Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

5 червня в Пекіні відбулися значущі політичні консультації між заступниками міністрів закордонних справ України та Китаю. Ця зустріч відіграла вагому роль у подальшому розвитку двосторонніх стосунків між державами та сприяла обговоренню перспектив мирного вирішення конфлікту на території України. Обговорення під час зустрічі були спрямовані на пошук конструктивних шляхів вирішення актуальних проблем і спільних інтересів обох країн. Важливою складовою діалогу стали обмін думками щодо поглиблення економічного співробітництва, зміцнення культурних зв'язків та спільної боротьби зі світовими викликами. Учасники зустрічі підкреслили важливість дипломатичного діалогу та конструктивного співробітництва в умовах сучасного світу для забезпечення стабільності та миру у регіоні та поза його межами.

Як повідомляє МЗС України, українську делегацію очолював перший заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга, а китайську сторону представляв заступник міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдун.

Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання двосторонніх відносин, визначили спільні кроки для активізації контактів на вищому та високому рівнях, зміцнення позитивної динаміки торговельно-економічної співпраці та подальшої взаємодії в рамках міжнародних організацій.

“Співрозмовники наголосили на важливості дотримання принципів Статуту ООН та міжнародного права. Як було відзначено сторонами, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом, на якому ґрунтуються двосторонні відносини України і Китаю”, — йдеться у заяві.

Сибіга поінформував китайських колег про ситуацію в Україні та підготовку до Глобального саміту миру в Швейцарії. “Українською стороною було висловлено сподівання, що участь КНР у заході могла б стати гарною нагодою, щоб зробити практичний внесок у досягнення справедливого і довготривалого миру в Україні”, — наголошується у заяві.

Сибіга також наголосив, що єдиною основою для досягнення такого миру є Формула миру президента Володимира Зеленського.

Під час робочого візиту до Пекіна також відбулися зустрічі із спеціальним представником уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм та заступником завідувача міжнародного відділу ЦК КПК Чень Чжоу.

У своєму пості у Facebook, виконувач обов’язків начальника Львівської митниці, Андрій Кузнік, поділився своїми роздумами та коментарями стосовно нещодавньої скандальної ситуації, пов’язаної з колишньою співробітницею відомства, Юлією Дригою. У своєму зверненні він розкрив обставини інциденту, підкресливши серйозність реакції митниці на дану ситуацію. Кузнік вказав на те, що Юлія Дрига виконувала обов’язки головного інспектора управління адміністративно-господарської діяльності з 2 серпня 2023 року. Після з’яви відеоматеріалу, який став причиною скандалу, була розпочата внутрішня перевірка, під час якої Юлії було запропоновано надати пояснення відділу з питань запобігання корупції. Крім того, митниця звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції для подальшого розгляду цієї ситуації. Варто зазначити, що саме Юлія Дрига заявила про своє бажання проходити звільнення за угодою сторін, на підставі чого відповідний наказ було підписано Кузніком. Крім того, він висловив свою вдячність тим, хто викликав увагу до цього випадку через відео, а також підкреслив готовність митниці співпрацювати з правоохоронними органами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Митниця Львова реагує на серйозні інциденти, пов'язані з порушенням службової етики та законодавства.

• Проведена внутрішня перевірка та звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції свідчать про важливість для влади боротьби з корупцією та забезпеченням дотримання закону.

• Звільнення Юлії Дриги за угодою сторін свідчить про відповідальний підхід до вирішення ситуацій, що стосуються порушень у роботі державних установ.

• Виявлена готовність митниці співпрацювати з правоохоронними органами підкреслює важливість партнерства у боротьбі з корупцією та забезпеченні законності у суспільстві.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.