Пенсійна індексація в Україні: з 1 березня виплати зростуть на 10%

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Веніславський зазначив, що після ухвалення нових законодавчих змін ситуація з мобілізацією стала відповідати вимогам національної безпеки. Президент Володимир Зеленський також висловив задоволення темпами мобілізації, підкреслюючи, що вони відповідають потребам оборони країни. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський додав, що мобілізація дозволяє забезпечувати ЗСУ необхідним поповненням та резервами.

Нагадаємо, що у грудні 2023 року Зеленський оголосив про необхідність мобілізації додаткових 450-500 тисяч осіб. Проте, за словами Сирського, вже у березні 2024 року потреба в такій великій мобілізації була зменшена після перегляду внутрішніх ресурсів.

18 травня 2024 року набув чинності новий закон про мобілізацію, згідно з яким усі військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років мали оновити свої дані до 16 липня 2024 року. Для полегшення цього процесу Міністерство оборони України запустило мобільний застосунок Резерв+, який дозволяє військовозобов’язаним, призовникам та резервістам оновлювати свої облікові дані в онлайн-режимі.

З 12 жовтня 2025 року на зовнішніх кордонах Шенгенської зони вступають у силу нові правила для мандрівників. Замість звичних паспортних штампів, контроль буде здійснюватися за допомогою цифрової системи Entry/Exit System (EES). Цей крок не лише змінює спосіб перевірки документів, але й стає частиною глобальної тенденції до цифровізації прикордонного контролю. Відтепер для того, щоб в’їхати до країн Шенгену та багатьох держав ЄС, кожен подорожуючий повинен буде пройти процедуру реєстрації біометричних даних — зробити фото та відбитки пальців (для дорослих). Це означає, що після першого в’їзду системою буде збережена вся необхідна інформація для подальших перевірок при наступних поїздках.

Система EES суттєво змінює процес перетину кордону, адже вона буде фіксувати не тільки паспортні дані, але й біометричні характеристики, зокрема відбитки пальців та фотографії осіб, які перетинають кордони Шенгенської зони. Під час наступних поїздок цю інформацію перевірятимуть, що дозволяє автоматизувати та прискорити процес контролю, роблячи його більш точним і ефективним. Важливою частиною цієї зміни є те, що система дозволяє значно зменшити час, який необхідно витратити на проходження митного контролю.

Паралельно стартує поетапний запуск: країни повинні забезпечити роботу принаймні одного прикордонного пункту вже з 12 жовтня, далі система розгортатиметься протягом кількох місяців; повна функціональність планується в наступному році. Організатори очікують, що частина оформлення відбуватиметься через самообслуговуючі кіоски, а перша реєстрація займатиме в середньому хвилини — проте в період переходу черги і затримки можливі, тож мандрівникам радять приїжджати на контроль із запасом часу.

Окрему увагу слід приділити дітям: особи до 12 років будуть реєструватися, але для них не передбачено зняття відбитків — лише фото. Ті ж, хто вже має документальний статус у країні ЄС (наприклад, довгострокові дозволи на проживання), як правило, не підпадають під вимогу реєстрації в EES; правила про винятки варіюються залежно від типу документів.

Уже зараз варто знати й про ETIAS — окрему систему електронної авторизації для безвізових громадян. ETIAS не є візою, це попередній дозвіл на поїздку, який оформляють онлайн і який буде чинним декілька років. Офіційний запуск ETIAS відкладено: система запланована на останній квартал 2026 року, і після її старту більшість безвізових мандрівників повинні будуть отримати авторизацію перед поїздкою; вартість базової заявки становитиме символічну суму, передбачену регламентом. До початку роботи ETIAS подорожі залишаються без додаткового платного дозволу.

Що це означає для українців і для тих, хто має тимчасовий захист: особи, які оформлені і подорожують з підтвердженням тимчасового захисту в країні ЄС, мають окремий статус і не підпадають під обов’язок оформлювати ETIAS; водночас усі подорожні без резидентського статусу підпадатимуть під правила EES як «третьо-країнці» і мають при собі біометричний паспорт. Конкретні вимоги можуть відрізнятися залежно від обставин і країни в’їзду, тому перед поїздкою радять перевіряти офіційні повідомлення держави прибуття.

Практичні поради для мандрівників прості: перевірте термін дії і наявність біометричного чіпа у паспорті, закладайте додатковий час на проходження контролю в аеропорту чи на прикордонному переході, а також зберігайте цифрові й паперові копії документів. Якщо в поїздці у вас — дитина до 12 років, будьте готові до фотофіксації, але не до здачі відбитків. У разі медичних або інших підстав для відмови від біометрії звертайтеся за роз’ясненнями до прикордонної служби заздалегідь.

Платою за EES користувачі не обтяжуються — система реєструє дані без окремого збору від мандрівника. Після старту ETIAS оформлення авторизації стане платним, але його запуск заплановано пізніше (останній квартал 2026 року). Рекомендуємо уникати сторонніх сервісів, які пропонують «прискорене» оформлення за значно більшу плату: офіційна вартість базової заявки й порядок будуть зазначені на офіційних ресурсах ЄС.

Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найпринциповіших і найгостріших за весь період повномасштабної війни. У своїй промові глава держави публічно вказав на слабкість і нерішучість Європи, яка, попри численні декларації про солідарність з Україною, досі не продемонструвала готовності діяти швидко та системно у відповідь на російську агресію.

Президент нагадав, що ще рік тому з тієї ж трибуни закликав європейські країни зробити висновки з війни в Україні та навчитися самостійно захищати власну безпеку. За його словами, за цей час Європа так і не здійснила якісного переходу від гучних заяв до реальних рішень, які могли б суттєво змінити баланс сил і стримати подальшу експансію Росії. Зеленський підкреслив, що небезпека не зникла, а навпаки — лише зростає, і зволікання має свою ціну.

Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.