Вівторок, 1 Вересня, 2026

Пашинян запевняє, що відносини Вірменії і Росії не є напруженими

Важливі новини

Завідувачка гуртожитків вимагала хабар у військового за житло

66-річну завідувачку гуртожитків одного з військових містечок в Одеській області викрили на вимаганні неправомірної вигоди у військовослужбовця. Як повідомила поліція регіону, чиновниця вимагала 4,5 тисячі доларів за сприяння в отриманні житла, яке військовий мав право отримати і без стороннього втручання. Згідно з матеріалами слідства, наприкінці червня посадовиця пообіцяла 25-річному військовому допомогу у “закріпленні” за ним […]

184 млрд гривень «зекономлені», але чи безпечна «Дія» для України?

Останні заяви віце-прем’єра Михайла Федорова про економію в 184 мільярди гривень, яку нібито принесла Україні цифрова платформа «Дія» за п’ять років, викликають чимало запитань. Підрахунки економії включають зменшення вартості послуг, сотні мільйонів зекономлених годин та мільярди гривень, які нібито вдалося врятувати від корупційних схем. Проте за блискучими цифрами ховаються серйозні ризики для держави. Ключовим фінансовим […]

Підвищення оплати праці педагогів: учителі в Україні отримають на 30% більше вже з початку 2026 року

В Україні впродовж найближчих тижнів розпочнеться практична реалізація рішення про підвищення заробітної плати педагогічних працівників. Розмір оплати праці вчителів зросте приблизно на 30%, що стане одним із найвідчутніших кроків держави на підтримку освітньої галузі за останні роки. Про це публічно заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи бюджетні пріоритети уряду.

За словами очільника МОН, політичне рішення щодо збільшення зарплат педагогам було ухвалене заздалегідь і передбачає старт нових нарахувань із 1 січня 2026 року. Такий підхід дає змогу органам управління освітою заздалегідь підготуватися до змін, а освітянам — розуміти чіткі фінансові перспективи на наступний рік.

Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

«Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.

Закупівлі для шкільних укриттів під судом: справа про розтрату коштів у Подільському районі Києва

Посадові особи управління освіти Подільської районної державної адміністрації у Києві постануть перед судом у справі про розтрату бюджетних коштів, виділених на облаштування шкільних укриттів. За матеріалами слідства, загальна сума завданих збитків становить 675 тисяч гривень, а порушення були допущені під час проведення закупівель у період активної фази війни, коли питання безпеки дітей мало критичне значення.

Центральною фігурою справи є керівник управління освіти, якого обвинувачують у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі світлодіодних ламп і ліхтарів для укриттів у 2022 році. Слідство встановило, що обладнання було придбане за значно завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету на суму 406 тисяч гривень. За версією правоохоронців, реальна ринкова вартість товарів була істотно нижчою, однак це не було враховано під час укладання договорів.

Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.

Втрата моменту: критичний стан української ППО на фоні зростаючих загроз

У другій половині 2026 року Україна демонструє поліпшення військової...

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян стверджує, що між його країною та Росією немає напруження, незважаючи на численні події останніх місяців, які викликали занепокоєння у багатьох аналітиків та спостерігачів. Він підкреслив, що заяви про кризу у відносинах між Єреваном і Москвою є частково штучними і не відображають реальний стан справ.

За словами Пашиняна, співпраця між двома державами ґрунтується на взаємоповазі та тривалих інституційних зв'язках. Він зазначив, що певні сили всередині Вірменії намагаються спровокувати напруженість у вірмено-російських відносинах, що насправді не відповідає дійсності, оскільки він підтримує тісні стосунки з президентом РФ.

Ця заява пролунала на фоні зростаючої політичної напруги у відносинах між країнами. Вірменія протягом останніх років поступово змінює свій зовнішньополітичний курс, намагаючись зміцнити співпрацю з західними державами та європейськими інституціями. Особливо це стало помітно після конфлікту в Нагірному Карабасі, коли вірменське суспільство та деякі політики виступили проти дій Росії, традиційно вважаної головним безпековим союзником.

У Єревані неодноразово висловлювали думку, що системи безпеки, які були створені за участю Москви, не виправдали очікувань Вірменії. Це стало стимулом для активізації співпраці з країнами Заходу, зокрема з Європейським Союзом та США. Ситуація викликає занепокоєння у Кремлі, оскільки Росія вважає Південний Кавказ своєю стратегічною зоною впливу і реагує на спроби регіональних держав дистанціюватися від її політики.

Відзначимо, що на нещодавньому саміті Євразійського економічного союзу президент Росії Володимир Путін зробив застереження Вірменії щодо подальшого зближення з ЄС, натякаючи на можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в разі такого курсу. Ці слова аналітики сприйняли як непряму загрозу, пов'язану з ризиком «українського сценарію».

Разом з тим, серед інших сигналів незадоволення Москви можна згадати про рішення Росії відкликати свого посла у Вірменії для консультацій, що у дипломатичному контексті вважається серйозним сигналом занепокоєння. Також зафіксовані різні форми економічного тиску з боку Росії, адже вона є одним з основних торговельних партнерів Вірменії, і будь-які обмеження можуть мати відчутні наслідки для вірменської економіки.

Незважаючи на ці складнощі, Пашинян прагне уникати відкритого конфлікту з Москвою. Його нещодавні висловлювання демонструють бажання зберегти робочі стосунки з Росією, попри зростаючу політичну напругу. Прем'єр-міністр підкреслив, що Вірменія не має наміру розривати зв'язки з Росією, а лише шукає можливості для більш незалежної та збалансованої зовнішньої політики.

Західні медіа також повідомляють про спроби Кремля вплинути на політичну ситуацію в Вірменії. Зокрема, згадуються побоювання Москви щодо зміцнення позицій Пашиняна, що може призвести до ще більшого зближення Вірменії із Заходом.

На думку експертів, ситуація є складною для Єревана, оскільки країна намагається зберегти економічні зв'язки з Росією, уникнути різких змін, але водночас значна частина суспільства підтримує поглиблення співробітництва із Заходом та диверсифікацію зовнішньополітичних зв'язків. Слова Пашиняна щодо відсутності напруженості з Росією можна розглядати як спробу знизити градус конфронтації та продемонструвати готовність до співпраці, хоча реалії останніх місяців свідчать про те, що відносини між Вірменією та Росією переживають непростий період.

Останні новини