Субота, 18 Квітня, 2026

Зеленський попереджає Лукашенка: Венесуела як сигнал для Білорусі

Важливі новини

В Україні стрімко зростає кількість хворих на COVID-19

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За інформацією Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб, у Львівській області кількість випадків захворювання на COVID-19 зросла до 496 за останній тиждень, що на 293 випадки більше порівняно з попереднім тижнем. Зокрема, серед захворілих – 54 дитини, з яких 50% становлять діти віком до 4 років. Серед хворих також є 22% осіб старше 65 років. Госпіталізації потребують 8% захворілих.

Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб повідомляє про тривалий ріст захворюваності на COVID-19 протягом останніх двох тижнів. За минулий тиждень було зафіксовано 101 випадок захворювання, що втричі більше ніж за попередній тиждень. Переважна більшість хворих має легку форму захворювання. На Волині активно циркулює штам Omicron, зокрема його варіант JN.1 (Дженні). Нового субваріанту коронавірусу “FLiRT” на даний момент не виявлено.

У Івано-Франківській області директор обласного центру контролю та профілактики хвороб Руслан Савчук повідомив, що в липні було обстежено 1829 осіб з підозрою на COVID-19, у 7,7% з яких захворювання підтверджено. Порівняно з червнем, кількість позитивних тестів зросла на 11,9%.

В Україні зафіксовано три випадки нового субваріанту коронавірусу “Omicron” під назвою “FLiRT”. Ці випадки були зареєстровані в липні – два у Києві та один в Івано-Франківській області. Заступник міністра охорони здоров’я та головний державний санітарний лікар Ігор Кузін пояснив, що новий субваріант “FLiRT” швидше вражає ослаблений імунітет і може захворіти навіть раніше вакциновані особи. Проте, набутий імунітет після вакцинації знижує ризик серйозних ускладнень.

Експерти закликають населення до підвищення обережності та дотримання заходів профілактики. Важливо продовжувати вакцинацію, дотримуватися маскового режиму і соціальної дистанції, а також звертатися за медичною допомогою при перших ознаках захворювання.

Ракетний і дроновий удар Росії: 28 вересня постраждали десятки українців, серед яких діти

У ніч проти 28 вересня Росія здійснила масштабний ракетний та дроновий удар по території України, в результаті чого постраждали щонайменше 40 осіб. Зокрема, серед поранених є діти, що лише підкреслює жорстокість і безжальність агресора. Президент України Володимир Зеленський повідомив про ці жахливі наслідки у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що більшість постраждалих зафіксовано в Києві, де загинули чотири особи, серед яких 12-річна дівчинка.

Наслідки для столиці та регіонів

“Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти”, — заявив президент.

Об’єкти, які потрапили під обстріл, включають підприємство з виробництва хліба, завод з виготовлення автомобільної гуми, багатоквартирні та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. За інформацією, оприлюдненою вранці, у Києві пошкодження зафіксовано в шести районах міста. У Солом’янському районі внаслідок влучання було зруйновано багатоповерхівку, автозаправну станцію та будівлю Інституту кардіології. У Київській області найбільш постраждали Петропавлівська Борщагівка та Біла Церква. У цих населених пунктах загальна кількість поранених сягнула 27 осіб. За даними Повітряних сил, Росія застосувала проти України майже 500 ударних дронів та понад 40 ракет різного типу.

Наразі рятувальні роботи тривають, фіксуються нові пошкодження, а кількість постраждалих може змінюватися.

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Мобілізація на розгляді: ВР планує затвердити законопроект до кінця березня

Згідно з оцінкою члена оборонного комітету Федора Веніславського, розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації відбудеться у другому читанні до кінця березня. За його прогнозом, комітет завершить розгляд поданих поправок до 10-15 березня у оптимістичному сценарії та до 20 березня — у песимістичному. Загалом, було подано понад 4 тисячі правок, які об'єднали у 16 блоків. Вони вже були розглянуті на комітеті, і тепер будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні блоки включають такі пункти:

Вирішення питання обмежень конституційних прав і свобод ухильників, таких як виїзд за межі України та арешт банківських рахунків.Зміни щодо електронного кабінету призовника, де реєстрація буде правом, а не обов'язком.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та інших організацій у мобілізаційних заходах.Зміни в роботі поліції та Територіальних Центрів Керування (ТЦК), включаючи вимогу мати при собі військовий квиток.Нові правила стосовно відстрочки для аспірантів та механізм обчислення ухильників.Перегляд придатності до військової служби для осіб із інвалідністю II і III групи.Перегляд стану осіб, які відбувають покарання, з можливістю їх мобілізації.Узгодження щодо термінів демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років.Ці зміни покликані забезпечити ефективність та адаптивність системи мобілізації в умовах сучасних викликів та загроз.

