Перегляд правил продажу землі в Україні: наслідки для цінової динаміки та можливостей покупців

Українські сільські домогосподарства, що зазнали збитків унаслідок російської агресії, отримали можливість скористатися новою програмою фінансової підтримки від Естонської ради у справах біженців (ERC). Йдеться про допомогу, спрямовану на забезпечення базових потреб у зимовий період, насамперед пов’язаних із утриманням худоби та свійської птиці.

За інформацією організації, програма передбачає одноразові виплати обсягом до 26,6 тис. грн. Ці кошти можна спрямувати на придбання корму, необхідних ветеринарних препаратів, ремонт або утеплення приміщень, закупівлю обладнання для догляду за тваринами та інші послуги, без яких неможливо організувати зимівлю в умовах обмежених ресурсів. Така допомога покликана підтримати домогосподарства, які втратили частину майна або можливості для ведення господарства через бойові дії, обстріли чи окупацію.

Метою ініціативи є підтримка сільських родин, які постраждали від війни та потребують допомоги для забезпечення базових потреб господарства. Фінансування можна буде використати виключно на:

корми для худоби та птиці;

матеріали для утеплення тваринницьких приміщень;

доступ до ветеринарних послуг та медикаментів.

Програма охопить 160 домогосподарств, а конкретна сума допомоги залежатиме від потреб кожної родини.

Заявки можуть подавати вразливі сільські домогосподарства, що перебувають у складних соціальних чи фінансових умовах. Зокрема:

родини-переселенці або ті, хто приймає ВПО;

домогосподарства, чиї будинки або засоби до існування знищені чи пошкоджені війною;

родини з безробітними працездатного віку;

домогосподарства, де є люди з інвалідністю;

родини з людьми віком 60+;

неповні родини, що втратили годувальника;

багатодітні родини (троє і більше дітей до 18 років);

родини, де є вагітні жінки або діти до трьох років.

ERC наголошує, що фінансову допомогу заборонено використовувати на:

погашення боргів;

оплату оренди житла;

ремонт будинку;

купівлю техніки чи обладнання;

сплату податків;

будь-які інші нецільові витрати.

Подання заявки відбувається через форму на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це свідчать дані моніторингу ринку, опубліковані delo.ua.

За прогнозами експертів, впродовж тижня, що завершується 24 листопада, ціни на бензин в Україні не зазнають значних змін.

Зазначається, що зазвичай попит на пальне перед святами зростає на 5-10% порівняно з попередніми місяцями, однак цього року споживчий попит буде нижчим, тому зростання ціни на 10% очікується тільки в разі непередбачених факторів. Водночас водії можуть скористатися знижками, що пропонують деякі мережі АЗС, оскільки акційні пропозиції у вихідні стали регулярною практикою для паливного ритейлу.

Попри це, ця ситуація може стати проблемою для операторів АЗС, оскільки звичка заправлятися в вихідні дні може призвести до відсутності клієнтів у будні.

За даними Консалтингової групи “А-95”, 18 листопада українські АЗС продавали бензин А-95 у середньому по 55,66 грн/л, що на 1 коп. нижче за попередній показник (15 листопада). Втім, востаннє вартість ресурсу виходила за межі 55,75 грн/л 24 жовтня, а тому такі зміни можна назвати не більш ніж незначними коливаннями.

Найдешевші ціни на бензин А-95 спостерігаються на таких АЗС, як “Маркет” (52,99 грн/л), “Чинник” (53 грн/л) і “Укр-Петроль” (53,03 грн/л).

Бюро економічної безпеки України проводить досудове розслідування щодо обставин закупівель, які здійснювало комунальне підприємство «СМЕП» в Одесі у період із серпня по грудень 2024 року. У центрі уваги слідства — тендерні процедури, пов’язані з придбанням технічного обладнання для потреб міської інфраструктури, зокрема систем енергозабезпечення та супутніх компонентів.

За матеріалами перевірки, правоохоронці аналізують можливі порушення принципів прозорості та конкурентності під час проведення публічних закупівель. Розглядаються версії щодо завищення очікуваної вартості товарів, а також потенційної координації дій між окремими учасниками торгів. Слідство вивчає документацію тендерів, умови договорів і фактичне виконання зобов’язань постачальниками.

