Вівторок, 26 Травня, 2026

Парламент не підтримав оподаткування міжнародних посилок до 150 євро

Важливі новини

Ціни на електроенергію знову піднялися: НКРЕКП затвердила нові рекорди для бізнесу

Національна комісія, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП),...

Сила слова: як мова формує нашу реальність

Мова — це не просто засіб спілкування, а жива тканина культури, пам’яті та ідентичності. Через слова ми передаємо досвід поколінь, формуємо власні переконання й будуємо зв’язки з іншими людьми. Кожне висловлювання має вагу: воно може підтримати, надихнути або, навпаки, зруйнувати віру в себе. Саме тому відповідальне ставлення до слова є ознакою зрілого суспільства.

Упродовж історії українська мова проходила складні випробування. Її забороняли, витісняли з публічного простору, знецінювали. Проте вона збереглася завдяки людям, які плекали її в родинах, у піснях, у літературі. Мова стала символом стійкості та прагнення до свободи. Вона об’єднує українців у різних куточках світу, допомагає зберігати культурний код і відчуття приналежності.

Також 17 лютого відзначають Міжнародний день котів. Власники пухнастих улюбленців традиційно діляться фотографіями та історіями про своїх тварин у соцмережах. Зоозахисники нагадують, що цей день — гарна нагода звернути увагу на проблему безпритульних тварин та підтримати притулки.

Серед інших неофіційних дат — День спонтанної доброти, День кави з молоком, День капусти та День сили духу. Вони не мають державного статусу, проте стали популярними в інформаційному просторі як привід для невеликих щоденних ініціатив — добрих вчинків або просто приємних традицій.

У церковному календарі 17 лютого за новим стилем вшановують мученика Феодора Тирона, який загинув за віру, а також преподобного Феодора Києво-Печерського, відомого як Мовчальник. За переказами, він обрав подвиг мовчання та усамітнення, за що був наділений даром духовної сили. У старому церковному календарі цього дня згадують святого Миколу Сповідника.

Народні традиції пов’язують 17 лютого з прикметами про погоду та стриманістю у словах. Вважається, що цього дня варто уникати сварок, пліток і необдуманих обіцянок. За повір’ями, сказане може мати особливу силу. Також день вважається сприятливим для загартовування — наші предки вмивалися холодною водою або снігом, вірячи, що це додає здоров’я та краси.

За спостереженнями народного календаря, похолодання 17 лютого може свідчити про ще кілька тижнів морозів. Якщо ж дерева вкрилися липким снігом — чекали врожайного літа.

Влада, що завжди бреше

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії. Однак ситуація несподівано загострилася, коли група осіб вступила в конфронтацію з правоохоронцями.

Вразила мене історія публічно спійманих на брехні міністра енергетики та підлеглих йому чиновників. Вразила аналогіями, та висновками з них. Хто не в курсі – я коротко нагадаю суть зашквару.

Пару тижнів тому усі ми потерпали від тривалих блекаутів і підозрювали, що явно щось трапилося – але нам, смердам, знати про це не положено.

Експерт Харченко повідомив, що на Південно-Українській АЕС сталася аварія, згоріли трансформатори. Аварія не критична, і насправді за 24 години все відновили. Але міністр синхронно з підлеглим «Енергоатомом» заперечували факт аварії, називаючи з трибуни Верховної Ради викриття Харченка «російським іпсо».

Потім народний депутат Железняк опублікував відповідь Укренерго, де українською по білому було написано: «так, була аварія, так, вийшли з ладу трансформатори, так, відключили енергоблок».

Але чиновники продовжували заперечувати вже підтверджений факт і продовжували називати правду «російським іпсо». Ще й звернулися до РНБО та СБУ «вжити заходів щодо щодо тих, хто поширює чутки…».

Ну а потім міжнародна організація МАГАТЕ офіційно підтвердило факт аварії – тому що це їхня робота.

Думаєте, міністр визнав брехню, пояснив причини, покаявся? У жодному разі. Думаєте, йому загрожує відставка чи хоча б покарання за завідоме неправдиве інформування СБУ? Та щас.

За майже аналогічним сценарієм розвивалася історія зі зламом Дії у 2022. Хак відбувся у січні 2022-го. Міністр Дії та його підлеглі посіпаки заперечували цей факт, попри докази зі зливу у даркнеті частини бази вкрадених даних. Експерт Корсун повідомив про ці докази, його називали «агентом кремля» та внесли в «миротворець» – правда, за критику іншого державного додатку(на сьогодні вже видалили).

Але у липні 2023 нардеп від правлячої партії Федієнко (який також є палким прихильником цифроміністра Федорова) пише офіційний запит міністру оборони Резнікову, де українською по білому пише «У ніч з 13 на 14 січня 2022 року були зламані Дія…»

Експерт Корсун знов вказує на цей факт як на черговий доказ зламу Дії. І знов отримує порцію звинувачень у «розповсюдженні російської іпсо». І ось у липні 2024 факт зламу Дії підтверджується судом штату Меріленд, Генпрокуратурою та ФБР США, ця справа висвітлюється виданнями Wall Street Journal, USA Today, а також «Голосом Америки», а підозрюваного росіянина оголошено у розшук та оголошено винагороду у $10 млн. за його затримання

Що робить цифроміністр та його підлеглі? Звісно, заперечують очевидні факти. Смішно намагаються відбрехатися, начебто «злив даних 13,5 мільйонів громадян не може бути правдою тому що на той час в Дії було лише 1,5 мільйони». Хоча у новинах за той період особисто сам Федоров вихвалявся «у Дії вже більше 13 мільйонів користувачів». Маніпуляція настільки недалека, що спростовується за кілька секунд гугління. Думаєте, зізналися, пояснили, покаялися? Комусь загрожує відставка?

