Підприємство в Київській області ухилялося від сплати податків: збитки бюджету понад 21 млн грн

Нещодавно в мережі з’явилися нові відео та аудіозаписи, на яких людина, схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенка, обговорює із іноземними співрозмовниками схеми переправлення наркотичних речовин через Україну до Європи. У цих записах чоловік відкрито розповідає про «домовленості на високому рівні», хизується зв’язками з політичними елітами різних країн, що повинні створити враження його недоторканності.

Для більшості, хто слідкував за його діяльністю, це не стало справжнім шоком, адже біографія Пащенка завжди була переплетена з сумнівними справами. Його кримінальний шлях почався ще в 2004 році, коли в Україні він був засуджений за тяжкі злочини. Проте це не стало перепоною для його подальшого розвитку у бізнесі, що згодом, як виявилося, не обмежувалося лише легальними сферами.

Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.

У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.

Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.

Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.

У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.

Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.

Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.

Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.

У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.

У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.

Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.

Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.

Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.

Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.

Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.

Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.

Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.

В останньому різдвяному привітанні до американців Дональд Трамп висловив свої побажання опонентам, яких він назвав бандитами, та закликав їх "гнити в пеклі разом із їхньою Росією/Україною". Ці слова викликали серйозні турбулентності в Україні, оскільки обрання Трампа наступним президентом може мати важливі наслідки для країни.

Зважаючи на складність ситуації, Україну обурює брак допомоги від США, яка має важливе значення для безпеки країни. Обрання лояльного до Трампа спікера у Палаті представників, Майка Джонсона, у 2023 році, стало перешкодою для надання Києву необхідної допомоги.

Існують побоювання, що Трамп може продовжувати блокувати допомогу Україні з політичних міркувань. Його минулі дії, як от призупинення військової допомоги в обмін на розслідування діяльності сина Байдена, свідчать про таку можливість.

З приходом нового президента США на вибори 5 листопада 2024 року, Україні слід уважно стежити за політичними змінами та готуватися до можливих наслідків для своєї безпеки та стабільності.

Розглядаючи політичну обстановку в Сполучених Штатах, слід відзначити величезну популярність Дональда Трампа серед республіканців – понад 77% підтримки в межах партії. Це призвело до того, що більшість конгресменів вважають своє політичне майбутнє нерозривно пов'язаним з його фігурою, і тому не ризикують критикувати експрезидента чи ставити під сумнів його дії. Це має безпосереднє відношення до відтермінування голосування за допомогу Україні.

Однак історія відносин Трампа з Україною досить непередбачувана, як і сам політик. У літі 2016 року стало відомо про кібератаку на Національний комітет демократичної партії США. Хакерам вдалося викрасти електронні листування провідних членів партії, а також можливий компромат на Трампа. Хоча розвідка звинуватила Росію у втручанні в американські вибори, Трамп і його адвокат Руді Джуліані пропонували версію про український слід у цій справі. Важливо зазначити, що саме під час президентства Трампа Сполучені Штати вперше схвалили надання Україні летальної зброї, знявши попередні обмеження, що діяли за попередньої адміністрації.

У 2018 році до України вперше прибули протитанкові ракетні комплекси Javelin. Це важливий крок для країни, оскільки до цього часу США надавали лише нелетальну допомогу, а також транспортні засоби. Саме Дональд Трамп виділив Україні ці озброєння, порівнюючи свою діяльність з попередником, обвинувачуючи обамівську адміністрацію в наданні тільки "подушок і ковдр".

Проте, найяскравіше можливі відносини між Трампом та Україною ілюструє головний політичний скандал 2019 року – імпічмент Дональда Трампа. Замороження виділення допомоги Україні призвело до розслідування та імпічменту, оскільки демократи підозрювали Трампа у тиску на президента Зеленського. Під час розслідування зазначалася телефонна розмова між Трампом та Зеленським, під час якої Трамп закликав українського президента "розібратися" у справі Гантера Байдена.

