Неділя, 7 Червня, 2026

Пашинян запевняє, що відносини Вірменії і Росії не є напруженими

Важливі новини

Капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана: важливий етап для розвитку інфраструктури Києва

Столична корпорація «Київавтодор» розпочала новий етап модернізації транспортної інфраструктури столиці. На вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) буде виконано капітальний ремонт шляхопроводу, що проходить через колії швидкісного трамвая. Цей проект є важливим для забезпечення безпеки руху, зменшення заторів та покращення якості транспортних послуг у столиці. Вартість робіт складе 238,07 мільйона гривень, а підрядником виступатиме компанія ТОВ «Ростдорстрой», яка має досвід у виконанні великих інфраструктурних проектів. Капітальний ремонт дозволить не лише поліпшити стан дороги, а й збільшити пропускну здатність транспортного вузла, що позитивно вплине на рух транспорту в цьому районі.

Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

«Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

«Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.

Трамп дав ЄС термін до 4 липня для виконання умов угоди

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що Європейський Союз...

Оливкове листя: маловідоме джерело антиоксидантів для серця, тиску та метаболізму

Більшість із нас знає про користь оливкової олії для здоров’я, однак мало хто звертає увагу на іншу частину цієї середземноморської рослини — оливкове листя. А дарма: воно є потужним джерелом антиоксидантів, і може позитивно впливати на артеріальний тиск, рівень холестерину, глюкозу в крові та навіть когнітивну функцію. Про це розповіла професорка харчування Евангелін Мандзіоріс з […]

СБУ затримала 5 російських агентів: кого серед них виявили колишніми та нинішніми співробітниками українських спецслужб?

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про вдалий розгортання спецоперації, спрямованої на припинення діяльності агентурної мережі російської Федеральної служби безпеки (ФСБ) на території України. Серед затриманих осіб – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, затримані передавали розвіддані про українські військові об'єкти та енергетичні об'єкти до російської сторони. Один із затриманих, колишній співробітник зовнішньої розвідки, виявився завербованим ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав важливу інформацію про стратегічні об'єкти. Інші члени групи здійснювали шпигунські операції, збираючи дані про військові та інфраструктурні об'єкти. Відзначимо, що ФСБ використовувала загрози вбивства сімей затриманих та виплачувала грошову винагороду за виконані завдання. Наразі всі затримані перебувають під вартою та можуть бути притягнуті до відповідальності за державну зраду згідно з Кримінальним кодексом України. Цей випадок став ще одним підтвердженням спроби російських спецслужб проникнення та дестабілізації ситуації в Україні.

Українська Служба безпеки оголосила про проведення успішної спецоперації, під час якої затримала агентурну мережу Федеральної служби безпеки Росії на своїй території. У результаті операції було затримано п'ять осіб, серед яких – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Затримані звинувачені у передачі розвіддані про оборонні та стратегічно важливі об'єкти до російської сторони. Один із затриманих був завербований ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав секретну інформацію про об'єкти ядерної енергетики. Цей випадок підтверджує спроби російських спецслужб втручання в справи України та загрозу її національній безпеці.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян стверджує, що між його країною та Росією немає напруження, незважаючи на численні події останніх місяців, які викликали занепокоєння у багатьох аналітиків та спостерігачів. Він підкреслив, що заяви про кризу у відносинах між Єреваном і Москвою є частково штучними і не відображають реальний стан справ.

За словами Пашиняна, співпраця між двома державами ґрунтується на взаємоповазі та тривалих інституційних зв'язках. Він зазначив, що певні сили всередині Вірменії намагаються спровокувати напруженість у вірмено-російських відносинах, що насправді не відповідає дійсності, оскільки він підтримує тісні стосунки з президентом РФ.

Ця заява пролунала на фоні зростаючої політичної напруги у відносинах між країнами. Вірменія протягом останніх років поступово змінює свій зовнішньополітичний курс, намагаючись зміцнити співпрацю з західними державами та європейськими інституціями. Особливо це стало помітно після конфлікту в Нагірному Карабасі, коли вірменське суспільство та деякі політики виступили проти дій Росії, традиційно вважаної головним безпековим союзником.

У Єревані неодноразово висловлювали думку, що системи безпеки, які були створені за участю Москви, не виправдали очікувань Вірменії. Це стало стимулом для активізації співпраці з країнами Заходу, зокрема з Європейським Союзом та США. Ситуація викликає занепокоєння у Кремлі, оскільки Росія вважає Південний Кавказ своєю стратегічною зоною впливу і реагує на спроби регіональних держав дистанціюватися від її політики.

Відзначимо, що на нещодавньому саміті Євразійського економічного союзу президент Росії Володимир Путін зробив застереження Вірменії щодо подальшого зближення з ЄС, натякаючи на можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в разі такого курсу. Ці слова аналітики сприйняли як непряму загрозу, пов'язану з ризиком «українського сценарію».

Разом з тим, серед інших сигналів незадоволення Москви можна згадати про рішення Росії відкликати свого посла у Вірменії для консультацій, що у дипломатичному контексті вважається серйозним сигналом занепокоєння. Також зафіксовані різні форми економічного тиску з боку Росії, адже вона є одним з основних торговельних партнерів Вірменії, і будь-які обмеження можуть мати відчутні наслідки для вірменської економіки.

Незважаючи на ці складнощі, Пашинян прагне уникати відкритого конфлікту з Москвою. Його нещодавні висловлювання демонструють бажання зберегти робочі стосунки з Росією, попри зростаючу політичну напругу. Прем'єр-міністр підкреслив, що Вірменія не має наміру розривати зв'язки з Росією, а лише шукає можливості для більш незалежної та збалансованої зовнішньої політики.

Західні медіа також повідомляють про спроби Кремля вплинути на політичну ситуацію в Вірменії. Зокрема, згадуються побоювання Москви щодо зміцнення позицій Пашиняна, що може призвести до ще більшого зближення Вірменії із Заходом.

На думку експертів, ситуація є складною для Єревана, оскільки країна намагається зберегти економічні зв'язки з Росією, уникнути різких змін, але водночас значна частина суспільства підтримує поглиблення співробітництва із Заходом та диверсифікацію зовнішньополітичних зв'язків. Слова Пашиняна щодо відсутності напруженості з Росією можна розглядати як спробу знизити градус конфронтації та продемонструвати готовність до співпраці, хоча реалії останніх місяців свідчать про те, що відносини між Вірменією та Росією переживають непростий період.

Останні новини