Субота, 6 Червня, 2026

Переговори в Кремлі: Путін зустрівся з ексканцлером Німеччини Шредером

Важливі новини

Реформа психіатричної допомоги: причини нового порядку у стаціонарах України

Міністерство охорони здоров’я України прийняло рішення про затвердження нового порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, яке віддаває перевагу гідності та правам людини, ухиляючись від каральних методів радянської психіатрії. Цю інформацію оприлюднило Міністерство з посиланням на МОЗ. Однією з основних проблем, відзначених у МОЗ, є страх та стигма, що заважають людям звертатися за допомогою до медичних фахівців у справах психічного здоров’я, що зумовлено спогадами про каральні методи минулого, що ще більше поглиблюються в сучасній російській системі. Україна ж вибрала інший шлях, орієнтуючись на європейські стандарти та принципи захисту прав людини.

У 2017 році були внесені поправки до законодавства та прийнята Концепція розвитку охорони психічного здоров’я до 2030 року, що передбачає посилення диференційованості підходу до надання допомоги та підвищення чутливості до потреб різних груп населення. Наразі наказом МОЗ України від 07.12.2023 № 2085 було затверджено Порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, який акцентує на правах та гідності пацієнтів.

Новий порядок спрямований на поліпшення доступності послуг з охорони психічного здоров’я та запобігання будь-якій формі насильства над пацієнтами. Він передбачає заборону надання психіатричної допомоги особам до 18 років у відділеннях для дорослих, обов’язковий огляд і фіксацію тілесних ушкоджень, а також гарантує вільне спілкування пацієнтів з відвідувачами та доступ до засобів гігієни та питної води.

Висновки з цієї статті підкреслюють важливість та актуальність реформування системи психіатричної допомоги в Україні. Затвердження нового порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах спрямоване на захист прав та гідності пацієнтів, врахування європейських стандартів та принципів захисту прав людини. Особлива увага приділяється запобіганню будь-якій формі насильства над пацієнтами та підвищенню доступності послуг з охорони психічного здоров’я. Ці кроки свідчать про прагнення України до вдосконалення системи охорони здоров’я та покращення якості життя громадян.

Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

Сигнали з Вашингтона: безпекові гарантії для України в обмін на компроміси

Адміністрація президента США Дональда Трампа, за інформацією джерел, дала зрозуміти українській стороні, що перспектива надання американських гарантій безпеки може бути напряму пов’язана з готовністю Києва піти на мирну угоду. Такий сценарій, за попередніми сигналами, не виключає територіальних поступок на користь Росії, зокрема щодо тимчасово окупованих районів Донбасу. Подібні підходи одразу викликали гостру дискусію як у політичних колах, так і в експертному середовищі.

За даними осіб, обізнаних із перебігом консультацій, Вашингтон паралельно озвучив можливість посилення підтримки України у разі досягнення домовленостей про припинення бойових дій. Йдеться про додаткову військову допомогу, яка могла б бути спрямована на модернізацію Збройних сил та підвищення їхньої спроможності діяти в умовах післявоєнної безпеки. У цьому контексті американська сторона нібито розглядає формат «миру з гарантіями», де поступки мають компенсуватися довгостроковою підтримкою.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України готовий повністю, і Київ очікує узгодження часу та місця для його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України має бути збережена в межах будь-якої мирної угоди.

Водночас у Києві дедалі частіше звучать сумніви щодо готовності США взяти на себе чіткі зобов’язання з безпеки. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що американська сторона нібито щоразу зупиняється на етапі безпосереднього оформлення гарантій. За цією логікою Україна наполягає на отриманні підтверджених безпекових зобов’язань до будь-яких територіальних компромісів.

Американська сторона, зі свого боку, публічно заперечує тиск на Київ. У Білому домі заявили, що роль США в мирному процесі полягає виключно в сприянні діалогу між сторонами конфлікту, а не в нав’язуванні Україні територіальних поступок. Водночас у Вашингтоні визнають, що питання гарантій безпеки напряму пов’язане з досягненням мирної угоди, прийнятної для обох сторін.

Таким чином, питання майбутніх гарантій безпеки для України залишається відкритим і залишається одним із ключових та найбільш чутливих елементів потенційних мирних домовленостей.

