П’ятниця, 16 Січня, 2026

Парламент схвалив перший крок до покарання за сексизм у ЗСУ

Важливі новини

У Харкові затримали псевдопосередника, який торгував посадою в ДБР

На Харківщині перед судом постане чоловік, якого обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах. За даними Державного бюро розслідувань, зловмисник пропонував працевлаштування в Центральному апараті ДБР за 20 тисяч доларів. Слідство встановило, що обвинувачений дізнався про інтерес одного з громадян до роботи в Бюро і запевнив його, що має «зв’язки», які дозволяють отримати посаду без […]

Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

Нещодавно у Києві пройшла закрита для журналістів зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами провідних університетів України. Подія відбулася на тлі масових протестів молоді, викликаних ухваленням законів, які фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності. За даними Економічної правди, ініціатива зустрічі належала Офісу президента, який прагнув покращити імідж влади після резонансних голосувань. Водночас в […]

П’ять років за підпал: підліток з Одеси підпалив ТЦК у Вінниці за 80 тисяч

Поки українці боронять державу на фронті, російські куратори вербують неповнолітніх для терактів у тилу. Один з таких випадків трапився у Вінниці – міський суд виніс вирок 17-річному хлопцеві, який за 80 тисяч гривень погодився підпалити будівлю місцевого ТЦК. Завдання, як з’ясувалося, він отримав через Telegram-канал, ймовірно, контрольований російськими спецслужбами. Історія почалася в ніч на 6 […]

Спроба закупівлі енергоблоків для ХАЕС: як у парламенті зірвали одну з найгучніших схем в енергетиці

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

Октябрський районний суд Полтави зобов’язав спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону розпочати кримінальне провадження через можливе привласнення бюджетних коштів під час закупівель квадрокоптерів Градизькою селищною радою. Йдеться про частину 4 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата або привласнення в особливо великих розмірах. Ще в лютому заявник подав скаргу на закупівлі дронів DJI Mavic 3T […]

Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №13037, який передбачає посилення протидії сексуальним домаганням, дискримінації та іншим формам насильства за ознакою статі у Збройних силах України.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, «за» проголосували 274 народні депутати.

Документом пропонується розширити поняття військової дисципліни та чітко закріпити обов’язок кожного військовослужбовця не допускати будь-яких проявів дискримінації, у тому числі вербальних і невербальних дій. Командири, своєю чергою, будуть зобов’язані негайно реагувати на правопорушення проти статевої свободи та недоторканості.

Також передбачається, що військовослужбовці зможуть подавати скарги та заяви про дискримінацію не лише за службовою вертикаллю, а й безпосередньо до органів правопорядку, досудового слідства чи інших державних структур — навіть із порушенням вимог підпорядкованості.

Ще одна новела — заборона притягати до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця лише через факт повідомлення про дискримінацію чи насильство.

Окремо запроваджується нова підстава для усунення військовослужбовця від виконання обов’язків — у випадку, якщо його дії чи бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення проти статевої свободи чи недоторканості.

Документ також передбачає проведення службового розслідування для встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню таких правопорушень.

У Збройних силах України сьогодні служить понад 70 тисяч жінок. Законопроєкт має на меті посилити їхній захист і підвищити загальний рівень безпеки та військової дисципліни.

Останні новини