Середа, 10 Червня, 2026

Залужний лідирує за рівнем довіри серед українців, випереджаючи Зеленського — нове дослідження КМІС

Важливі новини

Аміл Омаров і нові амбіції у прокуратурі Харкова

Колишній очільник Прокуратура Харківської області Аміл Омаров знову опинився в центрі суспільної уваги через намір обійняти посаду в Київська окружна прокуратура Харкова. Його кадрові претензії викликають дискусії як серед юристів, так і в громадському середовищі міста Харків, адже за плечима посадовця — неоднозначна репутація та звинувачення у конфліктах інтересів.

За інформацією з обізнаних джерел, під час перебування на попередній посаді Омаров нібито підтримував тісні контакти з представниками бізнесових структур, інтереси яких могли перетинатися з діяльністю органів прокуратури. Це породжувало підозри щодо неупередженості прийнятих рішень та можливого впливу приватних інтересів на службову діяльність. Окремі епізоди стали предметом журналістських розслідувань, у яких ішлося про потенційні ризики для прозорості та законності процесуального керівництва.

На місце, яке звільнив Андрій Яковлев, відомий тим, що збирав «відкупні» та хвалився зв’язками у Генеральній інспекції Офісу Генпрокурора, претендує Аміл Омаров. Одночасно зі звільненням Яковлева свої заяви на відставку подали перший заступник прокурора Іван Тарасов та заступник прокурора області Владислав Грюк.

Джерела наголошують, що заяви краще подавати українською мовою та перевіряти на граматику перед відправленням, аби уникнути непорозумінь. У минулому між працівниками системи траплялися ситуації, коли спілкування супроводжувалося нецензурною лексикою.

Справу, пов’язану з Омаровим та його родинним бізнесом, наразі закрито. Повна інформація про виявлені схеми буде опублікована окремо. Громадськість та експерти очікують від нового керівництва ефективних дій і наведення порядку у прифронтовому Харкові.

Директор компанії онуки Данілова уникнув покарання за несплату податків

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компанія «Агроенергоінвест», яка займається логістикою та має хаб у Чопі (Закарпатська область) для транспортування вантажів з української колії на європейську, опинилася в центрі розслідування через підозри в ухиленні від сплати податків. У 2022 році компанія, котра заробляла десятки мільйонів гривень, потрапила під пильну увагу БЕБ та СБУ, які проводили перевірку діяльності в рамках так званого “зернового коридору”.

Розслідування було ініційовано в червні 2024 року, коли стало відомо, що Віктор Чередніченко, комерційний директор «Агроенергоінвест» та новий власник компанії після виходу з її складу онуки Анастасії Данілової, не включив у склад доходів безоплатно отримані соєві боби та не сплатив до державного бюджету податок на прибуток на суму 44,26 мільйонів гривень. Підозри були висунуті йому в березні 2024 року, а вже в червні компанія сплатила компенсацію на суму 11,34 мільйони гривень.

Ця сума була спрямована на відшкодування податкових втрат, що дало можливість Чередніченку уникнути кримінальної відповідальності. У результаті, суд ухвалив рішення про закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності. Як зазначається в документах, БЕБ, хоча й виявило порушення, все ж врахувало компенсацію, сплачену компанією.

Загалом, цей випадок підкреслює складність розслідувань у сфері бізнесу, пов’язаних з великими компаніями, де фінансові махінації часто маскуються під нормальну господарську діяльність. Однак, сплата компенсації вчасно дозволила уникнути серйозних наслідків для фігуранта справи.

Російські атаки на Запорізьку область: поранено дитину, загинув чоловік

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

55-річний чоловік загинув внаслідок ворожого авіаудару по Запорізькому району, 11-річний хлопчик дістав поранення через атаку росіян на Запоріжжя

Напередодні ввечері росіяни, з його слів, завдали 2 удари по Запорізькій області. Один удар завдали по одному із населених пунктів регіону. Понівечене фермерське господарство.

Другий удар прийшовся по Запоріжжю. Частково зруйновані складські приміщення приватних підприємств. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені розташовані поруч будинки.

15 житлових будинків та кілька нежитлових приміщень пошкоджені внаслідок нічної ворожої атаки на Запоріжжя. Понівечені вікна та балкони в чотирьох багатоповерхівках та покрівлі в одинадцяти будинках приватного сектору в Дніпровському районі. Наразі комунальники проводять обстеження постраждалих будівель.