Хабарі за наукові ступені: на заході України викрито масштабну корупцію в університетах

Служба безпеки України разом із Національною поліцією повідомили про викриття корупційної схеми, що діяла у закладах вищої освіти західних регіонів країни. За даними слідства, посадовці університетів системно отримували неправомірну вигоду за сприяння в організації захисту дисертацій та подальшому присудженні наукового ступеня доктора філософії.

Правоохоронці встановили, що до схеми були залучені науково-педагогічні працівники одного з університетів, зокрема троє професорів, доцент, а також завідувачі кафедр. Вони використовували своє службове становище для впливу на членів спеціалізованих учених рад, формування «потрібних» комісій та забезпечення позитивного результату захисту незалежно від реального рівня наукової роботи здобувачів.

За даними слідства, корупційний механізм працював через разову спеціалізовану вчену раду, створену для присудження наукового ступеня. До оборудки також були причетні завідувач відділу та науковий керівник здобувача.

Посадовці вимагали та отримували хабарі за підготовку й організацію захисту дисертації, проведення атестації та подальше присудження наукового ступеня. Домовленості відбувалися через наукових керівників, а гроші перераховувалися на банківські картки фігурантів.

Правоохоронці провели обшуки за місцями роботи та проживання підозрюваних. Під час слідчих дій було вилучено службову документацію, мобільні телефони та банківські картки, які використовувалися для отримання неправомірної вигоди.

П’ятьом посадовцям закладів вищої освіти повідомлено про підозру за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Науковому керівнику оголошено підозру за частиною четвертою статті 354 Кримінального кодексу України — підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до корупційної схеми.

ЄС розділився в питаннях призначення переговорника з Росією

У Європейському Союзі виникли серйозні розбіжності стосовно ідеї призначення...

У Кремлі підтвердили, що відбулася особиста зустріч Володимира Путіна з Герхардом Шредером, колишнім канцлером Німеччини. Зустріч, що проходила в форматі тет-а-тет без участі радників, відбулася у Москві, і деталі бесіди не були розкриті. Про це повідомив радник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські медіа, зокрема агентство «Интерфакс».

Ушаков зазначив, що розмова мала дружній характер, проте відмовився давати конкретні подробиці, вказуючи на те, що не володіє всією інформацією про теми обговорення. Факт зустрічі викликав зацікавленість у медіа, особливо на фоні міжнародної ізоляції Росії і обмежених контактів з західними політиками.

Згідно з інформацією низки ЗМІ, Шредер прибув до Москви 2 червня з неоголошеним візитом, і його поява не була офіційно підтверджена з боку Німеччини. Колишній канцлер, що очолював уряд Німеччини від Соціал-демократичної партії, залишається однією з найбільш контроверсійних постатей у європейській політиці. Після завершення кар'єри на політичному фронті він активно співпрацює з російськими енергетичними компаніями, що викликало критику в Німеччині та ЄС після початку війни в Україні.

Шредер зазнав осуду за свої зв'язки з російськими компаніями, які вважаються політично неприйнятними, особливо в контексті його особистих інтересів. Однак, незважаючи на це, він не поривав стосунків з російськими структурами, що постійно підіймало питання про його роль у міжнародних переговорах.

Кремль підкреслює, що Шредер є одним з небагатьох європейських діячів, здатних підтримувати діалог із Москвою. Раніше російська сторона навіть пропонувала його кандидатуру для можливого посередництва у переговорах з Заходом, проте ця ініціатива була відхилена Україною та більшістю європейських країн. Київ наполіг на тому, що посередниками можуть бути лише ті, хто не має зв'язків з агресором.

Офіційний Берлін також висловив обережність щодо цієї пропозиції, підкреслюючи, що залучення Шредера виглядає як спроба Кремля вплинути на європейську політику. Посол України в Німеччині, Олексій Макеєв, зазначав, що Шредер не має моральної легітимності для виконання ролі посередника у переговорах, оскільки він тривалий час представляв російські інтереси в Німеччині.

На фоні збройного конфлікту між Росією та Україною будь-які контакти Кремля з колишніми західними лідерами продовжують викликати широкий резонанс. Європейські політики розглядають ці зустрічі як частину стратегії Москви, спрямованої на демонстрацію наявності діалогових каналів з Заходом, незважаючи на санкції і політичну ізоляцію. Наразі жодна зі сторін не прокоментувала деталі зустрічі між Путіним та Шредером.

Останні новини