Пенсіонери під загрозою: у квітні деякі українці можуть залишитися без фінансової підтримки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Столицю треба готувати до оборони однозначно,” – наголосив Попович, пояснюючи, що навіть у відсутності поточної загрози наступу на Київ, місто повинно мати готову оборонну інфраструктуру. На його думку, такі заходи підвищують захист міста та гарантують готовність на випадок непередбачуваних обставин.

За словами Мартіна Бреста, потужні укріплення не лише зміцнять безпеку Києва, а й додадуть впевненості його жителям. “Коли люди бачитимуть міцні оборонні споруди, їм буде легше та спокійніше,” – підкреслив Брест, додавши, що настав час серйозно підійти до фортифікаційних робіт. Його думка ґрунтується на переконанні, що Київ, як і прифронтові міста, має бути готовим до будь-яких сценаріїв.

Попович також зазначив, що зараз потребують особливої уваги і Запорізька, і Дніпропетровська області, особливо враховуючи близькість до лінії фронту. “Покровськ розташований дуже близько до Дніпропетровської області, а в самій Запорізькій області вже йдуть штурмові дії,” – сказав він. На думку військового експерта, фортифікація має бути пріоритетом у цих регіонах, адже це забезпечить підвищену безпеку для прифронтових територій.

“Часто від військових можна почути, що приходять до укріплень, а вони не готові або виконані лише частково,” – зазначив Попович. Такі недопрацювання створюють серйозні ризики для особового складу. Тому завчасне проведення фортифікаційних робіт у загрозливих зонах допоможе уникнути недоліків у підготовці та забезпечить необхідний рівень захисту.

Забезпечення надійних фортифікаційних споруд у Києві, Запоріжжі та Дніпропетровській області є не тільки тактичним кроком, але й важливим елементом національної безпеки. Як наголошують експерти, готовність до оборони столиці має стати безумовним пріоритетом, оскільки це надасть громадянам впевненості у стабільності та безпеці навіть у важкі часи.

Поглиблення фортифікаційних зусиль може стати основою для розвитку сучасної оборонної стратегії, яка зможе адекватно відповісти на будь-які загрози, незалежно від їхнього характеру та часу виникнення.

Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансний матеріал під назвою «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», у якому йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу на посаду в Державному бюро розслідувань. Ця публікація привернула значну увагу громадськості до діяльності Наталії Бернацької, колишньої заступниці міністра юстиції. Згодом її ім’я стало все частіше з’являтися у негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Та сьогодні знайти ці матеріали через Google стає дедалі складніше.

Причиною цього є так звані «схеми зачистки» інтернету, що набирають все більшого розмаху. Ці процеси включають систематичне видалення або блокування контенту, який може бути незручним для влади або певних осіб. Подібна «чистка» не обмежується лише видаленням статей — іноді змінюються навіть адреси сайтів, що містять компрометуючу інформацію, або знижується видимість таких ресурсів у пошукових системах, зокрема в Google.

Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У відповідь на ці дії, музей звернувся до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який у липні 2022 року скасував незаконну реєстрацію. Порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

Проте, шахраї намагалися легалізувати захоплення через суд. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову 26 лютого 2024 року, підтвердивши скасування реєстрації наказом Офісу антирейдерства.

7 серпня 2024 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення, яким скасував постанову Господарського суду міста Києва і задовольнив позов рейдерів, скасувавши наказ Міністерства юстиції.

“Цим рішенням Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень музею,” – заявило Мінкульт.

Міністерство культури підкреслило, що музей за підтримки МКІП буде боротися за відновлення справедливості та планує звернутися до Верховного суду України для оскарження рішення апеляційного суду.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, які перебувають у країні.

“Це пов’язано із достроковими виборами, ситуацією в економіці ФРН та подіями у Сирії”, – йдеться у статті.

ЗМІ пояснює, що низка великих німецьких компаній нещодавно оголосила про масові звільнення, а, отже, проблема дефіциту кадрів втрачає свою недавню гостроту:

“Пріоритети влади можуть змінитися: на перший план вийде працевлаштування не українських біженців, а кваліфікованих працівників, які народилися або давно живуть у ФРН, які потрапили під скорочення”.

Також автори вказують, що після дострокових парламентських виборів, запланованих на 23 лютого, українців можуть позбавити Bürgergeld, базовою допомоги для безробітніх.

Крім того, видання звертає увагу на те, що серед мешканців Німеччини почала зростати кількість тих, хто вважає біженців загрозою власному добробуту. Зокрема, це стосується повернення сирійських біженців на батьківщину – відповідний дискурс розпочався наступного дня після повалення в Сирії режиму Башара Асада.

“Найбільші шанси на перемогу у дострокових парламентських виборах у Німеччині має блок правоцентристських та консервативних партій ХДС/ХСС. Якщо він прийде до влади, то швидше за все почне серйозно коригувати політику Німеччини, у тому числі у міграційних питаннях. І хоча блок твердо стоїть на боці України в її боротьбі проти російської агресії, він водночас рішуче виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld, куди більш привілейованої, ніж звичайна допомога для претендентів”, – резюмує ЗМІ.

Польща готова прийняти нову хвилю українських біженців взимку. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Вєслав Леснякевич.

За його словами, в Україні знищена критична інфраструктура, а люди часто позбавлені базових побутових зручностей.