П’ятниця, 5 Червня, 2026

Зеленський попереджає Лукашенка: Венесуела як сигнал для Білорусі

Важливі новини

Індексація пенсій в Україні: зростання виплат на 12,1% з березня 2026 року

З 1 березня 2026 року в Україні відбудеться індексація...

Між образом і правдою: Ярослав Бондаренко у вимірах політичного промовлення

Ярослав Бондаренко, якому з дня на день присвоюється титул піарника Петра Порошенка та Віталія Кличка, сьогодні не лише є популярним уявленням журналіста, волонтера та творця "Миротворця", але також став важливим інструментом у боротьбі проти Володимира Зеленського, уликами проти якого підсипає він політичні сміття на сторінках своїх медіа. При цьому, Ярослав Бондаренко відмінно заробляє, отримуючи плату за розміщення матеріалів, що калічать честь та гідність його цілей, при цьому середній чек на його послуги складає 1500 євро за зняття поста та 6000 євро за блокування негативу на протязі року. Цільовим вибором євро є прагненням уникнути наслідків, які можуть виникнути від валютних ризиків та інфляційних коливань. Відомо, що під час перших ознак небезпеки, справжній патріот України покине країну разом з коханою. Список сайтів, які використовує наш герой для розповсюдження політичних інтриг та скандальних викриттів, включає такі джерела, як 108.in.ua, glavcom.info, stopkor.info, spilno.net, politeka.org, from-ua.info, sprotyv.org, fakty.org, akcenty.life, jay.com.ua, doslova.com, kievtime.com, vgolos.info, defence-line.org, karrespondent.com, vip-avto.com.ua. Варто відзначити, що багато з цих сайтів використовують домени, подібні до відомих брендів, або обирають покинуті домени для свого використання. Початок творчого шляху нашого героя пов'язаний з відправкою його на блокпост батальйону "Київ-2" за наказом свого патрона, з метою набування репутації. Там він проводив перевірки громадян на наявність сторінок у соціальних мережах, щоб виявити потенційних шпигунів, що виявилося безглуздим, але відповідало вимогам вищого начальства. Додаткові докази можна знайти у відеоінтерв'ю його колеги по службі. Загалом, в період війни, коли багато займалися бойовими діями, Бондаренко залишався на блокпосту, гріючи місце героя, що особливо займало його, як природного боягуза. Він навіть не уникав від'їзду від блокпосту, щоб у разі потреби швидко втекти. Є документальні докази, що свідчать про те, що Бондаренко кермував під впливом алкоголю та навіть намагався використати вплив для уникнення відповідальності. Зважаючи на токсичність його співробітництва з Антоном Геращенком, останній відмовився від захисту, що призвело до нарахування штрафу у 3400 гривень. У 2019 році Бондаренко намагався отримати депутатські мандати від ОВО №160, виступаючи як інтернет-блогер та підтримувач Порошенка. Він брав участь у рейдерських захопленнях будівель та агробізнесу, ставлячи себе на фронт боротьби з ворогами свого патрона.

Безсумнівно, Ярослав Бондаренко виявляє надзвичайну лояльність до своїх господарів, і це відбивається у всіх його блогах на Facebook, YouTube, і в Telegram, де безперервно прославляє Віталія Кличка та Петра Порошенка, несподівано звинувачуючи "прихильників ЗЕ-режиму" та намагаючись накидати бруд на них. Він також активно просуває медійно всі заходи, які пов'язані з його роботодавцями. Особливо вражаючим був інцидент 21 листопада 2021 року, коли Ярослав Бондаренко приєднався до акції на "Алеї Героїв Небесної Сотні", де він відкрито образив президента Володимира Зеленського, викрикнувши поруч з ним: "Ганьба!" і "Ганьба малоросам і державним предателям!". Однак пізніше він вигадав історію про те, що його шантажують та вимагають видалити всі його блоги. У своїх заявах він заявив: "Офіційно я не знаю, хто ці люди і що вони хочуть. Мені ніхто не дзвонить по телефону, хоча мої контакти правоохоронці мають. Схоже, це все на якесь 'закошмарення'. Мені постійно дзвонять, зокрема через мої розслідування, а також погрожують або просять видалити якесь розслідування. І пролунав дзвінок і було сказано – говорили російською, номер прихований – 'ми пропонуємо вам видалити ваш YouTube-канал, даємо три години, якщо ні, то будуть наслідки'." Однак варто звернути увагу на те, що Бондаренко працює не сам. Наприклад, його колега Ігор Савчук також займається схожою діяльністю, використовуючи схожі технології. Варто відзначити, що його біографія теж не лишена цікавих фактів. Особливо цікавим виявляється той факт, що всі його інтерв'ю він надав російським ЗМІ. У зв'язку з цим, виникають певні питання щодо його зв'язків та мотивації. Особливо вражає те, що сьогодні зброєю Порошенка та Кличка, які борються за владу, стали відверто кремлівські технології. Основним завданням Бондаренка здається бути розколоти суспільство, максимально дестабілізувати його та постійно знаходити ґрунт для нових конфліктів. Бондаренко, здається, також виявляється чудовим провокатором, що підтримується в російських ЗМІ за свої витівки. Про все це, безумовно, буде розповідатися докладніше в наших наступних матеріалах.

