Перекидання військ під Покровськ послабило оборону ЗСУ в Куп’янську

У мережі з’явилися заяви про можливе ухилення від сплати податків на суму близько 750 мільйонів гривень, пов’язані з діяльністю Monobank та його партнера — «Універсал банку». Автором публікацій став блогер Володимир Бондаренко, який посилається на аналіз фінансових показників компаній «Фінтех Бенд» та «Універсал банк» за період 2020–2024 років.

Згідно з версією Бондаренка, після підвищення ставки оподаткування прибутку банків до 50% у 2023 році, «Універсал банк» нібито здійснив переказ приблизно 2,5 мільярдів гривень доходу на користь «Фінтех Бенд» у вигляді сервісних виплат. Така операція, на думку автора, могла істотно знизити оподатковувану базу банку та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання на сотні мільйонів гривень.

У публікації автор також нагадує про структуру власності та операційну модель: торговельна марка Monobank пов’язується з IT-компанією «Фінтех Бенд», тоді як банківська ліцензія й операційна база належать «Універсал банку». За інформацією з відкритих джерел, згадувані бізнес-фігури пов’язані з внеском у створення та розвитку мобільного банкінгу, але саме формат взаємин між банком і IT-фірмою нині опинився в центрі уваги через масштаб сум, які фігурують у звітах.

7 жовтня Вищий антикорупційний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та колишньою заступницею начальника управління Головного управління Держгеокадастру в Київській області Ольгою Дідківською. Справа пов’язана з підозрами у причетності цієї посадовиці до незаконного заволодіння земельними ділянками у Пущі-Водиці та місті Фастів, що розслідували Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і САП.

Згідно з умовами угоди, Дідківська визнала свою провину за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Вона погодилася співпрацювати зі слідством, зокрема надавати викривальні свідчення щодо інших фігурантів кримінального провадження, що може сприяти розкриттю масштабів корупційної схеми.

Суд призначив узгоджене сторонами основне покарання — позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади керівника та заступника керівника територіального органу Держгеокадастру (та інші пов’язані посади) на 2 роки. Одночасно Дідківську звільнили від відбування реального ув’язнення з випробувальним терміном один рік. На неї покладено обов’язки реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Рішення ВАКС набуде чинності відповідно до процесуальних норм; угода була укладена 2 вересня 2025 року за участі захисника та з погодженням керівника САП. Слід додати, що інкримінована Дідківській стаття стосується привласнення або розтрати майна у великих розмірах, вчинених службовою особою.

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.