Переговори щодо транзиту газу в обмін на ЗАЕС: експерт зробив гучну заяву

Конкурс на посаду голови митної служби України продовжується, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Цей важливий етап відбору привертає увагу як фахівців, так і громадськості, адже від успіху конкурсу залежить не тільки подальша доля митниці, але й загальний рівень прозорості в роботі органів державної влади. Журналісти проекту «Межа» стежать за кожним кроком цього процесу, ретельно вивчаючи кандидатів, щодо доброчесності яких можуть виникати питання.

Одним із таких кандидатів є Віктор Денисовець, який наразі займає посаду головного спеціаліста НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг) у Волинській області. Його кандидатура привернула увагу завдяки його політичному минулому та ряду особистих моментів, які можуть стати підставою для сумнівів щодо його здатності ефективно керувати митницею.

У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.

Харків, місто, яке вже тривалий час страждає від постійних обстрілів і навантажень на свою інфраструктуру, в черговий раз опинився в центрі скандалу щодо неефективного використання бюджетних коштів. У ситуації, коли кожен рубіж інфраструктури має критичне значення для безпеки і стабільності, місцева влада вирішила спрямувати мільйони гривень не на укріплення мостів чи їхній ремонт, а на декоративне оформлення — облицювання фасадів мостів алюмінієвими композитними панелями.

У грудні 2025 року комунальне підприємство «Шляхрембуд» уклало контракт із компанією «Будпром ЮА» на суму понад 1,25 мільйона гривень з ПДВ. Основною метою цього договору стало облаштування фасадів мостів спеціальними панелями з LED-підсвіткою. За умовами договору, компанія повинна була надати лише декоративні елементи, без жодних робіт щодо ремонту чи посилення конструкцій мостів. Водночас технічне завдання на ці роботи зовсім не включало жодних вимог щодо необхідних заходів із забезпечення міцності і безпеки інфраструктури, таких як укріплення опор, ремонт плит, чи усунення деформаційних швів.

Рішення має системний характер. Бюджетну політику в цьому напрямі затверджує міський голова Ігор Терехов, технічні вимоги формує департамент будівництва та дорожнього господарства під керівництвом заступника мера Дмитра Липового, а реалізує проєкт через договори директор КП «Шляхрембуд» Руслан Грецький. У підсумку пріоритет віддається зовнішньому вигляду, а не інженерній безпеці.

Підрядником обрали ТОВ «Будпром ЮА», зареєстроване у лютому 2022 року зі статутним капіталом 10 тисяч гривень та профілем «завершальні будівельні роботи». Компанія не має спеціалізації на мостових спорудах. У тендері брали участь дві фірми. Інша — ТОВ «ЛТ-Компані» — подала пропозицію на понад 106 тисяч гривень дешевшу, але її заявку відхилили з формальних причин, зокрема через невизнання договорів субпідряду та зауваження до оформлення документів, які не впливали на ціну чи якість.

Окрему увагу привертають ціни. Вартість однієї секції композитних панелей без підсвітки за договором становить близько 18,9 тисячі гривень, з LED — понад 22,6 тисячі. Водночас ринкові ціни на аналогічні матеріали коливаються в межах 12,5–14 тисяч і 15,5–17,5 тисяч гривень відповідно. За попередніми оцінками, загальна переплата може сягати близько 400 тисяч гривень. Додатковим бар’єром для конкурентів стали вимоги тендерної документації щодо одночасного використання КЕП і «мокрої» печатки.

За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити дії міської ради, департаменту будівництва та КП «Шляхрембуд», законність відхилення дешевшої пропозиції, обґрунтованість цін і можливі антиконкурентні та корупційні зв’язки з підрядником.

На тлі потреб міста у ремонті житла, дахів, комунікацій і укриттів витрачання бюджетних коштів на фасадний декор мостів викликає суспільний резонанс. Формально це називають благоустроєм, але по суті йдеться про вибір зовнішнього вигляду замість безпеки та реальної стійкості інфраструктури.

Темною ночі атакуючи російські кораблі: українські дрони революціонізують війну на морі

Українські дрони Magura: таємні зброї на морі

У темряві ночі революціонізуючи війну на морі: українські дрони швидкістю до 80 км/год

Українські дрони Magura продовжують здивовувати своєю ефективністю в боротьбі з російськими кораблями. Їхні розміри, швидкість і маневреність роблять їх майже непомітними для ворожих сил. Солдати на російських кораблях марно намагаються знищити ці безпілотники, але їх малі розміри і швидкість ускладнюють завдання. Використання спеціальних трасуючих боєприпасів допомагає російським військовим позначати місце розташування дронів уночі, але також надає цінну інформацію для українських операторів.

Проведення операцій проти ворожих кораблів може тривати декілька днів, під час яких українські оператори повинні бути постійно зосередженими. Проте вони продовжують демонструвати високу ефективність та привертають увагу своїми досягненнями. Успішні атаки на російські кораблі та важливі об'єкти вже стали стандартом для українських безпілотників, що свідчить про їхню відмінну роботу та важливу роль у війні на морі.

Історія успіху українських дронів почалася з атаки на флагманський корабель "Адмірал Макаров" у 2022 році. Після цього українська військова розвідка продовжила свої успішні дії, наносячи удари по об'єктах у Криму та Росії. Вона продемонструвала високу ефективність та здатність протистояти ворогу, не дозволяючи йому домінувати в Чорному морі.

Розглядаючи ситуацію у Чорному морі, можна відзначити, що Росія не минула втрат. П’ять з тринадцяти десантних кораблів-амфібій були втрачені, а два з чотирьох менших патрульних військових кораблів зазнали пошкоджень або були знищені. Проте головною причиною зростаючої вразливості російського Чорноморського флоту стали українські морські безпілотники. Саме вони вимушують російські кораблі триматися на відстані від українського узбережжя та обмежують їх час перебування в відкритому морі.

У результаті такої ситуації Росія була змушена перемістити свої головні морські сили з Криму до Новоросійська. Навіть там російські кораблі залишаються під постійним натиском українських безпілотників, що обмежує їхні можливості дій. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, запуски крилатих ракет "Калібр" з російських кораблів у Чорному морі стали значно рідше. Останній підтверджений запуск відбувся середині лютого, що свідчить про складну ситуацію, з якою стикається Росія у Чорному морі.

Наразі в Чорному морі залишається близько десяти російських ракетоносців, з яких три — підводні човни, майже всі з них розташовані в Новоросійську. Ці дані підкреслюють зростаючий вплив українських військово-морських сил у регіоні, що створює складні обставини для Росії та підтримує обороноздатність України.

Українські морські безпілотники стали ефективним інструментом у військовій діяльності, зокрема в атаках на російські кораблі у Чорному морі. Завдяки їхній дієздатності та непомітності, вони змушують російський флот утримуватися на відстані від українського узбережжя та обмежують можливості дій. Ця ситуація призвела до втрат Росією декількох кораблів у Чорному морі та значного зменшення частоти запусків крилатих ракет "Калібр". Такий стан речей підтримує обороноздатність України та вказує на зростаючий вплив її військово-морських сил у регіоні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.