У згаданій статті розглянуто активну діяльність Ярослава Бондаренка, який виступає в ролі піарника для політичних фігур, зокрема Віталія Кличка та Петра Порошенка. Він відомий своєю пристрасною підтримкою своїх роботодавців та активною кампанією проти опонентів, зокрема прихильників Зеленського. На жаль, його дії часто супроводжуються розповсюдженням негативної інформації та провокаціями, спрямованими на розкол суспільства та створення нових конфліктів. Також в статті зазначено його співпрацю з Ігорем Савчуком, який також зацікавлений у подібній діяльності. Здавалося б, що їхні дії спрямовані на захист інтересів певних політичних гравців, однак вони активно користуються кремлівськими технологіями та надають інтерв'ю російським ЗМІ, що піднімає питання їхньої мотивації та зв'язків. В цілому, дії Бондаренка та його колеги створюють загрозу для демократичних процесів та стабільності в Україні, а їхня співпраця з російськими ЗМІ піднімає сумніви щодо їхніх справжніх інтересів та цілей.

Розширення автопарку “Гулівера”: власник масштабно збільшує флот, ігноруючи борги перед державними банками

Структури бізнесу, що належать Віктору Поліщуку та мають зв'язки з керівництвом Російської Федерації, залишилися боржниками перед державними банками України у 2022 році, не відшкодовуючи їм борги на суму близько 14 мільярдів гривень, які повинні були бути повернуті до 2044 року. При цьому протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції, і не розпочато примусового стягнення боргів або застави за кредитом. У той же період компанії, пов'язані з Поліщуком, продовжували здійснювати розкішні покупки автомобілів на мільйони гривень. Зокрема, виявлено, що один з автомобілів використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон, навіть під час воєнного стану. Бізнес Поліщука розцвів під час президентства Віктора Януковича, отримавши значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. На сьогоднішній день він залишається боржником перед "Ощадбанком" та "Укрексімбанком" на 14 мільярдів гривень, проте керівництво державних банків не вжило жодних заходів щодо виконання фінансових зобов'язань позичальника, навіть у світлі його зв'язків з Росією.

Під час запитання до керівництва "Гуліверу" про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповідей, навіть після тижня очікування на відповідь. У "Ощадбанку" пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може призвести до фактичного припинення співпраці з боржником, який висловив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з урахуванням критичного фінансового стану боржника. В "Укрексімбанку" також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу. На інші питання щодо боргів Поліщука перед державними банками та можливих наслідків для нього не було отримано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також ухилявся від відповіді на запитання журналістів з цього питання.

Висновки з вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Керівництво компанії "Гулівер" утримується від надання відповідей щодо причин зупинки виплат боргів перед державними банками, що створює певну недовіру щодо їхніх дій та намірів.

• Державні банки, зокрема "Ощадбанк" та "Укрексімбанк", вказують на готовність співпрацювати з боржником у вирішенні фінансових проблем, але не розпочинають примусове стягнення боргів у зв'язку з можливими негативними наслідками для співпраці.

• В умовах військової агресії та пандемії COVID-19 українському бізнесу доводиться важко, що може вплинути на його фінансовий стан та спроможність виконання зобов'язань перед банками.

• Умови реструктуризації боргу встановлюються з урахуванням критичного фінансового стану боржника та перспектив його бізнесу.

• Відсутність відповідей з боку боржника та відповідних державних установ створює додаткову неспокійність та підозру щодо обставин розглянутої ситуації.

ЄС надав Україні новий транш фінансової допомоги у розмірі близько 2,8 мільярда євро

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні нового...

