Патріотизм у Німеччині: відзначення та виклики

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Уночі російські ЗМІ широко освітлили інцидент, повідомивши про напад українського безпілотника на військовий об’єкт у місті Орську, що розташований під Оренбургом, на відстані близько 1800 кілометрів від меж України. Цей несподіваний вчинок викликав значну хвилювання серед місцевого населення та експертного співтовариства, відзначивши його як один із рідкісних прикладів подібних атак на такій великій відстані від території України. Точні мотиви цієї дії залишаються невідомими, але вони безперечно підкреслюють загострення напруженості та небезпеки в районі, які можуть мати далекосяжні наслідки для регіональної стабільності та безпеки.

Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

Чи вражена станція, невідомо.

На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

«Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

У суботу в західних областях очікується хмарна погода з проясненнями, без істотних опадів. На дорогах подекуди ожеледиця. Швидкість вітру буде 5-10 м/с. Стовпчики термометрів покажуть 0…+5 °С, а у Карпатах протягом доби -3…-8 °С.

На півночі Україні в суботу буде без істотних опадів, лише на півдні Сумщини утримається дощова погода. Подекуди можливий туман. Температура повітря протягом доби коливатиметься в межах 0…+5 °С.

У центральних регіонах, за словами Кібальчича, очікується похмура погода, часом невеликий, подекуди помірний дощ. Можливий туман. Протягом доби стовпчики термометрів тут покажуть у межах +1…+6 °С.

На півдні країни, окрім Криму, вдень очікується помірний дощ. Повітря тут прогріється до +5…+10 °С, а на півострові буде +10…+15 °С.

Вдень на сході України пройдуть дощі, за винятком Луганської області, а стовпчики термометрів вдень покажуть +1…+6 °С.

На заході України вночі буде сухо, а вдень місцями пройде невеликий мокрий сніг з дощем. На дорогах подекуди ожеледиця. Температура повітря вночі знизиться до -2…-7 °С, вдень буде -1…+4 °С.

У північній частині країни переважно без опадів, лише на півдні Сумщини очікується мокрий сніг із дощем. Температура вночі 0…-5 °С, вдень трохи вище, -3…+2 °С.

У центральних областях протягом доби очікується помірний дощ, подекуди з мокрим снігом. Місцями можливе налипання мокрого снігу. Вночі буде -1…+4 °С, вдень 0…+5 °С.

На півдні України вночі у неділю пройдуть дощі, місцями з мокрим снігом, вдень очікується невеликий, місцями помірний дощ. Швидкість вітру 7-12 м/с, в Одеській та Миколаївській областях пориви сягатимуть 15-20 м/с. Температура вночі 0…+5 °С, вдень +1…+6 °С, а у Криму – до +9 °С.

На сході України 22 грудня очікується дощова погода протягом всієї доби. Подекуди можливий туман. Температура повітря вночі -1…+4 °С, вдень 0…+5 °С.

Синоптикиня Наталка Діденко прогнозує, що 21-22 грудня температура в Україні почне дещо знижуватись, але сильних морозів не буде. Принаймні, до Різдва.

“Аж до Різдва в Україні ніяких особливих морозів не передбачається”, – повідомила вона.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.