Субота, 25 Квітня, 2026

Зеленський у Баку: Україна уклала шість угод та зміцнює безпеку

Важливі новини

Готівкові заощадження заступника мера Дніпра: що показала декларація Андрія Денисенка за 2024 рік

Колишній народний депутат України, а нині заступник міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів у сфері інформаційної політики Андрій Денисенко задекларував значні обсяги готівкових коштів, які зберігає поза банківською системою. Відповідні дані містяться в його електронній декларації за 2024 рік, оприлюдненій у встановленому законом порядку.

Згідно з декларацією, основним офіційним доходом посадовця за звітний період стала заробітна плата, яка склала 156 826 гривень. Водночас задекларовані готівкові заощадження істотно перевищують річний дохід, що традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері фінансової прозорості. У документі зазначено, що кошти зберігаються саме у готівковій формі, а не на банківських рахунках.

Дружина заступника мера за звітний період задекларувала дохід у розмірі 383 373 гривні, що більш ніж удвічі перевищує офіційний дохід самого посадовця. Водночас навіть сукупний річний дохід родини не пояснює наявність такої суми готівки без залучення заощаджень з минулих років або інших джерел доходу.

Крім грошових активів, у декларації зазначено нерухоме майно родини. Андрій Денисенко та члени його сім’ї володіють трьома квартирами: двома у Дніпрі площею 48,8 та 36,3 квадратного метра, а також квартирою у місті Кам’янське площею 61,8 квадратного метра.

Також у власності посадовця перебуває земельна ділянка площею 1250 квадратних метрів, розташована на території Дніпропетровської області.

Андрій Денисенко був обраний до Верховної Ради України у 2014 році від Блоку Петра Порошенка за виборчим округом №26 у Дніпропетровській області. Після завершення парламентської каденції він обійняв посаду заступника міського голови Дніпра.

Декларація чиновника знову порушує питання співвідношення офіційних доходів посадовців та обсягів їхніх задекларованих заощаджень, а також прозорості походження значних сум готівки, які зберігаються поза банківською системою.

У Львові підпишуть документи про трибунал для Путіна та його оточення

9 травня у Львові відбудеться визначна подія міжнародного масштабу — підписання документів про створення спеціального трибуналу для притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності за агресію проти України. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на проєкти відповідних документів. До участі в підписанні долучаться керівництво України, представники Ради Європи та міністри закордонних справ десятків країн. У […]

Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

Комунальне підприємство «Київавтошляхміст» готується до масштабного протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту у Києві. За даними електронної системи публічних закупівель Prozorro, очікувана вартість робіт становить 54,84 млн гривень. Завершити проєкт планують до кінця 2026 року. Як випливає з тендерної документації, ремонт охопить залізобетонні плити прогонових будов естакад «В» (зі сторони мосту імені Патона) та «Н» […]

В Україні відкривається новий центр штучного інтелекту для військових потреб

В Україні розпочинається реалізація проекту зі створення центру штучного...

Ключові фінансові виклики для України у 2024 році: чи витримає країна економічний тиск?

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

Під час свого офіційного візиту до Азербайджану президент України Володимир Зеленський оголосив про підписання шести двосторонніх угод. Цю інформацію він озвучив на спільній пресконференції після переговорів з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, підсумовуючи результати зустрічі.

Зеленський наголосив, що нові угоди охоплюють важливі сфери співпраці, однак їхні деталі будуть озвучені після відповідних обговорень між урядовими структурами обох країн. Він підкреслив, що на сьогоднішньому етапі відносин між Україною та Азербайджаном важливо досягати практичних результатів, а не обмежуватися лише політичними деклараціями. Підписані документи мають стати основою для подальшого зміцнення співпраці.

Ключовим аспектом зустрічі стала безпека, яка залишається пріоритетом для України в умовах війни. Зеленський акцентував увагу на оборонному співробітництві та розвитку оборонно-промислового комплексу. Він зазначив, що Україна має унікальний досвід в цій сфері, який може бути корисним для партнерів, зокрема у питаннях протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

Президент України також зустрівся з українськими експертами, які вже працюють над проектами в сфері безпеки в Азербайджані. Він відзначив, що така взаємодія є прикладом практичного партнерства, яке сприяє посиленню обороноздатності країн.

Особливу увагу під час перегорів було приділено розвиткові спільних оборонних проектів, включаючи спільне виробництво продукції військового призначення. Зеленський вважає, що така співпраця не тільки зміцнить безпеку, але й призведе до економічного зростання та створення нових робочих місць.

Крім безпекових питань, важливою темою обговорення стала економічна співпраця. Обидві країни виявляють інтерес до розширення товарообігу, який, на думку президента, має значний потенціал для зростання. Серед тем обговорення були також спільні інфраструктурні та енергетичні проекти, а також розвиток логістичних маршрутів.

Зеленський подякував Азербайджану за підтримку у енергетичному секторі, особливо в умовах зимових атак на енергетичну інфраструктуру України. Він підкреслив важливість продовження співпраці в цій сфері, яка має стратегічне значення для обох країн.

Візит відбувся в контексті активізації дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення міжнародної підтримки та залучення нових можливостей для відновлення після війни. Співпраця з країнами Південного Кавказу є важливою частиною зовнішньополітичної стратегії Києва.

Експерти підкреслюють, що Азербайджан має важливе значення для України завдяки своєму енергетичному потенціалу та географічному положенню. Поглиблення відносин може сприяти стабільності в регіоні та укріпленню безпекової архітектури.

Таким чином, підписані угоди свідчать про перехід українсько-азербайджанських відносин на новий рівень, що охоплює не лише дипломатичну співпрацю, а й стратегічне партнерство у сферах безпеки, економіки та технологій.

Останні новини