Підстави для припинення виплати пенсії та можливість її поновлення

Для забезпечення безпеки Харкова та його навколишніх територій велика частина атак спрямовується з використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 та коригованих авіаційних бомб. Щоб запобігти загрозі мирному населенню, належить припинити вогневі дії та ефективно відсікти авіаційну техніку Російської Федерації на її власній території. Про це заявив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, наголошуючи на необхідності негайних заходів для захисту цивільного населення та мінімізації ризику військових дій на території України.

“Більшість ударів на Харків здебільшого завдаються за допомогою ЗРК С-300, які були змодифіковані для атак на наземні цілі та мають дальність ураження від 200 до 250 кілометрів. Якщо б Сполучені Штати надали дозвіл на використання ракет ATACMS для удару по території Росії, ми б могли б мінімізувати подібну загрозу для мирного населення, запроваджуючи запобіжні удари саме по місцях старту цих ракет”, — відзначив він.

Снєгирьов також вказав на те, що боротьба з ракетами С-300 і С-400 у повітрі є неефективною, оскільки це потребує великої кількості ракет, наприклад, системи протиповітряної оборони Patriot.

“Дозвольте нам ліквідувати місця старту або базування авіаційних підрозділів Росії на її території, щоб уникнути можливості атак КАБами на Харків. Дальність дії КАБів становить від 50 до 70 кілометрів”, — підкреслив він.

Він також підкреслив, що засоби, які вже передано Україні — американські ATACMS, французькі SCALP та англійські Storm Shadow — можуть радикально змінити ситуацію в контексті протидії російській агресії.

“Мова йде про те, що українська сторона матиме законне право наносити удари виключно по військових об’єктах з метою запобігання геноциду українського народу. Ще раз наголошу, що з ракетами набагато простіше боротися на етапі їх запуску, ліквідовуючи місця старту, ніж збивати їх в повітрі”, — підсумував Дмитро Снєгирьов.

Українські синоптики попереджають про суттєве ускладнення погодних умов у середу, 10 грудня, у зв’язку з проходженням активного атмосферного фронту, що рухається з північного заходу країни. За даними Укргідрометцентру, саме цей фронт стане причиною підвищеної вологості, нестійкої погоди та ризиків для транспорту й пішоходів у низці регіонів.

У більшості областей ніч прогнозується хмарною, з періодичними невеликими дощами. Водночас південно-східні райони можуть зіткнутися з опадами переважно у денний час, коли атмосферний фронт зміститься далі в напрямку степових територій. Синоптики звертають увагу, що інтенсивність опадів буде різною, однак для багатьох регіонів характерною стане підвищена вологість повітря та посилення вітру.

Фахівці звертають увагу водіїв на ризик ожеледиці в цих регіонах, а також на утворення туманів уночі та вранці на Закарпатті, Прикарпатті та в Приазов’ї. Видимість у цих зонах може бути значно обмеженою.

Вітер очікується західний та північно-західний, 5–10 м/с. Температура повітря вночі становитиме +1…+6°, удень — +4…+9°. На сході та північному сході вночі — від +3 до -2°, вдень — 0…+5°.

У Києві та області синоптики прогнозують хмарну погоду. Вночі можливий невеликий дощ, удень істотних опадів не очікується. Температура в столиці вночі становитиме +2…+4°, удень — +5…+7°. По області — від +1 до +6° вночі та +4…+9° вдень.

В Укргідрометцентрі зазначають, що атмосферний тиск протягом доби падатиме, вологість залишиться високою. Незначне зниження температури можливе лише на сході та північному сході, де вночі прогнозуються невеликі мінуси.

На березі Дніпра, у столиці України, зустрівся з журналістами Reuters Рустем Умеров. Він поділився своїми враженнями щодо останніх подій на воєнному фронті між Україною та Росією. Умеров зауважив, що Росія продовжує збільшувати свої військові сили, не оминайчи увагою навіть живу силу та військову техніку. Це стає вкрай тривожною тенденцією, особливо враховуючи, що від понад 27 місяців минуло з моменту їхнього останнього повномасштабного вторгнення. Український аналітик підкреслив, що така діяльність може мати серйозні наслідки для стабільності та безпеки не лише в регіоні, але й у всьому світі.

Військам Києва вдалося стабілізувати новий фронт на північному сході Харківської області, куди Росія атакувала на початку цього місяця. Але Умеров сказав, що Москва готується до нового поштовху.

“Їх мета – відкрити новий фронт на півночі, щоб почати використовувати всю свою живу силу, вогневу потужність проти нас, вони продовжують свою мету знищити націю”, – сказав він.

«Ми витримуємо, але, звісно, ​​нам потрібно більше зброї, нам потрібно більше вогневої потужності, нам потрібні ракети великої дальності, щоб не дозволити їм проникнути в нашу державу».

За його словами, Україна вдячна за надану партнерам військову допомогу та зброю, але лише половина обіцяних поставок надійшла вчасно. Кожна затримка йшла на користь значно більшому та краще оснащеному ворогу України, з лінією фронту, яка простягалася на 1200 км.

За словами міністра, Росія має близько 500 тис. військових в Україні та біля її кордонів і готується додати ще 200-300 тис.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.