У висновках до наведеної статті можна зазначити, що законопроект про посилення мобілізації в Україні розглядатиметься Верховною Радою до кінця березня згідно з оптимістичним сценарієм. Незважаючи на значну кількість поданих правок, вони були об'єднані у 16 блоків та вже розглянуті на комітеті. Основні напрямки законопроекту включають вирішення питань обмежень прав та свобод ухильників, уточнення ролі електронного кабінету призовника, а також зміни в діяльності поліції та органів влади під час мобілізаційних заходів. Політична воля до прийняття цих законодавчих змін підтверджує важливість та актуальність питань, пов'язаних із підтримкою обороноздатності України в умовах зростаючих загроз.

Викриття завищення вартості будівельних матеріалів у Львові: результати перевірки Бюро економічної безпеки

Бюро економічної безпеки у Львівській області виявило значне завищення цін на будівельні матеріали під час спорудження укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. Фахівці, провівши детальний аналіз кошторисної документації, з’ясували, що заявлені вартість матеріалів перевищувала ринкові ціни на 8,6 мільйона гривень. Особливо помітним було завищення у частині будівельних матеріалів, які в проєкті були оцінені значно дорожче, ніж їх реальна ринкова ціна.

За результатами перевірки БЕБ направило відповідні рекомендації до місцевої влади щодо коригування договору на будівництво. Місцева адміністрація прислухалася до порад фахівців, і загальна вартість робіт була знижена. Такий крок дозволив уникнути нецільового використання коштів та забезпечити прозорість фінансування будівельних робіт.

За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого повторного залучення Білорусі до війни на боці Росії. Він закликав режим Олександра Лукашенка уникати подальшого зближення з Москвою, згадуючи при цьому події у Венесуелі, що викликало активні обговорення серед експертів і в медіапейзаже.

Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, пояснив, що такі заяви мають не лише військово-стратегічний, а й політичний зміст. За його словами, Росія активно використовує білоруський напрямок як інструмент тиску на Україну, особливо в періоди, коли ситуація на фронті для неї ускладнюється.

Експерт підкреслив, що інформаційні повідомлення про навчання військ, розміщення озброєння чи потенційні загрози з півночі мають на меті примусити Україну тримати значні сили на кордоні з Білоруссю. "Коли Росія не досягає успіхів на полі бою, білоруський аспект починає активно обговорюватися", — зазначив Жмайло, вказуючи на те, що це відволікає ресурси України.

За його словами, це також обмежує можливості Збройних сил України для перекидання резервів на більш активні ділянки фронту. Жмайло особливо звернув увагу на повідомлення української розвідки про будівництво інфраструктури у прикордонних зонах Білорусі, що може свідчити про підготовку до розгортання артилерійських позицій.

Проте, як зазначив експерт, реалізація масштабних інфраструктурних проєктів вимагає часу та ресурсів, тому не слід очікувати швидкого виконання таких планів. Жмайло порівняв цю ситуацію з іншими російськими ініціативами на окупованих територіях, які часто реалізуються повільно.

Згадка Венесуели у словах Зеленського розглядається як сигнал для білоруського режиму — попередження про наслідки тісної співпраці з Москвою. Експерти попереджають, що такі паралелі не слід трактувати буквально. За словами Жмайла, це політичний меседж, спрямований на демонстрацію ризиків ескалації та залежності від Росії для білоруського керівництва.

Білорусь з 2022 року виступає важливим елементом російської військової стратегії, будучи плацдармом для розміщення військ. Офіційний Мінськ заперечує участь своїх військових у бойових діях проти України, проте українська сторона постійно фіксує військову активність на кордоні, хоча масштабного вторгнення з цієї території не відбулося.

Експерти підкреслюють, що такі публічні сигнали виконують декілька функцій: вони спрямовані на стримування дій Білорусі, впливають на політичне керівництво Мінська та формують міжнародний контекст щодо ролі Білорусі у війні Росії проти України. Таким чином, натяк на Венесуелу сприймається як частина більшої інформаційно-політичної стратегії, метою якої є зменшення ризику відкриття нового фронту з півночі.

Останні новини