Підприємиць постачав неякісні FPV-дрони для ЗСУ

У Київській області гостро загострилася епідемічна ситуація з грипом та ГРВІ. За останній тиждень спостерігається пригнічливий зростання кількості випадків захворювань, який становить 39% та перевищує епідемічний поріг на +8%. Цю інформацію оприлюднили на офіційній сторінці Київської обласної державної адміністрації у Facebook.

Найвищий рівень захворюваності виявлено в Бориспільському районі, тоді як найнижчий реєструється у Вишгородському. Особливо тривожною є ситуація серед дітей, які становлять половину всіх хворих. Порівняно з попереднім тижнем захворюваність серед дітей зросла на 44%.

У зв'язку з неблагополучною епідеміологічною обстановкою в навчальних закладах області введено карантин. Загалом 33 школи перейшли на дистанційний формат навчання, зокрема 18 у Бориспільському районі та по 7 у Фастівському і Броварському районах.

Варто відзначити, що подібний тривожний ріст захворюваності на грип та ГРВІ зафіксований і в Києві, але наразі освітні заклади столиці продовжують свою роботу в звичному режимі.

Висновок до цієї статті вказує на серйозне погіршення епідеміологічної ситуації з грипом та ГРВІ в Київській області. За останній тиждень випадки захворювань виросли на 39%, що перевищує епідемічний поріг на +8%. Спостерігається найвищий рівень захворюваності в Бориспільському районі, а діти складають половину всіх хворих, з індикатором зростання серед них на 44%.

У зв'язку зі збільшенням кількості випадків введено карантин в навчальних закладах Київської області, зокрема, 33 школи перейшли на дистанційне навчання. Такі заходи спрямовані на запобігання подальшого поширення вірусів серед учнів та вчителів.

Важливо враховувати, що схожий ріст захворюваності також зафіксовано в Києві. Зараз навчальні заклади столиці продовжують працювати в звичному режимі, але ситуація вимагає уважного контролю та може вплинути на прийняття подальших рішень з метою збереження громадського здоров'я.

За останні кілька днів українські Збройні Сили провели успішний удар по скупченню російських військових біля села Подо-Калинівка в окупованій частині Херсонської області. За підтвердженнями українських військових та міжнародних ЗМІ, при ударі загинули близько 60 російських військових. Цей епізод став ще одним в ряду успішних дій ЗСУ проти російської агресії. Повідомлення про удар та його наслідки ретельно підтверджуються військовими джерелами та відтворюються українськими та міжнародними ЗМІ.

Удар ЗСУ був спрямований на скупчення російських військових, які готувалися до військових дій, включаючи тренування штурмових груп та координацію бойових дій. Підтверджена ефективність удару вказує на високий рівень підготовки та координації українських військових.

Необхідно зауважити, що такі дії ЗСУ відбуваються в контексті тривалої оборонної боротьби України проти російської агресії. Українські війська проявляють високий рівень професіоналізму та готовності захищати свою країну від будь-яких загроз.

Цей епізод також підкреслює важливість міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Українські Збройні Сили вдало вдарили по скупченню російських військових у Херсонській області, що свідчить про високий рівень їхньої готовності та ефективності у веденні оборонно-протидійної операції. Удар вдалося завдати серйозних втрат противнику, демонструючи при цьому високу професійну підготовку українських військових.

Цей епізод є ще одним підтвердженням важливості міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Володимир Малюга, який очолює Управління внутрішньої та власної безпеки в Адміністрації Державної прикордонної служби України, утримував у секреті інформацію про своє майнове становище протягом тривалого періоду. Його рішення приховувати ці дані від громадськості Малюга пояснював необхідністю забезпечення власної особистої безпеки, що випливає з особливостей його посади.

В контексті сучасної політичної обстановки в Україні, де корупція та вплив олігархів на владу залишаються актуальними проблемами, рішення Малюги викликало певні питання щодо прозорості та відкритості владних осіб. Незважаючи на це, деякі експерти вважали, що захист особистих даних керівника має важливість у забезпеченні ефективного виконання його обов'язків та уникненні потенційних загроз.

Такий підхід Володимира Малюги може викликати різні реакції серед громадськості та політичних діячів. Деякі підтримують його ставлення до захисту особистих даних, вважаючи його обгрунтованим у контексті виконання службових обов'язків, тоді як інші вимагають більшої відкритості та прозорості в діяльності посадовців, особливо тих, хто має значний вплив на вирішення ключових питань для суспільства.

За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

Тож, у 2023 році Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.

Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Умерова викликало значну хвилю обговорень у громадськості. Звістки про повернення Тимошенка до корупційних схем в Офісі Президента викликали серйозні сумніви щодо його придатності для нової посади. Нагадаємо, що раніше НАЗК повідомляло про чотири підозри в корупційних діяннях в адресу Тимошенка, зокрема, про використання службового становища у власних інтересах та отримання подарунків.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони наголошують на тому, що головним напрямком діяльності Тимошенка буде координація інформаційної політики та побудова єдиного інформаційного порядку денного в Силах оборони України, а також відповідальність за медіа та комунікації, проте багато хто висловлює сумніви щодо його можливості забезпечити об'єктивну та ефективну роботу у важливій сфері національної безпеки.

Звернемо увагу на те, що згідно з відомостями, отриманими від пресслужби Міністерства оборони, Тимошенко буде відповідати за побудову єдиного інформаційного простору в умовах воєнного стану. Це вимагатиме від нього значних зусиль та високого професіоналізму, адже ефективне керівництво інформаційною політикою в оборонній сфері є критично важливим для забезпечення безпеки та захисту інтересів України.

Ураховуючи попередні обвинувачення в корупційних схемах, над якими стоїть Кирило Тимошенко, ситуація вимагатиме від нього особливої уваги до дотримання прозорості та чесності в своїй діяльності. Від його дій у цій новій посаді буде залежати не лише інформаційний обмін в оборонній сфері, а й загальна довіра громадськості до державних інституцій.

Висновки зазначеної статті засвідчують важливість та напруженість у сфері назначень у владних структурах, зокрема в оборонному секторі. Повернення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони, попри попередні обвинувачення у корупційних схемах, викликало значну критику та сумніви у громадськості. Насамперед, це підкреслює необхідність прозорості, чесності та високого професіоналізму у керівництві державними інституціями, особливо в такій важливій галузі, як оборона.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони вказують на головний напрямок діяльності Тимошенка у координації інформаційної політики та побудові єдиного інформаційного простору для Збройних Сил України, важливо підкреслити необхідність високого ступеня відповідальності та дотримання найвищих стандартів етики та законності.

Ця ситуація також нагадує про необхідність системних реформ та змін у процесах призначень у владних структурах, щоб забезпечити ефективне управління та дотримання принципів прозорості, а також збереження довіри громадськості до державних органів.