Трагічна атака на траурну колону в Сумах: один загиблий, кілька поранених у важкому стані

Україна втратила видатного політика, колишнього керівника Закарпатської та Луганської облдержадміністрацій, колишнього народного депутата та генерала Геннадія Москаля, який помер у віці 73 років. Причиною його смерті стала тяжка хвороба. За словами парламентарів, політик пішов з життя вранці 17 березня. "Після важкої хвороби помер Геннадій Москаль. Вічна пам'ять. Співчуття родині. Він займав багато державних посад, був справжнім патріотом та талановитою особистістю", — написав Княжицький у соціальних мережах. Геннадій Москаль народився 11 грудня 1959 року в селі Задубрівка Чернівецької області. Він був генерал-лейтенантом поліції, кандидатом юридичних наук та доцентом. На позачергових парламентських виборах 2007 року був обраний народним депутатом від партії "Наша Україна – Народна самооборона", у 2012 році був вдруге обраний до Верховної Ради від партії "Батьківщина". У березні 2015 року він очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. З липня 2015 по червень 2019 року він був керівником Закарпатської облдержадміністрації. Його внесок у розвиток держави та його патріотизм завжди будуть пам'ятатися та шануватися.

Українська політична сцена зазнала втрати у зв'язку із смертю Геннадія Москаля — відомого політика та громадського діяча. Він відзначався своїм патріотизмом та активною громадською позицією. За свою кар'єру він обіймав численні посади, включаючи керівництво облдержадміністраціями. Смерть Москаля стала великою втратою для української політики та суспільства в цілому. Його служба і внесок у розвиток країни завжди будуть пам'ятатися та вшановуватися.

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

У вівторок, 27 січня, в Україні переважатиме похмура і волога погода, без значних коливань температури. У західних областях і більшості південних регіонів вдень повітря прогріється до плюсових значень, що трохи полегшить зимову атмосферу. Центральні та північні території залишаться прохолоднішими, з мінусовими показниками, проте сильних морозів не передбачається.

Найхолодніше в цей день очікується на сході країни, де стовпчики термометрів покажуть від -6° до -9°, а місцями температура може опуститися ще нижче. У більшості областей небо буде затягнуте хмарами, а опади ймовірні практично скрізь — переважно у вигляді снігу та мокрого снігу на півночі та сході, а на півдні можливий дрібний дощ.

У Києві протягом доби буде хмарно. Вночі температура знизиться до -3°, удень становитиме близько -1°. Можливі невеликі опади у вигляді мокрого снігу з дощем.

У центральних областях очікується переважно мінусова температура. Вночі повітря охолоне до -3°, удень прогнозується від -1° до +2°. Опади матимуть змішаний характер.

На півдні України погода буде м’якшою. Вдень температура повітря підвищиться до +1°…+5°, місцями пройдуть невеликі дощі. Хмарність збережеться протягом усього дня.

У східних і північно-східних областях утримається морозніша погода. Вночі температура знизиться до -10°…-15°, удень становитиме від -4° до -8°. Опади тут малоймовірні, небо буде переважно затягнуте хмарами.

Загалом погодні умови 27 січня залишатимуться типовими для нестійкої зимової відлиги — з високою вологістю, хмарністю та температурним контрастом між заходом і сходом країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

Запаси військового спорядження та боєприпасів для Збройних Сил України стрімко зменшуються, тоді як тиск на фронті посилюється. Підполковник ЗСУ, який командує окремим батальйоном спеціального призначення, Павло Куриленко, наголошує, що без нових поставок від західних союзників українські війська незабаром змушені будуть відступити до річки Дніпро. Він прогнозує, що до літа російські війська зроблять спробу атакувати у районі між Запорізькою та Донецькою областями, намагаючись просунутися в напрямку від Харкова до Полтави. Куриленко застерігає, що у такому випадку лінія фронту розшириться, а її глибина збільшиться, що призведе до втрат територій для України аж до Дніпра.

Підполковник наводить приклади надзвичайної нерівності в озброєнні: він отримує лише 20 снарядів на міномет на тиждень, тоді як один російський міномет може випустити до 50-60 снарядів на день по українських позиціях. Ця безперервна вогнева потужність російських військ вимушує українські війська не лише втрачати велику кількість особового складу та техніки, а й переводити все більше резервів на фронт. Втрати значно утруднюють будь-які наступні дії ЗСУ, крім місцевих контратак.

У висновку можна зазначити, що ситуація на фронті для Збройних Сил України стає дедалі складнішою через недостатність поставок зброї та боєприпасів. Відсутність необхідного спорядження та нерівність у вогневій потужності породжують серйозні труднощі для українських військових. Прогнозовані атаки російських військ у майбутньому підсилюють напруження на фронті, а нестача ресурсів ставить під загрозу обороноздатність країни. Однак необхідною умовою для успішного відстоювання є надходження військової допомоги від міжнародних партнерів та мобілізація всіх можливих ресурсів нації.