Підозра у розкраданні коштів на ремонті аеропорту: в Ужгороді розслідують зловживання підрядника

Безсоння залишається однією з найпоширеніших проблем сучасності, що впливає на фізичне та психічне здоров’я мільйонів людей. Постійний стрес, інформаційне перевантаження, активне використання гаджетів до пізньої ночі та напружений ритм життя формують умови, у яких повноцінний відпочинок стає розкішшю. Організм не встигає відновлюватися, нервова система перебуває у стані постійного збудження, а сон втрачає свою природну глибину й тривалість.

Сучасна людина часто ігнорує сигнали втоми, відкладаючи відпочинок на потім. Підсвідоме прагнення встигнути більше призводить до того, що ніч перетворюється на додатковий час для роботи або перегляду новин і соціальних мереж. Блакитне світло екранів пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який регулює цикли сну й бадьорості. У результаті засинання затягується, сон стає поверхневим, а ранкове пробудження супроводжується відчуттям виснаження.

Не менш важливо обмежити використання гаджетів перед сном. Синє світло від смартфонів і ноутбуків пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за засинання. Бажано відкладати телефон щонайменше за годину до відпочинку.

Корисним може стати вечірній ритуал розслаблення. Теплий душ, читання паперової книги, спокійна музика або дихальні вправи допомагають мозку зрозуміти, що настав час відпочинку.

Важливу роль відіграє і середовище. Спальня має бути темною, тихою та прохолодною. Оптимальна температура для сну — приблизно 18–20 градусів. Надто тепле повітря або зайве світло можуть заважати глибоким фазам сну.

Також варто обмежити кофеїн та алкоголь. Кава після обіду або навіть невелика кількість алкоголю ввечері можуть порушити структуру сну, навіть якщо людина швидко засинає.

Регулярна фізична активність позитивно впливає на якість відпочинку. Водночас інтенсивні тренування краще завершувати за 3–4 години до сну, аби організм встиг перейти в режим розслаблення.

Якщо заснути не вдається понад 20–30 хвилин, фахівці радять не лежати в ліжку годинами. Краще встати, зайнятися спокійною справою та повернутися до ліжка, коли з’явиться відчуття сонливості.

Окрему увагу слід приділити контролю стресу. Медитація, практики усвідомленості або ведення щоденника можуть допомогти знизити рівень тривоги, який часто стає причиною безсоння.

Корисними є й прогулянки на денному світлі. Природне освітлення допомагає організму чітко розрізняти день і ніч, що сприяє правильному циклу сну.

Якщо ж проблеми зі сном тривають більше місяця або супроводжуються сильним виснаженням, варто звернутися до лікаря. Хронічне безсоння може впливати на імунітет, серцево-судинну систему та психічне здоров’я.

Якісний сон — це не розкіш, а базова потреба організму. Невеликі зміни у щоденних звичках можуть суттєво покращити самопочуття та повернути відчуття енергії.

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.