Отже, примітивне заперечення фактів, які не вигідні владі – це не разові випадки, це їхня стратегія, так вони розуміють «кінець епохи брехні». Не знаю чи їх цьому їх навчають, чи це інстинктивна реакція одноклітинного організму на подразнення.

Але ключова проблема браку довіри полягає у тому, що коли тебе ловлять на маленькій брехні – автоматично виникає переконання, що у великих питаннях ти так само брешеш. А проходження наступної зими – дуже велике питання для українців, особливо для тих, хто замкнений у межах України і не має можливості виїхати «перезимувати» десь на Балі чи Таїланд. Отак і виходить, що системна брехня чиновників перетворюється у питання виживання нації. А брехнею завжди намагаються прикрити корупцію, саботаж, некомпетентність, розкрадання. Явища, розвиток яких в Україні якраз повністю співпадає з цілями кремля.

Нові правила для боротьби зі спам-дзвінками в Україні: що зміниться для абонентів

З 2 жовтня в Україні набрали чинності нові правила, спрямовані на боротьбу зі спам-дзвінками, що стали справжньою проблемою для багатьох громадян. Відтепер мобільні оператори отримали право блокувати номери, що здійснюють масові спам-дзвінки. Це нововведення дає можливість абонентам захистити себе від нав'язливих рекламних повідомлень та непотрібних дзвінків від невідомих осіб.

Законодавчі зміни, які дозволяють операторам автоматично блокувати такі номери, мають значно зменшити кількість спам-дзвінків, що надходять на мобільні телефони українців. Важливим аспектом є те, що блокування відбуватиметься без необхідності звертатися до оператора або іншого державного органу, що спрощує процес для користувачів.

Щоби поскаржитися на спам, достатньо скористатися застосунком свого мобільного оператора або зателефонувати на спеціальний номер:

Vodafone — у застосунку або за номерами 111, 0 800 400 111 (в Україні) чи +38 050 400 111 (у роумінгу)

Kyivstar — у застосунку або за номерами 466, 0 800 300 466 (в Україні) чи 105466# (у роумінгу)

LifeCell — у застосунку або за номерами 5433, 0 800 20 5433 (в Україні) чи +38 063 5433 111 (у роумінгу)

Крім того, можна звернутися на гарячу лінію Уряду 1545 або залишити скаргу на сайті Національної комісії з регулювання електронних комунікацій.

За словами міністра, завдяки новим правилам уже заблоковано тисячі номерів, що здійснювали масові дзвінки. Це перший крок до того, щоб українці могли спокійно користуватися зв’язком без нав’язливої реклами та шахрайських пропозицій.

Через 25 років південь України може залишитися без води

Україна вже сьогодні стикається з дефіцитом води, і ситуація, за прогнозами експертів, лише погіршуватиметься. Економіст-географ Іван Савчук, асоційований дослідник Лабораторії «Географія міст» у Парижі, попереджає: упродовж наступних 25 років південь України може залишитися без достатнього водозабезпечення. Це не лише екологічна проблема, а й критичне питання для енергетичної безпеки держави. Зміни клімату та посухи впливають на […]

Верховна Рада України не змогла ухвалити пропозиції щодо введення податку на додану вартість для міжнародних посилок в межах 150 євро. Голосування за правки до законопроєкту №12360, який передбачав зміни до Митного кодексу і реформу оподаткування імпортних вантажів, завершилося невдачею. Про це повідомив депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламент не зібрав необхідну кількість голосів навіть для процедурного рішення про повторний розгляд.

Згідно з його словами, це рішення могло б відкрити шлях до повернення до ключових правок, які пропонували скасування безподаткового ввезення товарів з-за кордону в межах зазначеного ліміту. Для ухвалення потрібні були щонайменше 226 голосів, проте підтримали тільки 222 депутати. В результаті законопроєкт не був направлений на повторний розгляд, а пов'язані з ним зміни, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого розвитку.

Железняк підкреслив, що причинами провалу голосування стали недостатня політична підтримка як для основного тексту документа, так і для альтернативних пропозицій. Після цього невдачі уряд буде змушений розробити новий законопроєкт, оскільки чинна версія не змогла зібрати навіть базового рівня підтримки.

Законопроєкт №12360 вважався важливим кроком у модернізації митної та податкової політики України, орієнтуючи країну на відповідність європейським стандартам. Одним із його ключових аспектів було скасування поточного порогу, який дозволяє безмитно отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Введення ПДВ планувалося як засіб розширення податкової бази та збільшення доходів бюджету, особливо в умовах війни і зростаючих потреб державного фінансування.

Дане питання викликало серйозні обговорення в суспільстві, оскільки безмитний поріг використовувався для онлайн-замовлень, а його скасування могло призвести до підвищення цін на певні імпортні товари. Через це ініціатива не отримала стабільної підтримки серед депутатів.

Крім того, цей законопроєкт розглядався як важливий елемент співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, такими як Міжнародний валютний фонд та Європейський Союз. Виконання зобов'язань в цій сфері є ключовою умовою для збереження фінансової підтримки, проте у випадку з новим податком парламент не зміг досягти консенсусу.

Раніше профільний комітет Рады висловив підтримку альтернативним пропозиціям щодо скасування пільги на міжнародні посилки, але їх також не підтримали на сесії. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово підкреслював важливість введення оподаткування імпортних відправлень для бюджетної політики і міжнародних зобов'язань, хоча визнавав чутливість теми для суспільства.

Таким чином, після невдалого голосування питання оподаткування міжнародних посилок залишається відкритим, і уряд разом із парламентом повинні повернутися до розробки нового законодавчого підходу, який враховуватиме як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні аспекти.

Останні новини