Понеділок, 1 Грудня, 2025

Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

Важливі новини

Законопроєкт №8369: Штрафи за використання літніх шин у зимовий період можуть стати реальністю

Верховна Рада України розглядає законопроєкт №8369, який має на меті покращити безпеку на дорогах у зимовий період. Згідно з новими змінами, водії, котрі під час холодної пори року використовують літню гуму, можуть бути оштрафовані. У документі чітко зазначається, що зимовий період триватиме з 1 листопада по 31 березня, і саме в цей час водії будуть зобов’язані використовувати шини, які відповідають вимогам для зимового сезону.

Наразі ситуація на дорогах залишається проблемною через відсутність відповідних санкцій для тих, хто нехтує безпекою. В Україні досі не існує чіткої норми, яка б дозволяла поліції штрафувати водіїв, що експлуатують літні шини взимку. Така недбалість з боку водіїв може призвести до серйозних наслідків, адже використання гумових покришок, не призначених для низьких температур, значно підвищує ризик ДТП. Це не тільки небезпечно для самих водіїв, але й для інших учасників дорожнього руху.

Інспектор Патрульної поліції Київщини Валерій зауважив, що літня гума на слизькій дорозі може призвести до заносу автомобіля навіть на швидкості 40-50 км/год. Він також наголосив, що в багатьох країнах ЄС існує відповідальність за використання шин не за сезоном. Наприклад, у Німеччині за таке порушення водієві загрожує штраф до 1200 євро.

Законопроєкт №8369 внесено до порядку денного 14-ї сесії парламенту, і після його ухвалення українські водії зобов’язані будуть змінювати гуму на зимову або ризикувати штрафом.

Лікар назвав 5 головних причин постійного голоду

Багато хто ловить себе на думці, що апетит з’являється надто часто — іноді навіть щогодини. Лікарі пояснюють, що таке відчуття не завжди пов’язане зі справжнім голодом і може бути наслідком певних факторів. Занадто солона, кисла чи пряна їжа Подібні страви дратують слизову оболонку шлунка й стимулюють вироблення шлункового соку. Як результат — людина швидко знову […]

Дворічний Військовий Термін: Держборг України Різко Підскочив на Двічі Більше

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.

У Києві “військові” втекли з ресторану, не заплативши за вечерю

У столиці стався скандальний інцидент: троє чоловіків, які представились військовими, замовили на понад 5 500 гривень у ресторані та відмовилися платити. Власниця закладу Наталія Погромська вважає ситуацію зловживанням статусом захисника і публічно розповіла про це у соцмережах. За її словами, троє клієнтів замовили алкогольні напої (текіла, ром, пиво), соки та дорогі закуски з морепродуктами, зокрема […]

Угорщина натякнула на можливу зміну позиції щодо вступу України в ЄС

Уряд Угорщини допускає можливість зміни своєї позиції щодо блокування початку переговорів України про вступ до ЄС. Про це заявив заступник голови МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віцепрем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою, яка відбулася у Будапешті. За словами Мадяра, головною темою дискусії стали причини, через які Будапешт досі відмовляється підтримати євроінтеграційні прагнення […]

Посадовців змусять приходити на засідання парламентських комісій: що передбачає новий законопроєкт.

Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №11387, яким пропонується суттєво посилити відповідальність посадових осіб за ігнорування парламентських комісій та засідань. Правоохоронний комітет уже рекомендував ухвалити документ у цілому.

Законопроєкт передбачає кілька ключових новацій.

По-перше, за порушення строків надання відповіді на звернення парламентських комітетів, тимчасових слідчих та спеціальних комісій, а також за ненадання чи надання неповної або неправдивої інформації встановлюється штраф від 5950 до 8500 грн.

По-друге, неявка без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради, якщо таке відвідування передбачено процедурним рішенням парламенту, каратиметься штрафом від 13 600 до 17 000 грн.

Протоколи про такі порушення складатимуть уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради. Таким чином, будь-яка посадова чи службова особа (крім Президента та суддів), офіційно запрошена на засідання парламенту, може отримати штраф за ігнорування виклику.

По-третє, законопроєкт розширює повноваження Нацполіції. Вона зможе здійснювати привід осіб на засідання парламентських комісій або до сесійної зали за рішенням Верховної Ради. Тобто, якщо хтось відмовлятиметься приходити добровільно, його можуть примусово доставити.

У проєкті закону прописано й правила застосування заходів фізичного впливу. Поліція має попереджати про їх використання, а самі дії повинні бути мінімальними й не завдавати шкоди здоров’ю людини. Перевищення повноважень нестиме за собою юридичну відповідальність.

Водночас, щоб реалізувати механізм примусового приводу, Верховна Рада має ухвалити відповідне процедурне рішення щонайменше 151 голосом.

Фактично, у разі ухвалення закону депутати отримають дієвий інструмент, аби примушувати чиновників з’являтися на комісії та відповідати на запитання, а ігнорування парламентських викликів стане не лише політичним, а й юридичним ризиком.

Останні новини