Четвер, 5 Червня, 2025

Підтримка Заходу у продажі українських підприємств: шлях до ефективного розвитку

Важливі новини

Закон Ради: Нові Кроки у Підсиленні Мобілізаційних Зусиль

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.

Українців після 60 не мобілізують, але що робити, якщо отримали повістку

В Україні мобілізація триває з 2022 року, охоплюючи всіх військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років. Призов молодших за 25 законом не передбачений, але що робити, якщо повістку отримав чоловік після 60 років? Адвокатка Тетяна Савченко пояснює, що відповідно до статті 22 закону “Про військовий обов’язок та військову службу” 60 років є граничним віком […]

The post Українців після 60 не мобілізують, але що робити, якщо отримали повістку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Росія не зможе наступати на кількох фронтах одночасно

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський в ефірі “Radio NV” поділився своїм аналізом ситуації на полі бою. Він зазначив, що російські сили концентруються на певних ділянках фронту, але навіть там їхні ресурси залишаються під питанням.

Головним напрямком для росіян зараз є район Покровського виступу та Курахового. Саме тут противник намагається зосередити свої сили для просування. “Після завершення операцій у Кураховому та Покровську росіяни можуть перекинути ресурси до Куп’янська, але чи вистачить їм сил – це питання залишається відкритим”, – вважає Грабський.

Експерт допускає можливість наступальних дій у районі Куп’янська, але вони не будуть настільки масовими, як в Донецькій області. “Куп’янськ добре укріплений, а оборону тут тримають підрозділи, які знають місцевість. Це створює серйозні виклики для росіян”, – зазначив Грабський.

Окрема загроза походить від плацдарму, який російські війська здобули на правому березі річки Оскіл. За словами Грабського, ця локація є стратегічно незручною для розвитку наступу, але може бути використана для відволікаючих маневрів.

Сергій Грабський наголошує, що росіяни можуть проводити лише окремі наступальні операції на другорядних напрямках, таких як Куп’янськ, Лиманський район, Сіверськ та Херсонські острови. Проте масованого наступу на всіх цих ділянках водночас вони здійснити не зможуть.

Росія затягує передачу тіла загиблої в полоні української журналістки

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“РФ затягує з переданням Україні тіла Вікторії, — зазначив Юрчишин. — Ми не можемо провести похорон чи отримати конкретну інформацію”. За його словами, відсутність тіла унеможливлює прощання з нею та проведення гідного поховання.

27-річна журналістка висвітлювала події російсько-української війни, зокрема події навколо Маріуполя. Вона активно писала про повномасштабну агресію Росії, розкриваючи правду про облогу українських міст. Влітку минулого року вона вирушила на окуповану територію на сході України, після чого зв’язок із нею обірвався.

У квітні цього року родина отримала офіційний лист від російського уряду, в якому йшлося про її утримання в ув’язненні. Згодом, у жовтні, український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що журналістка загинула під час етапування з Таганрога до Москви.

Представники української розвідки розповіли, що намагалися звільнити Рощину з полону, маючи певні попередні домовленості щодо цього. Втім, усі зусилля виявилися марними, а родина журналістки досі не має можливості поховати її.

Україна імпортує електроенергію з п’яти країн та відновлює постачання після обстрілів

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як вказали у Міненерго, ворог продовжує обстріли енергетичної інфраструктури, що призводить до пошкодження підстанцій та ліній електропередач, обмежуючи можливості енергосистеми.

Енергетики, як повідомляється, оперативно виконують роботи з відновлення на пошкоджених енергооб’єктах, максимально здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми.

“Закликаємо всіх споживачів раціонально споживати електроенергію протягом дня. Ощадливе споживання зменшує навантаження на енергосистему”, – зазначили у Міненерго.

Минулої доби енергетики, як вказано, відновили живлення для 88 365 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

Ситуація на ЗАЕС

“Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.09 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції”, – ідеться у повідомленні.

На поточну добу прогнозується імпорт із Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Молдови загальним обсягом 11 015 МВт*год та потужністю 1201 МВт, що дещо менше у порівнянні з обсягом імпорту днем раніше (11 419 МВт*год та потужністю 1207 МВт).

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

“Велика приватизація”, запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об’єднана гірничо-хімічна компанія та “Центренерго”. Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові “допомогти” Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця “Велика приватизація” відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об’єднану гірничо-хімічну компанію та “Центренерго”.Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об’єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

Останні новини