-перше, він вказує на можливий дефіцит підготовлених екіпажів у російській армії внаслідок тривалої війни з Україною. За оцінками експерта, частина військових нині задіяна у бойових діях, а ротація та підготовка нових кадрів не встигають за потребами армії та втратами. Це може пояснити, чому командування вирішило не відволікати техніку та особовий склад від фронту заради святкових показів.

По-друге, генерал звертає увагу на технічний стан російського озброєння. Тривалі бойові дії, великі втрати техніки та удари по військовій інфраструктурі, безумовно, ускладнили підготовку техніки до парадних показів. Таким чином, проблема полягає не лише в кількості наявної техніки, але й у її готовності до демонстрації.

Крім того, Годжес не виключає третього можливого сценарію, пов’язаного з інформаційними операціями. Відсутність важкої техніки на параді може бути свідомим кроком, метою якого є створення певного враження про стан російської армії або маскування реальних військових переміщень. Він припускає, що техніка може бути використана в інших регіонах, а спрощення формату параду може слугувати тактикою дезорієнтації.

У цьому контексті також варто згадати про можливі загострення з боку Білорусі, які можуть стати частиною більш широкого військового сценарію. Годжес зазначає, що такі дії часто супроводжуються інформаційними маневрами, коли публічні заяви не відповідають реальному розташуванню сил.

Незважаючи на це, в Україні та серед західних партнерів тривають дискусії щодо важливості параду 9 травня як інструменту пропаганди. Зокрема, український президент Володимир Зеленський вказував на те, що зменшення військової складової параду може вказувати на реальні труднощі, з якими стикається Росія.

Водночас російська сторона пояснює зміни формату параду загрозами з боку України та «оперативною обстановкою», наводячи ризики атак безпілотників. Кремль оголосив про «перемир’я» з 8 по 10 травня, проте залишив за собою право реагувати на можливі «провокації», що може свідчити про продовження бойових дій.

В Україні ж пропонували режим тиші раніше, ніж це зробила Росія, проте дані вказують на те, що атаки не зменшились, зокрема зафіксовано використання дронів та артилерії навіть під час «перемир’я». Це підкреслює, що заяви про припинення вогню мають швидше символічне значення, ніж реальне.

Таким чином, відсутність важкої техніки на параді в Москві стає предметом ширшого аналізу стану російської армії, її ресурсів та стратегій Кремля, які включають демонстрацію сили, приховування слабкостей та вплив на внутрішню та міжнародну аудиторію.

Останні новини