Підсанкційний бізнесмен Кушнір визнав вину у хабарництві, але залишився на волі

Міжнародна група науковців дійшла висновку, що зміни у формі та структурі великого сідничного м’яза можуть бути пов’язані з серйозними порушеннями в роботі організму, зокрема з остеопорозом і цукровим діабетом другого типу. Результати дослідження планують представити на щорічній конференції Радіологічного товариства Північної Америки, про що повідомило видання Newsweek.

У межах наукової роботи дослідники застосували інноваційний метод анатомічного картування, який дозволяє детально аналізувати тканини за допомогою магнітно-резонансної томографії. Для цього було оброблено понад 61 тисячу МРТ-знімків із бази даних Британського біобанку. На основі цього масиву інформації спеціалісти створили високоточні тривимірні моделі великого сідничного м’яза та провели глибокий аналіз його форми, об’єму й внутрішньої структури.

Отримані дані показали виразні відмінності у формах м’язів залежно від стану здоров’я пацієнтів. У чоловіків із діабетом 2 типу дослідники зафіксували зменшення м’язової маси та локальні вгнуті деформації — ознаки ранньої атрофії. У жінок із діабетом, навпаки, спостерігалося збільшення об’єму м’яза, що, ймовірно, пов’язано з більшим відкладенням жиру всередині або між м’язовими волокнами.

“Це два абсолютно різні сценарії одного й того ж захворювання”, — зазначила авторка дослідження Марджола Танай. Вона наголосила, що такі відмінності неможливо виявити за допомогою традиційних вимірювань м’язової маси, адже зміни відбуваються не тільки в об’ємі, а й у геометрії м’яза.

Учасники з ознаками тендітності також демонстрували зміни: у чоловіків вони були більш масштабними, тоді як у жінок — локальними. За словами дослідниці, аналіз форми м’язів дозволяє точніше відстежувати структурні зміни, пов’язані з фізичною активністю, віком або захворюваннями.

Фахівці вважають, що ці результати можуть суттєво вплинути на підходи до лікування пацієнтів із діабетом та іншими хронічними хворобами. Можливість оцінювати “здоров’я м’язів” за допомогою МРТ дасть змогу коригувати програми фізіотерапії та краще розуміти причини опорно-рухових проблем у людей із метаболічними порушеннями.

Стрес зазвичай пов’язують із робочими навантаженнями, емоційними конфліктами або різкими змінами у житті. Проте дедалі більше фахівців звертають увагу на менш очевидний, але надзвичайно впливовий чинник — щоденне харчування. Те, що людина їсть і п’є, може безпосередньо впливати на рівень кортизолу — гормону, який відповідає за реакцію організму на напругу та небезпеку.

Деякі продукти й напої здатні стимулювати різкі гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал тривоги. Надлишок цукру, рафінованих вуглеводів або кофеїну може призводити до швидких стрибків рівня глюкози в крові, після яких настає різкий спад енергії. У відповідь тіло активує захисні механізми, підвищуючи вироблення кортизолу, що з часом формує відчуття постійної втоми, дратівливості та внутрішньої напруги.

Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.