Підприємиць постачав неякісні FPV-дрони для ЗСУ

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагороджені фільми Головну нагороду фестивалю — Гран-прі та «Скіфського оленя» — отримала українська стрічка «Медовий місяць». Вона також здобула грошову премію в розмірі 5000 доларів. Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала робота «Все, що ми уявляємо як світло» режисерки Паял Кападії з Франції, Індії, Нідерландів та Люксембургу, яка отримала «Скіфського оленя» та 2000 доларів.

У категорії короткометражного кіно перемогла українська стрічка «Ми хочемо тут жити» режисерки Александріни Туркан, яка отримала 2000 доларів та «Скіфського оленя». У студентському конкурсі найкращими стали два фільми: «Як метелик» ізраїльської режисерки Іріс Ґершон Наґар та польська стрічка «Бася: Три короткі історії» Матеуша Петрака. Їх також відзначили грошовою премією у 2000 доларів.

Перемогу в документальному конкурсі здобув фільм «Квіти України» режисерки Аделіни Борець, що отримав 2000 доларів. Програма TEEN SCREEN відзначила фільм «Переможці» німецької режисерки Золеен Юсеф, який також отримав 2000 доларів. Переможцем національного конкурсу короткометражних фільмів стала українська стрічка «Лелеки завжди повертаються додому» режисерки Ґали Козютинської.

Про фестиваль Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» започаткували в 1970 році як майданчик для розвитку молодих кінематографістів. У конкурсній програмі беруть участь дебютні повнометражні та короткометражні стрічки, а також документальні фільми з усього світу.

Фестиваль тривав 9 днів, з 26 жовтня до 3 листопада, і зібрав близько 6 тисяч глядачів. Загалом було показано 123 фільми з 44 країн. До Києва завітали 30 іноземних гостей і понад півсотні представників кіноіндустрії, що стало символом підтримки України в умовах війни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ракета “Орєшник” — це нова розробка російського військово-промислового комплексу, призначена для міжконтинентальних атак. За даними ГУР, Росія наразі має до 10 таких ракет. Проте їхній серійний випуск залишається під питанням, оскільки технологічний та економічний потенціал РФ значно обмежений, як зауважив авіаексперт Валерій Романенко.

Попри високі технічні характеристики “Орєшника”, українська ППО може спробувати дати йому відсіч. Хоча системи Patriot не призначені для знищення міжконтинентальних ракет, вони можуть бути використані для спроби їх перехоплення.

Костянтин Криволап, авіаційний аналітик, зазначив, що для боротьби з такими ракетами Україна потребує сучасніших систем, як-от:

Криволап зауважив, що навіть найсучасніша американська система GMD має лише 55-60% успіху у знищенні міжконтинентальних ракет. Це пояснюється складністю перехоплення на великій висоті, де боєголовка рухається з величезною швидкістю.

Попри демонстрацію “Орєшника”, Росія стикається зі значними труднощами в налагодженні серійного виробництва таких ракет. Експерти вважають, що економічні санкції, технологічна ізоляція та брак ресурсів значно обмежують можливості РФ у цьому напрямку.

Україна продовжує працювати над посиленням своєї системи ППО. Паралельно із цим тривають переговори із союзниками щодо постачання новітніх оборонних комплексів, які здатні ефективно протидіяти загрозам, подібним до “Орешника”.