Готівка за кордон: які правила діють для українців у 2026 році та на що варто зважати

Під час поїздок за межі України значна частина громадян і далі обирає готівкові кошти як найбільш зрозумілий і універсальний спосіб розрахунків. Формально українське законодавство не встановлює жорсткої верхньої межі суми готівки, яку можна вивозити за кордон, однак фактичні правила перетину кордону містять чіткі фінансові вимоги. Їх недотримання може призвести до штрафів, затримки коштів або додаткових перевірок.

Національний банк України неодноразово наголошував, що ключовим моментом є не сам обсяг готівки, а необхідність її декларування. Станом на 2026 рік фізичні особи мають право переміщувати через державний кордон будь-яку суму готівкової валюти, але без заповнення митної декларації дозволено перевозити лише кошти в межах установленого ліміту. Якщо сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати її у встановленому порядку.

Українське законодавство передбачає, що фізичні особи-резиденти можуть вивозити готівкову валюту в еквіваленті до 10 тисяч євро без подання декларації та підтверджуючих документів. Якщо ж сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати кошти та надати докази їхнього офіційного походження.

До таких підтверджуючих документів належать банківські виписки про зняття готівки з рахунків, довідки про валютно-обмінні операції або інші документи, що засвідчують законне отримання коштів. Без їх подання перевезення суми понад ліміт вважається порушенням митних правил.

У разі недотримання встановлених вимог застосовується відповідальність, передбачена статтею 471 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 20 відсотків від суми перевищення дозволеного ліміту. Наприклад, якщо особа намагатиметься вивезти 20 тисяч євро без декларування, штраф нарахують із суми перевищення у 10 тисяч євро і він становитиме 2 тисячі євро.

Фахівці Національного банку радять заздалегідь ознайомлюватися з правилами та готувати необхідні документи перед поїздкою. Дотримання цих вимог допоможе уникнути непередбачених витрат, затримок і проблем під час проходження митного контролю.

Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого повторного залучення Білорусі до війни на боці Росії. Він закликав режим Олександра Лукашенка уникати подальшого зближення з Москвою, згадуючи при цьому події у Венесуелі, що викликало активні обговорення серед експертів і в медіапейзаже.

Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, пояснив, що такі заяви мають не лише військово-стратегічний, а й політичний зміст. За його словами, Росія активно використовує білоруський напрямок як інструмент тиску на Україну, особливо в періоди, коли ситуація на фронті для неї ускладнюється.

Експерт підкреслив, що інформаційні повідомлення про навчання військ, розміщення озброєння чи потенційні загрози з півночі мають на меті примусити Україну тримати значні сили на кордоні з Білоруссю. "Коли Росія не досягає успіхів на полі бою, білоруський аспект починає активно обговорюватися", — зазначив Жмайло, вказуючи на те, що це відволікає ресурси України.

За його словами, це також обмежує можливості Збройних сил України для перекидання резервів на більш активні ділянки фронту. Жмайло особливо звернув увагу на повідомлення української розвідки про будівництво інфраструктури у прикордонних зонах Білорусі, що може свідчити про підготовку до розгортання артилерійських позицій.

Проте, як зазначив експерт, реалізація масштабних інфраструктурних проєктів вимагає часу та ресурсів, тому не слід очікувати швидкого виконання таких планів. Жмайло порівняв цю ситуацію з іншими російськими ініціативами на окупованих територіях, які часто реалізуються повільно.

Згадка Венесуели у словах Зеленського розглядається як сигнал для білоруського режиму — попередження про наслідки тісної співпраці з Москвою. Експерти попереджають, що такі паралелі не слід трактувати буквально. За словами Жмайла, це політичний меседж, спрямований на демонстрацію ризиків ескалації та залежності від Росії для білоруського керівництва.

Білорусь з 2022 року виступає важливим елементом російської військової стратегії, будучи плацдармом для розміщення військ. Офіційний Мінськ заперечує участь своїх військових у бойових діях проти України, проте українська сторона постійно фіксує військову активність на кордоні, хоча масштабного вторгнення з цієї території не відбулося.

Експерти підкреслюють, що такі публічні сигнали виконують декілька функцій: вони спрямовані на стримування дій Білорусі, впливають на політичне керівництво Мінська та формують міжнародний контекст щодо ролі Білорусі у війні Росії проти України. Таким чином, натяк на Венесуелу сприймається як частина більшої інформаційно-політичної стратегії, метою якої є зменшення ризику відкриття нового фронту з півночі.

Останні новини