Як повідомляють наші джерела у волонтерському середовищі, почали оподатковуватись усі посилки з маркетплейсу AliExpress, включно з товарами подвійного призначення для потреб ЗСУ. За словами волонтерів, це стосується дронів і запчастин до них та іншого специфічного обладнання, яке волонтери закуповують бійцям на фронт. Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 12430 про оподаткування усіх посилки з-за кордону […]
Обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі "1000 на 1000", який був анонсований за сприяння США, досі не відбувся. Причиною затримки є позиція російської сторони, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він зазначив, що Україна вже передала всі необхідні списки і активно наполягає на поверненні важкопоранених та тяжкохворих захисників, які утримуються в полоні з 2022 року.
Лубінець підкреслив, що хоча українська сторона виконала свої зобов'язання, Москва продовжує затягувати процес, намагаючись перекласти відповідальність за затримку на Київ. "На жаль, домовленості з російською стороною не завжди виконуються", — зазначив омбудсмен, додавши, що він особисто бере участь у перемовинах і підтримує контакт з російським омбудсменом Тетяною Москальковою.
Масштабний обмін вперше було оголошено 8 травня за участі президента США Дональда Трампа, який анонсував триденне "перемир'я" на 9-11 травня та повідомив про великий гуманітарний обмін. Український президент Володимир Зеленський підтвердив, що були досягнуті домовленості, а списки для обміну вже передані Росії. "Обмін готується і має відбутися", — підкреслив Зеленський.
Однак незабаром стало зрозуміло, що процес фактично заблокований. Українська сторона стверджує, що всі списки давно підготовлені, тоді як Росія продовжує затягувати процедури. Лубінець акцентував, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених, зокрема важкопоранених та тих, хто перебуває в полоні понад чотири роки.
Обмін полоненими залишається однією з найгостріших тем у контексті російсько-української війни. За час повномасштабного конфлікту Україна провела численні обміни, в результаті яких повернули тисячі військових і цивільних, але сотні українців залишаються в російських установах. Київ неодноразово вказував на те, що Росія використовує тему полонених як інструмент політичного тиску і звинувачує її у порушенні міжнародних норм щодо поводження з військовими.
Очікування, пов'язані з обміном "1000 на 1000", викликали надію на те, що це стане найбільшим поверненням українських військових, але наразі процес заблокований. У Кремлі, в свою чергу, роблять суперечливі заяви, звинувачуючи Україну у затримці або недоброчесності в процесі обміну — ці твердження Київ рішуче заперечує.
Американська адміністрація поки що не коментує причини затримки, хоча саме Вашингтон виступав посередником у травневих переговорах. Аналітики також відзначають, що Кремль використовує гуманітарні питання як елемент торгівлі, затягуючи процес обміну та висуваючи нові умови.
Попри всі труднощі, українська сторона продовжує вести переговори. Лубінець запевнив, що робота над поверненням полонених триває щодня, незважаючи на створене враження затишшя. Сім'ї військових полонених влаштовують акції на підтримку повернення своїх родичів, особливо тих, хто має серйозні поранення. Українська влада наголошує на необхідності виключити політичні маніпуляції з гуманітарних питань. Проте поточні події свідчать про те, що навіть після досягнення угод з Кремлем жодних гарантій їх виконання не існує.
