Вівторок, 2 Червня, 2026

Перша дисциплінарна палата ВРП припинила провадження щодо судді Ірини Татаурової через сплив строків

Важливі новини

НАЗК виявило порушення в декларації посадовця Львівщини: недостовірні дані на 2,9 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у декларації керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Львівської області Олега Берези суттєві порушення. Про це повідомляє детективне бюро Absolution. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірку декларації керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області Олега Берези за 2022 рік і виявило у ній низку […]

The post НАЗК виявило порушення в декларації посадовця Львівщини: недостовірні дані на 2,9 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Пільгове житло для військовослужбовців: що пропонує новий законопроєкт?

Новий законопроєкт щодо мобілізації військовослужбовців, які згадалися перший контракт із ЗСУ, пропонує значні пільги у сфері житлових умов. Згідно з цим законопроєктом, такі військові матимуть право на компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом. Це означає, що половину витрат на придбання житла вони зможуть отримати у вигляді компенсації, що становить серйозну пільгу для них.

Але це ще не все. По законопроєкту, військовослужбовцям також обіцяють додаткову виплату у розмірі 100 тисяч гривень після першого року служби і таку саму суму після другого року. Ці виплати будуть проводитися через державну компанію "Укрфінжитло", яка обслуговує державну іпотечну програму "єОселя".

Детально про "єОселя": ця програма передбачає можливість отримання житла за пільговими умовами. Наприклад, позичальникові потрібно мати лише 20% вартості житла як початковий внесок, максимальний термін кредиту — 20 років, а процентна ставка для військовослужбовців — лише 3%. Проте, умовою є обов'язкове страхування нерухомості.

Важливо зазначити, що пільгову іпотеку можуть отримати лише ті, хто не має власного житла або житло яких не перевищує встановлену площу: 52,5 кв.м. на одного члена сім'ї, плюс 21 кв.м. на кожного наступного члена сім'ї.

Цей законопроєкт, очевидно, призначений стимулювати українців до військової служби, забезпечуючи їх значними пільгами у сфері житлових умов. Проте, він також створює значні фінансові витрати для державного бюджету, якщо кількість бажаючих скористатися пільговою іпотекою серед військовослужбовців сягне десятків або сотень тисяч осіб.

У висновку можна зазначити, що новий законопроєкт про мобілізацію військовослужбовців пропонує значні пільги у сфері житлових умов для тих, хто уклав перший контракт із ЗСУ. Військові матимуть можливість отримати компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом, а також додаткові виплати через державну компанію "Укрфінжитло". Програма "єОселя" надає можливість отримати житло за пільговими умовами, з обов'язковим страхуванням нерухомості. Проте, право на пільгову іпотеку мають лише ті, хто не має власного житла або має нерухомість обмеженої площі. Цей законопроєкт спрямований на стимулювання українців до вступу в армію, пропонуючи значні пільги у сфері житлових умов. Однак, він може стати навантаженням на державний бюджет у разі великої кількості осіб, які бажають скористатися пільговою іпотекою.

Колумніст Bloomberg вважає, що Захід скоро зрадить Україну

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.

Медики назвали день тижня з найбільшим ризиком серцевого нападу

Ірландські медики підтвердили, що найнебезпечніший день тижня для серцево-судинних хворих — понеділок. Вони проаналізували дані 10 528 пацієнтів, госпіталізованих у період з 2013 по 2018 роки з найсерйознішим типом інфаркту міокарда — STEMI, що виникає через повне блокування коронарної артерії. Дослідження показало, що саме на початку робочого тижня фіксується найбільше випадків STEMI. Також підвищена частота […]

Скандал з Оленою Погребняк: можливі зловживання та корупційні схеми в ДМС

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

Останні новини