Перші результати виборів в Угорщині: тривога для України

Згідно з ініціативою Міністерства ветеранів України, був затверджений новий професійний стандарт, що має на меті підтримку ветеранів війни, їхніх сімей та родин загиблих воїнів під час переходу до цивільного життя. Про це повідомив заступник Міністра у справах ветеранів, Максим Кушнір, через Урядовий портал, підкресливши важливість професійного супроводу для ветеранів. Він наголосив на тому, що кожен ветеран має мати можливість отримати фахову підтримку та допомогу під час адаптації до нового життя.

Центральний аспект цього процесу — індивідуальний підхід до кожного ветерана, спрямований на надання необхідної інформації та послуг. "Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок під час переходу від військової служби до цивільного життя, мають знаходити фахову підтримку та допомогу, яку може забезпечити саме такий фахівець із супроводу. Головним чином мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям у отриманні реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг", — зауважив Максим Кушнір.

Фахівці з професійного супроводу будуть надавати консультації ветеранам з питань їхніх прав, можливостей, отримання пільг та доступу до різноманітних послуг, таких як реабілітаційні, психологічні, освітні тощо, а також допомагати з оформленням необхідних документів.

Українські ветерани війни, їхні сім'ї та родини загиблих отримали новий рівень підтримки та допомоги завдяки введенню нового професійного стандарту, ініційованого Міністерством ветеранів України. Цей стандарт передбачає індивідуальний підхід до кожного ветерана та надання широкого спектру послуг, що охоплюють реабілітаційні, психологічні, освітні та інші аспекти адаптації до цивільного життя. Зауважено, що ця ініціатива ставить за мету не лише забезпечення підтримки ветеранам, але й створення комфортного та гідного середовища для їхнього успішного відновлення в громаді.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому оскаржує рішення про скасування або відмову в продовженні встановленої раніше інвалідності. Розгляд справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується правомірності дій органу, що ухвалював відповідне рішення, та захисту соціальних гарантій позивача.

Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Головуючим суддею у справі визначено Г.М. Момонт. Суд має з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги законодавства під час прийняття рішення щодо скасування або непродовження статусу інвалідності, а також чи враховано медичні висновки та інші докази, що підтверджують стан здоров’я позивача.

У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

У соціальних мережах часто з’являються повідомлення зі скаргами на мобілізацію молодих чоловіків, яким ще немає 25 років, що викликає значний резонанс і обурення.

Відповідно до заяви ТЦК та СП, чоловіки віком від 18 до 25 років зазвичай зараховуються до категорії призовників. Однак, існують випадки, коли таких осіб можуть мобілізувати. Зокрема, це можливо, якщо чоловік:

У повідомленні ТЦК та СП йдеться про те, що з квітня 2024 року статус “обмежено придатний” було скасовано. Люди, які мали цей статус, залишаються військовозобов’язаними, навіть якщо їм менше ніж 25 років. Такі особи можуть бути перевірені на наявність актуальних військово-облікових документів і відправлені на повторне проходження військово-лікарської комісії.

Згідно з новим законодавством, після проходження військово-лікарської комісії чоловік може отримати один із наступних статусів:

У військкоматі також зазначили нормативну базу, на яку треба орієнтуватися. Це закони “Про внесення змін до закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу'”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”, а також наказ Міністерства оборони України “Про затвердження змін до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України”.

Такі роз’яснення допомагають краще зрозуміти ситуацію з мобілізацією та знімають певні хвилювання серед населення.