Під час концерту в Києві співачка СолоХа розкрила, що чекає третю дитину

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини, минулого року російські атаки були спрямовані на енергетичні мережі, тоді як цьогорічна кампанія зосереджена на об’єктах виробництва електроенергії. Станом на червень 2023 року 73% теплових енергоблоків України вийшли з ладу. У такій ситуації збитки для України можуть мати стратегічно вагоміші наслідки, ніж повільний наземний наступ Росії.

Вашингтон Пост попереджає, що руйнування енергетичної інфраструктури може призвести до “20 чи більше годин темряви на добу” в умовах холодної зими, що може змусити Україну піти на переговори на невигідних умовах.

На жаль, Україна не має у достатній кількості засобів оборони, таких як ракети Patriot, але знаходить альтернативні методи боротьби з дронами. Наприклад, “Шахеди”, що зазвичай рухаються повільно, стають легкою мішенню для вертольотів, здатних знищувати їх гарматним вогнем. Вертольоти вже зафіксували збиття шести “Шахедів”.

Електронна боротьба також виявилася важливою складовою захисту. За даними ShahedTracker, у жовтні було збито 1185 “Шахедів” звичайною зброєю, тоді як 738 – засобами радіоелектронної боротьби. Застосування радіоелектронних засобів є значною перевагою, адже вони практично безкоштовні у використанні.

У відповідь на постійні загрози, Росія модернізує свої дрони, запроваджуючи нові технології, такі як супутниковий зв’язок Starlink для покращення стійкості зв’язку, що дозволяє проводити точні атаки. Серед російських дронів з’явилися менші моделі, які виконують роль приманок для відволікання української оборони.

В умовах обмеженої західної допомоги, Україна зосередилася на розвитку власної індустрії безпілотників, яка почала виготовляти дрони-перехоплювачі. Зокрема, дрони типу Shahed Killer, такі як квадрокоптер Sting, вже успішно використовуються для знищення російських розвідувальних дронів.

Нещодавно відбулась конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги", організована міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури разом з виданням "Українська правда". Головною метою заходу було звернення уваги суспільства на необхідність почати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на закінчення війни. Організатори наголосили, що розмір інвестицій у відновлення складає 148 мільярдів доларів США.

В рамках конференції було обговорено важливі питання щодо спрямування коштів на відновлення інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень через обстріли. Зазначено, що ці кошти можуть бути виділені найближчим часом, щоб забезпечити безпеку та життєздатність економіки та життя громадян.

Однак, такий підхід викликав хвилю критики в соціальних мережах, особливо після руйнування Трипільської ТЕС ракетним ударом російських військ. Деякі користувачі вважають, що витрати на відновлення можуть бути неефективними, оскільки інфраструктура надалі може бути піддана обстрілам та знищена.

У свою чергу, голова Агентства інфраструктури Мустафа Найєм наголосив на важливості проектів з фізичного захисту, зокрема, на будівництві підстанцій, що будуть захищені від ракетних атак. Він переконаний, що такі заходи є необхідними для забезпечення стійкості та безпеки енергетичної системи країни в умовах війни.

Отже, дискусія про спрямування коштів на відновлення під обстрілами триває, і вирішення цього питання визначатиме подальший розвиток та безпеку України.

• Відновлення України під час війни є нагальним завданням, що потребує негайних дій з боку уряду та суспільства.

• Конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги" підкреслила важливість розпочати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на кінець війни.

• Обговорення розміру інвестицій у відновлення на рівні 148 мільярдів доларів США свідчить про готовність спрямувати значні ресурси на цю мету.

• Хоча існують деякі супротиви та критика щодо неефективності таких витрат через можливість нових обстрілів, проте будівництво захисних споруд, як підстанцій, є важливим кроком для забезпечення безпеки та стійкості енергетичної системи.

• Необхідно продовжувати обговорення та узгодження стратегій відновлення, враховуючи поточні потреби та виклики, щоб максимально ефективно використовувати виділені кошти та забезпечити сталість розвитку країни під час війни.