Хоча імпічмент Трампа не був оголошений через відсутність голосів у Сенаті, наслідком цього стало погіршення відносин між Україною та Трампом. Після цього інциденту Трамп висловлював сумніви у тому, що Росія напала б на Україну, якби він був президентом, та пропонував швидко завершити війну, організувавши переговори між Путіним та Зеленським.

Проте колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що ці заяви вказують на бажання Трампа змусити Україну до капітуляції перед Росією.

Президент України, Володимир Зеленський, відреагував на заяву експрезидента США, Дональда Трампа, щодо можливості завершити війну Росії проти України за одну добу, назвавши ці твердження небезпечними. Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та висловив бажання пояснити йому, що вирішення війни не є таким простим завданням, яке можна виконати за одну добу. Такі заяви Зеленського викликали обурення, особливо в контексті можливого візиту Трампа до України.

Відповідь Трампа на ці пропозиції також викликала зацікавленість. Він висловив повагу до Зеленського, але зазначив, що візит за президентства Байдена може створити конфлікт інтересів. Ці заяви Трампа викликали різні реакції, включаючи пропозицію надавати Україні допомогу в кредит або обмін на корисні копалини, запропоновану сенатором Ліндсі Гремом. Деякі українські експерти підтримують цю ідею, але варто розглядати інші аспекти цієї пропозиції.

Також важливо враховувати, що Трамп у своїй політиці демонстрував транзакційний підхід не лише до України, а й до союзників США у НАТО. Це може відображати бажання Трампа вирішувати міжнародні питання через призму бізнесу та торгівлі.

Однак потрібно пам'ятати, що програш України в цьому конфлікті може мати стратегічні наслідки, зокрема змінити баланс сил у світі та зміцнити позиції головних геополітичних опонентів США, таких як Росія та Китай. Тому вирішення конфлікту в Україні має велике значення для міжнародної безпеки та стабільності.

На нещодавньому мітингу в Південній Кароліні політик висловив звинувачення в адресу Джо Байдена щодо його нерішучості у відношенні до Путіна та питання України. За словами Трампа, керівнику Росії "віддадуть усе, що він хоче, включно з Україною". Експрезидент США навіть назвав це "подарунком" для Путіна. Однак важливо зауважити, що непередбачуваність залишається головною рисою Трампа. Тому його остання риторика не здатна негайно переконати українців у тому, що Київ не стане "подарунком" для Кремлю, якщо Трамп знову стане президентом. Українці залишаються обережними і не переконані, що американська політика під Трампом буде сприяти їхнім інтересам та безпеці.

У статті розглянуто різноманітні аспекти відносин між Україною та екс-президентом США Дональдом Трампом. Аналізуючи його заяви та дії, можна зрозуміти, що під Трампом Україна виявилася в складній ситуації, зокрема, через нерішучість американського лідера щодо питання війни з Росією. Тривала невизначеність стосовно надання допомоги Україні під Трампом створювала невпевненість щодо майбутньої підтримки з боку Сполучених Штатів. Наприкінці статті зазначено, що українське суспільство залишається обережним щодо можливого повернення Трампа на посаду президента і має сумніви стосовно сприятливої для них американської політики під його керівництвом.

Ця подія спричинила значне напруження в регіоні. Місцеві мешканці повідомляють про посилення заходів безпеки та збільшення військової присутності в районі. Багато хто висловлює занепокоєння щодо можливості подальшої ескалації ситуації.

Український військовий пише про спробу прориву росіян у Сумській області, яка відбулася позавчора.

Наступ був у районі сіл Чуйківка, Рожковичі та Ситне.

«Після тривалої артпідготовки, та обстрілів з мінометів, зайшли ДРГ. Серед наших військових багато 300. Але росіян вибили. Люди в Дружбі сидять зараз без зв’язку, світла, інтернету», – пише військовий.

Генштаб у вівторок також повідомляв про диверсійно-розвідувальну діяльність РФ у прикордонних районах Сумської та Чернігівської областей.

Нагадаємо, росіяни регулярно роблять спроби вилазок ДРГ на півночі України, а глава ГУР Буданов ще в травні говорив про можливу спробу прориву в Сумській області.