Перші підозрілі епізоди стосуються тендеру, в якому за право постачання змагалися компанії «Грінпіс» та «Інаут». Найнижчу ціну запропонувала компанія «Грінпіс» — 191,5 тисячі гривень за одиницю. Однак замовник скасував закупівлю, посилаючись на «відсутність потреби в товарі». При цьому «Грінпіс» є реальною одеською компанією, що виробляє та імпортує електротехнічне обладнання під брендами LogicFox і LogicPower.

Уже за місяць КП «СМЕП» оголосило новий тендер на 25 джерел безперебійного живлення. Єдиним учасником і переможцем стала компанія «Лайт енерджі плюс», засновником і власником якої є Геннадій Сандул. Першу партію обладнання підприємство поставило за ціною 194 тисячі гривень за одиницю.

Надалі «Лайт енерджі плюс» виграла ще кілька тендерів, оголошених у грудні. У цих закупівлях ціна одного безперебійника зросла майже до 300 тисяч гривень. Загалом компанія отримала понад 23 мільйони гривень за п’ятьма контрактами.

Ще одним переможцем стала компанія «Грейт Селлер», власником і керівником якої є Сергій Дмитрієв. Підприємство було зареєстроване у вересні 2024 року і вже в жовтні отримало перший контракт на постачання безперебійників для світлофорів. За цим договором було поставлено 13 одиниць обладнання за ціною 292,3 тисячі гривень за штуку. До кінця року компанія уклала ще два договори, продавши загалом 19 безперебійників. Сумарна вартість контрактів склала майже 9 мільйонів гривень.

Суд надав детективам БЕБ дозвіл на доступ до даних мобільних операторів щодо десяти ключових фігурантів справи. Йдеться про посадових осіб, відповідальних за проведення закупівель, а також керівників приватних компаній, які перемагали в торгах. Слідчі отримали доступ до історії дзвінків, SMS, даних базових станцій для визначення можливих місць зустрічей, а також до листування в месенджерах і електронній пошті.

Під час аналізу структури власності переможців слідство звернуло увагу на те, що первинним засновником і бенефіціаром компанії «Лайт енерджі плюс» був Олександр Мухаметін. Раніше він був співзасновником щонайменше трьох компаній, які потрапили під санкції РНБО, а також фігурує в низці журналістських розслідувань, пов’язаних із масовим переоформленням компаній на іноземних громадян.

Зокрема, журналісти встановлювали, що Мухаметін отримував нотаріальні довіреності для придбання десятків українських компаній, частина з яких раніше належала колишньому народному депутату Вадиму Рабіновичу. Сам Мухаметін, за відкритими даними, був засновником або співзасновником понад сотні юридичних осіб, з яких згодом виходив або продавав частки.

Досудове розслідування триває. Правоохоронні органи перевіряють усі обставини закупівель, зв’язки між фігурантами та можливу причетність посадовців комунального підприємства до реалізації схеми.

Повстанці продовжують виставляти мужні опори російським окупантам на теренах Донеччини. Останнім часом їхні атаки особливо активізувалися, зокрема, село Уманське, що розташоване в Покровському районі, стало новим об'єктом вторгнення. Напрямок, де розгортається ця боротьба, належить до найгарячіших на лінії фронту, і це ще раз підтверджує витривалість та героїзм українських захисників. Українські військові продовжують відстоювати свою землю, використовуючи усі доступні засоби та стратегії, щоб запобігти подальшому просуванню ворожих військ.

Про це 26 травня повідомив портал DeepState, опублікувавши оновлену карту. Згідно з їхньою інформацією, армія РФ також мала успіхи в Іванівці.

«Ворог окупував Уманське і просунувся в Іванівці», – йдеться у повідомленні. Російські війська продовжують наступ, прагнучи захопити якнайбільше територій України. З початку 2024 року Росія захопила майже на 100 кв.км більше, ніж за останні три місяці 2023 року. Причиною є брак зброї у ЗСУ.

Лише за квітень під контроль РФ перейшло близько шести сіл на донецькому напрямку. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що досягнення Росії в Очеретино поставили командування РФ перед вибором: продовжувати наступ на захід у напрямку Покровська або наступати на північ у напрямку Часового Яру.

Також під час наступу на Харківщині росіяни захопили понад десять сіл. Військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Ріпке стверджує, що на початку травня ворог атакував позиції Сил оборони у двох місцях на півночі регіону.

Загалом експерти зазначають, що РФ захопила під час весняного наступу більше територій, ніж Україна звільнила під час контрнаступу 2023 року. ISW спрогнозував, як далеко просунеться наступ РФ влітку і коли слід очікувати на контрнаступ ЗСУ.