Вівторок, 3 Березня, 2026

Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

Важливі новини

Різка реакція Аліни Михайлової на заяви Сергія Лещенка щодо Ярослава Железняка та волонтерства

Військова медикиня Збройних сил України та відома громадська діячка Аліна Михайлова висловила публічне обурення з приводу допису радника Офісу президента Сергія Лещенка, у якому той зачепив народного депутата Ярослава Железняка та тему волонтерської діяльності. Як повідомляє «Цензор.НЕТ», обговорення розгорілося під постом Лещенка, де Михайлова залишила емоційний і доволі жорсткий коментар.

Попри те, що сама медикиня неодноразово критикувала Железняка за окремі дії та заяви, цього разу вона стала на бік депутата, наголосивши: характер висловлювань Лещенка переходить межі конструктивної дискусії. Михайлова підкреслила, що в умовах війни будь-які маніпуляції темою волонтерства є неприпустимими, а публічні намагання дискредитувати людей, які причетні до допомоги армії, завдають шкоди загальній боротьбі.

«Абсолютно не прихильниця Железняка, але, щоб таку х#йню писати — це треба норм відпрацьовувати так», — написала вона.

Медикиня наголосила, що війна триває з 2014 року, і за цей час, на її думку, Лещенко жодного разу не став на захист України зі зброєю в руках.

«Ого як, волонтер з медалями. Гидота», — додала Михайлова, звинувативши піарника ОП у лицемірстві.

Коментар Михайлової викликав активне обговорення у соцмережах, адже суперечка між представниками влади, військовими та волонтерами стала особливо чутливою темою у період активних бойових дій.

Блогер Денис Повєткін з піраміди Binomo виїхав з України

У той час як тисячі українців живуть під ракетними загрозами та повістками, окремі діячі з мільйонними доходами від шахрайства спокійно залишають країну. Так, згідно з новим постом в Instagram, скандальний блогер Денис Повєткін уже перебуває за межами України. На опублікованому фото — вид на острів з ілюмінатора літака, що красномовно підтверджує його виліт. Це — […]

Під прицілом: внесення російських товарів до України через лінзу двох компаній

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа: сигнали підтримки та геополітичні акценти

На офіційній сторінці Білого дому у соціальній мережі X з’явилася світлина, що зафіксувала зустріч Президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Дональда Трампа. Подія одразу привернула увагу міжнародної спільноти, адже супроводжувалася низкою заяв, які стали предметом обговорення у політичних і медійних колах.

У повідомленні, опублікованому від імені Білого дому, наводилися слова Трампа, який охарактеризував Зеленського як «хоробру людину, що веде відважну боротьбу». Американський президент наголосив, що після аналізу військової й економічної ситуації в Україні та Росії дійшов висновку: за умови збереження та розширення підтримки з боку Європейського Союзу і НАТО, Україна має всі передумови для відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів.

«Чому б ні?» — зауважив Трамп, наголосивши, що це цілком реальний сценарій за умови достатнього терпіння та фінансової допомоги партнерів.

Зеленський, своєю чергою, пізніше пояснив журналістам, як йому вдалося переконати Трампа не довіряти «казкам Путіна» про ситуацію на фронті. За словами українського президента, він аргументував свою позицію конкретними фактами, які спростовують російську пропаганду.

Зустріч у США стала важливим сигналом для України, оскільки підтвердила готовність американської сторони підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії та сприяти зміцненню партнерства на міжнародному рівні.

13 хобі, які розвивають мозок і знімають стрес

Хобі – це не лише спосіб провести вільний час, а й ефективний інструмент розвитку мозку та підвищення емоційної стійкості. Наукові дослідження підтверджують: певні заняття допомагають покращити пам’ять, концентрацію та розвивати когнітивні навички. Музика та творчість сприяють розвитку уваги та креативності. Гра на музичних інструментах тренує пам’ять та координацію, малювання знижує стрес, а в’язання розвиває терпіння […]

Посадовців змусять приходити на засідання парламентських комісій: що передбачає новий законопроєкт.

Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №11387, яким пропонується суттєво посилити відповідальність посадових осіб за ігнорування парламентських комісій та засідань. Правоохоронний комітет уже рекомендував ухвалити документ у цілому.

Законопроєкт передбачає кілька ключових новацій.

По-перше, за порушення строків надання відповіді на звернення парламентських комітетів, тимчасових слідчих та спеціальних комісій, а також за ненадання чи надання неповної або неправдивої інформації встановлюється штраф від 5950 до 8500 грн.

По-друге, неявка без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради, якщо таке відвідування передбачено процедурним рішенням парламенту, каратиметься штрафом від 13 600 до 17 000 грн.

Протоколи про такі порушення складатимуть уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради. Таким чином, будь-яка посадова чи службова особа (крім Президента та суддів), офіційно запрошена на засідання парламенту, може отримати штраф за ігнорування виклику.

По-третє, законопроєкт розширює повноваження Нацполіції. Вона зможе здійснювати привід осіб на засідання парламентських комісій або до сесійної зали за рішенням Верховної Ради. Тобто, якщо хтось відмовлятиметься приходити добровільно, його можуть примусово доставити.

У проєкті закону прописано й правила застосування заходів фізичного впливу. Поліція має попереджати про їх використання, а самі дії повинні бути мінімальними й не завдавати шкоди здоров’ю людини. Перевищення повноважень нестиме за собою юридичну відповідальність.

Водночас, щоб реалізувати механізм примусового приводу, Верховна Рада має ухвалити відповідне процедурне рішення щонайменше 151 голосом.

Фактично, у разі ухвалення закону депутати отримають дієвий інструмент, аби примушувати чиновників з’являтися на комісії та відповідати на запитання, а ігнорування парламентських викликів стане не лише політичним, а й юридичним ризиком.

Останні новини