Впродовж доби окупанти 433 рази обстріляли 16 населених пунктів Запорізької області. Війська рф здійснили 15 авіаційних ударів по Запоріжжю, Таврійському, Степногірську, Лукʼянівському, Малій Токмачці та Новопавлівці, атакували область 233 БпЛА, 10 разів з РСЗВ, 185 разів з артилерії. Надійшло 28 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Європейський Союз сприяє наданню Україні кредиту на 90 мільярдів євро в контексті необхідних реформ

Україна веде активні переговори з Європейським Союзом щодо отримання...

Зеленський змінює плани через загрозу Російської агресії: скасування візиту до Іспанії та Португалії

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у заб

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів в умовах загрози з боку російської агресії, що демонструє відповідальний підхід до захисту країни та її громадян.

За останніми даними соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), у червні 2026 року рівень довіри до президента України Володимира Зеленського становить 61%. Проте колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний демонструє кращий результат — 73%. Це опитування свідчить про стабільність в президентських рейтингах, хоч і з незначними змінами, підкреслюючи збереження лідерства Залужного серед відомих публічних осіб.

Дослідження проводилося з 7 травня по 3 червня 2026 року за методом телефонних інтерв’ю з використанням випадкової вибірки мобільних номерів. У ньому взяли участь 1015 респондентів, які досягли 18-річного віку і проживають на території України, підконтрольній державі. Статистична похибка для такої вибірки не перевищує 4,1%, що забезпечує достатню точність результатів.

Згідно з отриманими даними, 61% респондентів висловили довіру до президента Зеленського: 33% повністю довіряють йому, а 28% — скоріше довіряють. Водночас 34% опитаних не довіряють президенту, з них 20% зазначили, що зовсім не довіряють, а 13% — «скоріше не довіряють». Таким чином, баланс довіри-недовіри становить +27%, що вказує на певну стабільність сприйняття президента в суспільстві.

Соціологи відзначають, що порівняно з квітнем 2026 року істотних змін у рівні довіри до Зеленського не сталося. Зміни, які фіксуються, залишаються в межах статистичної похибки, хоча баланс довіри покращився з +22% до +27%. Дослідники пояснюють це не зростанням підтримки, а скоріше позитивним зсувом в оцінках респондентів.

В окремій частині дослідження акцентувалася увага на довірі до інших публічних осіб, зокрема з сектору безпеки та оборони, які традиційно отримують високі оцінки серед населення. Залужний є лідером з 73% довіри та 21% недовіри, що формує вражаючий баланс +52%. Цей результат свідчить про збереження високого рівня довіри до військових лідерів, навіть після їх переходу в дипломатичну сферу.

Інші представники оборонного сектора також отримали високу оцінку. Наприклад, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов має 70% довіри при 22% недовіри, що дає баланс +48%. Роберт Бровді демонструє аналогічні результати: 70% довіри і лише 7% недовіри, що забезпечує йому один з найвищих показників у дослідженні — +63%.

Серед політичних діячів значиться також мер Харкова Ігор Терехов з 52% довіри та 19% недовіри (+32%), а також міністр оборони Михайло Федоров, який отримав 50% довіри та 21% недовіри (+29%). Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський має 52% довіри та 36% недовіри, формуючи баланс +16%. Незважаючи на критику з боку деяких респондентів, всі представники оборонного сектора залишаються в зоні позитивного балансу довіри.

КМІС також звертає увагу на методологічні аспекти дослідження. Дослідники зафіксували, що порядок, у якому респонденти оцінювали публічних діячів, міг впливати на рівень довіри. Наприклад, чим пізніше згадували президента, тим вищим був рівень довіри до нього.

Незважаючи на це, загальний висновок дослідження залишається незмінним: рівень довіри до президента України стабільний, без суттєвих змін динаміки. При цьому Залужний продовжує утримувати перевагу в показниках довіри, що свідчить про його лідерство серед усіх вивчених публічних фігур.

Загалом, результати опитування КМІС демонструють складну, але стабільну структуру довіри українців до політичних і військових лідерів на тлі війни та кризових умов, де важливу роль відіграють фактори безпеки, ефективність інститутів та репутація публічних діячів.

Останні новини