Пенсія у зв’язку з втратою годувальника для дружини померлого пенсіонера: умови та правила призначення

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

У цей день, 9 червня 2024 року, в історії України настала нова сторінка, коли український військовий літак вперше здійснив удар по цілі на території Росії. Цей акт має важливе стратегічне і символічне значення, що підкреслює відчайдушність та рішучість України в захисті своєї незалежності та територіальної цілісності. Він свідчить про новий етап у військовому протистоянні між двома країнами, підкреслюючи важливість стратегічних рішень та інновацій у веденні війни. Цей подія визначає динаміку подальших подій у регіоні та може мати вирішальний вплив на майбутнє відносин між Україною та Росією.

Про це повідомили джерела серед українських військових, з посиланням на Sky News.

Зазначається, що було уражено “російський командний вузол” в районі Бєлгорода.

“Хоча оцінка шкоди ще триває, підтверджено, що це було пряме влучення. Це перший боєприпас ЗСУ, доставлений з повітря, який вдарив по цілі в Росії”, — йдеться в повідомленні.

Наразі невідомо, який боєприпас використовувався для удару.

8 червня 2024 року на території аеродрому “Ахтубінск” в Астраханській області Росії уражено багатоцільовий винищувач держави-агресора Су-57.

Чутки про роман відомої української акторки Наталки Денисенко з підприємцем Юрієм Савранським знайшли підтвердження після появи відео та фото, поширених у Telegram-каналах. На кадрах чітко видно, як пара проводить час у закладі: Савранський тримає Денисенко в обіймах, а вона сидить у нього на колінах. Поведінка обох виглядає відвертою та демонстративною, що свідчить про небажання приховувати свої стосунки від оточення.

Особливого резонансу історія набула через сімейний статус підприємця. Згідно з даними з порталу судових справ, Юрій Савранський подав документи на розлучення зі своєю дружиною Марленою. У публічному просторі цю деталь вже пов’язують із новими стосунками, вважаючи, що роман із Денисенко міг стати однією з причин сімейних змін у житті бізнесмена.

Роман Денисенко та Савранського набув пікантного забарвлення також через спільну зйомку: у промороликові акторка постає лише в простирадлі, а Савранський — із голим торсом. Ролик викликав жваве обговорення в мережі та став ще одним приводом для чуток.

Окрім цього, ситуація загострилася через публічні перепалки в соцмережах. Колишній чоловік Наталки, актор Андрій Федінчик, після розлучення у травні 2025 року нібито залишив під одним із її постів гнівні коментарі, де звинувачував її у зраді з Юрієм Савранським; ці коментарі згодом були видалені, однак у мережі зʼявилися скріни втручань. У публічних обговореннях також згадують, що сам Федінчик у минулому розпочинав стосунки, коли був у шлюбі, і згодом розлучився.

Наталка Денисенко офіційно розлучилася з Андрієм Федінчиком 8 травня 2025 року; у повідомленнях про причини вони називали «різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та втрату почуттів». Жодна з причетних до нових чуток сторін наразі не давала розлогих офіційних коментарів щодо поточних відносин чи процесу розлучення Савранського.

Поки мережа проговорює романтичну історію й обмінюється кадрами та скрінами, публікаціям бракує підтверджених заяв від учасників подій. Розвинутий інтерес громадськості до приватного життя знаменитостей підживлює нитку чуток, але остаточні висновки варто робити лише після офіційних заяв від зацікавлених осіб або документального підтвердження.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

“Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

Мобілізаційний вік та майбутні виклики

Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

Чому це важливо?

Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.